Справа №11-128-2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Мішура В.С.
Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач: Баглик С.П.
Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
з участю прокурора: Іванціва М.Р.
захисникаОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
розглянула 31 березня 2009 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та захисникаОСОБА_1 на вирок Здолбунівського районного суду від 21 січня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець м.Рівне, громадянин України, з середньою технічною освітою, працівника КП “Теплотранссервіс”, одружений, , раніше не судимий, прож.АДРЕСА_1
засуджений за ст.121 ч.1 КК України з застосуванням ст.69 КК України на три роки позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2. визнаний винним і засуджений за те, що 19 серпня 2008 року о 21 годині в будинку АДРЕСА_1, в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязнених стосунків під час бійки завдав удар ножем в груди ОСОБА_3., заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2. та захисник - адвокат ОСОБА_1 просять вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого за ст.124 КК України, та звільнити ОСОБА_2 від покарання за актом амністії.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та захисникаОСОБА_1, які підтримали доводи поданих ними апеляцій, думку потерпілого, який вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, міркування прокурора, який просить залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого та захисника-адвокатаОСОБА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині установлена сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд дав належну оцінку.
Так, засуджений ОСОБА_2. в судовому засіданні винним себе в інкримінованому йому злочині визнав частково. Пояснив, що дійсно 19 серпня 2008 року о 21 годині у нього з потерпілим ОСОБА_3виник конфлікт на грунті неприязнених відносин. Під час цього конфлікту він схопив зі стола ножа. Вважає, що під час штовханини потерпілий сам наштовхнувся на ніж.
Потерпілий ОСОБА_3. як на досудовому слідстві, так і в суді показав, що дійсно 19 серпня 2008 року між ним та засудженим виник конфлікт. Потім він вийшов в іншу кімнату де розмовляв зі своєю матір'ю. В цей час в кімнату зайшов засуджений і вдарив його ножем в груди. Засуджений намагався вдарити його ножем ще раз, але йому вдалося забрати в нього ножа.
Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні підтвердила показання потерпілого ОСОБА_4
За висновком судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_3. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження в вигляді проникаючої різаної рани грудної клітки зліва як виникли від дії плоского колючо-ріжучого знаряддя. Механізм заподіяння цього тілесного ушкодження повністю відповідає показанням потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 57-58, 62-63).
При таких обставинах суд першої інстанції вірно оцінив зібрані по справі докази, обґрунтовано і правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ст.121 ч.1 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи та вироку, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2. суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, визнав їх винятковими і призначив йому покарання нижче від найнижчої межі санкції статті, передбаченої законом за вчинений ним злочин.
Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.124 КК України та подальшого пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова палата, -
Ухвалила:
Вирок Здолбунівського районного суду від 21 січня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_2 та захисника-адвокатаОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: