Справа № 22-ц-384 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Клочко Б.М.
Категорія: 31 Суддя-доповідач: Маслов В.О.
26 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого - Маслова В.О.
Суддів - Лузан Л.В.
Дубровної В.В.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду від 06 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про стягнення 10000 моральної шкоди,
Вказаним рішенням районного суду позов задоволений частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 7500 грн. у відшкодування моральної шкоди, відмовивши в решті позовних вимог.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 75 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп. із зарахуванням до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскаржуючи це рішення суду, апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невірне застосування норм матеріального права. Зокрема зазначається, що під час розгляду кримінальної справи була розглянута домовленість з позивачами-потерпілими, згідно з якою він з племінником ОСОБА_8 відшкодовують їм моральну шкоду у розмірі 8000 грн., з яких племінник погашає 3 тис. грн., а він - 5 тис. грн. Племінник погасив 3 тис. грн., а він віддав позивачам 2 тис. грн. Отже, йому залишилось відшкодувати ще 3 тис. грн. Суд же без достатньої підстави стягнув з нього ще 7500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Просить скасувати рішення місцевого суду і стягнути з нього 3 тис. грн., а не 7500 грн., як це зробив суд першої інстанції..
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач своїми хуліганськими діями, побиттям позивачів, заподіянням їм тілесних ушкоджень, впертим невиконанням ним свого зобов'язання перед позивачами по відшкодуванню заподіяної ним моральної шкоди, що спричинило їм додаткові моральні страждання, оскільки його поведінка свідчить про не усвідомлення ним своєї провини перед потерпілим, не розкаювання його у вчиненому, хоча про це він на словах заявляв в суді при розгляді кримінальної справи, заподіяв позивачам фізичних і душевних страждань, тобто завдав моральної шкоди на 7500 грн.
Заслухавши пояснення апелянта і його представника, які підтримали доводи скарги, пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які вважали рішення суду першої інстанції правильним, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, виходячи з наступного.
Звертаючись у жовтні 2008 року з даним позовом, позивачі мотивували свої вимоги тим, що 05 листопада 2006 року при святкуванні весілля ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в с. Хотінь, до них пристали ОСОБА_1 та ОСОБА_8, які стали грубо порушувати громадський порядок, проявляли особливу зухвалість, брутально лаялися та били їх, не дивлячись навіть на те, що ОСОБА_4 перебувала на 5-му місяці вагітності. В результаті зазначених дій позивачі отримали легкі тілесні ушкодження. За вчинене хуліганство вироком Сумського районного суду від 03 грудня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 були притягнуті до кримінальної відповідальності за ст.ст. 296 та 162 КК України. ОСОБА_8 засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі. ОСОБА_1 також визнаний винним у вчиненні цього злочину, але постановою Сумського районного суду від 03 грудня 2007 року був звільнений від кримінальної відповідальності згідно Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. Під час розгляду кримінальної справи в суді у листопаді 2007 року ОСОБА_1 надав позивачам розписку про часткове відшкодування ним моральної шкоди в сумі 5000 грн., але цю суму не сплатив, в зв'язку з чим просили стягнути з нього на відшкодування моральної шкоди 10000 грн., тобто по 2 тис. грн. кожному. Сторони також визнають, що у листопаді 2007 року відповідач передав позивачам 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів встановила наступне.
Згідно з вироком і постановою Сумського районного суду від 3 грудня 2007 року ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 5 листопада 2006 року у селищі Хотінь, будучи в нетверезому стані, підбіг до ОСОБА_6, та, схопивши його за отвір куртки, стягнув вниз під пригірок та збив потерпілого з ніг, в зв'язку з чим він впав на землю та забився. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 наніс кілька ударів потерпілій ОСОБА_3, яка намагалася припинити його хуліганські дії та потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Після цього, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зневажаючи загальноприйняті норми моральні, без дозволу на те власників домоволодіння, зайшовши в приміщення літньої кухні домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, де знаходились потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи з особливою зухвалістю, наніс удар ногою в обличчя потерпілій ОСОБА_3, а потім, коли перелякана потерпіла ОСОБА_4 почала кричати, він з метою припинення її крику схопив її руками за шию та почав стискувати її шию. Свої дії стосовно ОСОБА_9, ОСОБА_1 припинив тільки після того, як потерпіла ОСОБА_3 почала голосно кричати, щоб ОСОБА_1 припинив душити потерпілу ОСОБА_4, бо вона вагітна. Почувши голосний крик потерпілої ОСОБА_3, ОСОБА_1 повернувся до неї та наніс їй два удари кулаком в обличчя. Одночасно побиття потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 супроводжувалося брутальною лайкою. Через деякий час ОСОБА_1 знову без дозволу власників домогосподарства з метою вчинення хуліганських дій проник на територію домоволодіння, а потім в приміщення будинку, де в брутальній формі образив потерпілу ОСОБА_7
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було заподіяно фізичного болю, потерпілій ОСОБА_3 були завдані легкі тілесні ушкодження, потерпілому ОСОБА_5 завдані легкі тілесні ушкодження, потерпілому ОСОБА_6 був заподіяний фізичний біль та були завдані легкі тілесні ушкодження, потерпілому ОСОБА_6 були завдані легкі тілесні ушкодження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаними хуліганськими діями відповідача 5 листопада 2006 року у с. Хотіні позивачам заподіяна моральна шкода у розмірі 7500 тис. грн. (без врахування раніше сплачених ним 2 тис. грн.), тобто, він зобов'язаний відшкодувати кожному позивачу по 1500 грн. додатково, оскільки саме ця сума більш точно відображає розмір заподіяної їм відповідачем моральної шкоди 5 листопада 2006 року. Рішення місцевого суду щодо розміру відшкодування відповідає вимогам ст.ст. 23, 1176 ЦК України, зібраним у справі доказам, у тому числі письмовим.
Залишаючи без зміни розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивацію такого рішення, зазначивши, що злочинними діями відповідача 5 листопада 2006 року позивачам саме і завдана моральна шкода на визначену судом суму - 7500 грн. (без врахування сплачених ним 2000 грн. добровільно), тобто непогашеною залишилась моральна шкода в сумі 7500 грн., тобто по 1500 грн. кожному з позивачів, яку і стягнув суд першої інстанції.
Підлягає зміні рішення суду щодо сумарного стягнення моральної шкоди позивачам з визначенням її кожному окремо і щодо судових витрат.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про обмеження його відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди тільки 3 тис. грн., оскільки це явно не відповідає розміру заподіяної ним позивачам моральної шкоди і розцінюється судом як спроба зменшити розмір відповідальності за завдані ним фізичні і душевні страждання позивачам.
Наявні у справі дві розписки колегія суддів розцінює як письмові докази, які підтверджують визнання відповідачем заподіяння позивачам моральної шкоди і обов'язку по її відшкодуванню, а не як остаточне визначення сторонами розміру цієї шкоди, оскільки сторони вкладають різне розуміння цього розміру як під час слідства і розгляду кримінальної справи, так і під час розгляду цивільної справи. Як зазначено вище, у даній цивільній справі п'ятеро позивачів оцінюють свої фізичні і душевні страждання внаслідок злочинних дій відповідача у розмірі 10 тис. грн., тобто по 2 тис. грн. кожному. Колегія суддів знаходить позов обґрунтованим у вказаному вище розмірі.
І в інших частинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. З копій вироку та постанови Сумського райсуду від 3 грудня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, однак звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. б ч. 1 ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. Отже, не може бути підставою для зменшення розміру відшкодування шкоди відповідачем його посилання на незадовільне матеріальне становище.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахує характер правопорушень відповідача відносно позивачів (а його дії відносно кожного з позивачів - потерпілих встановлені у вказаних вище вироці і постанові суду, копії яких є у матеріалах даної цивільної справи), глибину їхніх фізичних та душевних страждань, з урахуванням принципів розумності і справедливості. Тому колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги щодо відшкодування моральної шкоди тільки в межах 3 тис. гривень.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Сумського районного суду від 06 січня 2009 року в даній справі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 1500 (одній тисячі п'ятсот) гривні кожному на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. збору на інформаційно-технічне забезпечення в дохід держави.
Рішення апеляційного суду набрало законної сили, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - Маслов В.О.
Судді - Лузан Л.В.
Дубровна В.В.