20 лютого 2008 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Матковської Л.О.,
суддів: Гуменюк Н.І., Харчука В.М.,
при секретарі: Коробчук А.А.,
з участю: представників сторін,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Шепетівського комунального підприємства „Житлосервіс” на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 21 грудня 2007 року за позовом Шепетівського комунального підприємства „Житлосервіс” до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
Шепетівське комунальне підприємство „Житлосервіс” звертаючись в суд з позовом вказувало, що згідно рішення виконкому Шепетівської міської ради від 15 серпня 2001 року, сім'ї ОСОБА_2 в складі чотирьох чоловік видано ордер на право зайняття житлового приміщення АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 систематично порушує правила співжиття і робить неможливим проживання з ним в одному житловому приміщенні для колишньої дружини та дітей. Вироком Шепетівського міськрайонного суду від 31 серпня 2007 року ОСОБА_1 визнаний винним у нанесенні тілесних ушкоджень дочці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. З метою уникнення насильства ОСОБА_2 разом з дітьми змушена була залишити житло та проживати у знайомих, а в цей час відповідач замінив замок на вхідних дверях, чим позбавив можливості користуватися житлом. Оскільки ОСОБА_1 систематично та грубо порушує
Головуючий у першій інстанції: Борисов О.А. Справа № 22ц- 353
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія № 29, 30
правила співжиття, чим створює неможливі умови для проживання, а жодні заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, позивач просив виселити ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 21 грудня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Шепетіське КП „Житлосервіс” вважає рішення суду незаконним та просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує на те, що суд не мотивував, чому він не взяв до уваги, що з ОСОБА_2 залишилось проживати двоє неповнолітніх дітей, тоді як відповідач має житло і останній час проживав у своїх батьків. Суд не перевірив ці обставини, не дав їм належної оцінки, хоч вони мають істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, неправомірна поведінка відповідача створила об'єктивну неможливість спільного проживання з ним.
Апеляційну скаргу слід частково задоволити з наступних мотивів.
Відмовляючи КП Шепетівський „Житлосервіс”, суд виходив з того, що постанова судді Шепетівського міськрайонного суду від 31 січня 2007 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та засудження ОСОБА_1 за ст. 125 КК України не має відношення до заявлених позивачем вимог про виселення відповідача в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Встановлено, що рішенням виконкому Шепетівської міської ради від 18.08.2004 року сім'ї ОСОБА_2 на склад сім'ї з чотирьох чоловік, в тому числі на ОСОБА_1, надано житлове приміщення АДРЕСА_1.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 7 лютого 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Між подружжям склались неприязні відносини, постійно виникають сварки.
Так 30 січня 2007 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив фізичне та психологічне насильство відносно дружини та дітей за що був визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП та підданий адміністративному стягненню.
23 липня 2007 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних стосунків затіяв сварку з дочкою ОСОБА_3, умисно наніс їй тілесні ушкодження легкого ступеня за що був засуджений вироком Шепетівського міськрайонного суду від 31 серпня 2007 року за ч. 1 ст. 125 КК України.
Зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем правил співжиття і роблять неможливим для інших осіб проживання з ним в одній кімнаті. Проте, суд помилково прийшов до висновку, що дані обставини не свідчать про порушення відповідачем правил співжиття.
Приймаючи до уваги зазначені обставини, а також те, що ОСОБА_1 в даний час знаходиться в травматологічному відділенні, фактично за місцем реєстрації не проживає, колегія суддів приходить до висновку, що в позові про його виселення слід відмовити, однак попередити ОСОБА_1 про недопущення порушення правил співжиття, змінивши частково рішення суду.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства „Житлосервіс” задоволити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 21 грудня 2007 року змінити.
Попередити ОСОБА_1 про недопущення порушення правил співжиття.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча /підпис/
Судді /підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л. О. Матковська