11 квітня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Соколовського В.М., Шишка А.І.,
секретаря Юрків І.П.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 26 лютого 2008 року, -
встановила:
ОСОБА_1 у вересні 2007 року пред"явила позов до ОСОБА_2 про стягнення 3261 грн. 42 коп. матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 120 грн. за надання їй юридичної допомоги. Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідачем 05.05.2005 року було спричинено ОСОБА_1 тілесні ушкодження. Позивачка зазначила, що після отримання травм вона проходила лікування, у зв"язку з цим понесла витрати в сумі 1325 грн. Крім того, вона змушена була оплачувати надану юридичну допомогу і витрати на проїзд на судові засідання Івано-Франківського міського суду та прийом в органи прокуратури. Також ОСОБА_1 зазначила, що під час неправомірних дій відповідача вона втратила золотий ланцюжок вартістю 300 грн. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просила задовольнити її позов.
Рішенням Косівського районного суду від 26 лютого 2008 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 стягнуто 1325 грн. спричиненої матеріальної
Справа № 22-ц-546/2008р. Головуючий у інстанції В.І. Гордій
Категорія 31 Доповідач В.А.Девляшевський
шкоди та 120 грн. за надання їй юридичної допомоги. Місцевий суд дійшов до висновку, що позивачкою доведено тільки її витрати на лікування у зв"язку з отриманими побоями та юридичну допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції, безпідставно не прийняв до уваги надану нею довідку AT „Скіфавто" про вартість проїзду з с Слобідка Косівського району до м. Косова та м. Івано-Франківська та необхідність її у цих поїздках для отримання юридичної допомоги, участі в судових засіданнях та для оскарження дій і постанов слідчого. Вказує, що за 2005-2007 роки нею витрачено на юридичну допомогу 370 грн., а на проїзд в суд - 267 грн. 72 коп. Крім того, апелянт вважає, що докази втрати нею золотого ланцюжка під час побоїв відповідачем доведено матеріалами справи. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог у повному об"ємі.
В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала, зазначивши, що золотий ланцюжок нею міг бути втрачений у зв"язку із нанесенням їй побоїв відповідачем. Вказала також, що змушена була їздити у м. Косів та м. Івано-Франківськ для отримання юридичної допомоги у зв"язку із неправомірними діями слідчого.
ОСОБА_2 доводи апелянта заперечив, вважаючи, що його діями матеріальна шкода позивачу не спричинена.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
3"ясовано, що ОСОБА_2 вироком Косівського районного суду від 15.06.2007 року визнаний винним та засуджений за те, що 05.05.2005 року він у с Слобідка Косівського району наніс ОСОБА_1 удари по різних частинах тіла, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров"я. Цим вироком з ОСОБА_2 стягнуто в користь потерпілої 500 грн. моральної шкоди, а в стягненні матеріальної шкоди відмовлено. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.08.2007 року названий вирок в частині цивільного позову щодо стягнення матеріальної шкоди скасовано.
Однак, і при розгляді позову в порядку цивільного судочинства ОСОБА_1 не надала доказів витрат на неодноразові поїздки громадським транспортом у зв"язку із участю в судових засіданнях. Посилання її на довідку AT „Скіфавто" суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги, а оскільки цей документ не підтверджує витрати позивачки на проїзди транспортом.
Тому місцевий суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у стягненні коштів на проїзд. Також правильно їй відмовлено у стягненні витрат на юридичну допомогу, пов"язану із оскарженням дій слідчого та на апеляційне оскарження вироку, оскільки вини ОСОБА_2 у тому, що ОСОБА_1 змушена була понести ці витрати, немає.
Що стосується твердження апелянта про те, що вимога про стягнення вартості золотого ланцюжка підлягала до задоволення, то воно є безпідставним. Адже, висновок суду про обгрунтованість цієї вимоги не може грунтуватись на припущенні ОСОБА_1 щодо втрати ланцюжка під час отримання побоїв. Об'єктивних ж доказів втрати золотого ланцюжка з вини відповідача немає.
Приймаючи до уваги наведене, перевіривши оскаржене рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що воно постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Тому підстав для скасування цього рішення немає.
Керуючись ст. ст. 218; 307 ; 308; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 26 лютого 2008 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.