Справа № 22-ц-1673/09р. Головуючий 1-ї інстанції - Омельченко К.О.
Категорія : договірне. Доповідач - Шевченко Н.Ф.
17 березня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Бобровського В.В.
суддів - Шевченко Н.Ф., Івах А.П.
при секретарі - Андрійко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3про тлумачення правочину та визнання правочину недійсним, -
У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 202000 грн., посилаючись на те, що 10.06.2005 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого він позичив останньому вказану суму, яку ОСОБА_1. зобов'язувався повернути частками до 10 червня 2006 року. На кінець травня 2008 року виникла заборгованість в сумі 304980 грн. з урахуванням індексу інфляції за 2006-2008 роки та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за два роки.
Відповідач ОСОБА_1. позов не визнав та звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2. , 3-тя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3про тлумачення правочинну та визнання правочину недійсним, обґрунтовуючи вимоги тим, що вказаний договір є безгрошовим. Нотаріально посвідчений договір займу не свідчить тільки про намір займу грошей. Фактичної передачі грошових коштів на виконання договору не відбулось. Просив визнати даний договір від 10.06.2005 року недійсним внаслідок його безгрошовості, як укладеного під застосуванням психічного впливу.
Позивач та його представник свої позовні вимоги підтримали. Зустрічний позов ОСОБА_1. не визнали оскільки була здійснена передача грошей до підписання договору у нотаріуса і будь-які заходи психічного впливу, погрози та залякування до відповідача не застосовувались.
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, свій зустрічний позов підтримали, просили його задовольнити.
Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3позовні вимоги ОСОБА_2. визнала, просила їх задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнала, оскільки договір позики було посвідчено відповідно Закону України «Про нотаріат».
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. грошову суму в розмірі 296868 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за розгляд справи в сумі 202 грн. та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2., 3-я особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про тлумачення правочину та визнання договору позики недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті його позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того саму роду і такої самої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1051 ЦК позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. був укладений і нотаріально посвідчений договір, відповідно до якого позивач позичив позивачеві 202000 грн.. Платіж повинен бути проведений у м.Харкові зі строком виплати до 10 червня 2006 року (а.с.5).
Районний суд обґрунтовуючи своє рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2. виходив з того, що факт отримання ОСОБА_1. коштів підтверджується крім пояснень позивача, поясненнями третьої особи приватного нотаріуса, а також самим змістом договору де зазначено, що відповідач позичив гроші.
Проте з таким висновком погодитись не можна, тому що в договорі відсутні дані про передачу грошей позичальником у момент нотаріального посвідчення договору, відсутня розписка позичальника або інший документ, який підтверджує передачу йому позикодавцем визначеної договором грошової суми.
Посилання позивача як на факт передачі грошей до підписання договору на усні свідчення приватного нотаріуса не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно вимог закону якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на усних свідченнях того, що гроші були передані позичальникові. В письмовому тексті договору факт передачі грошей відсутній.
За таких обставин рішення районного суду в частині задоволення позову ОСОБА_2. про стягнення боргу та відмови у задоволенні позовуОСОБА_1. про визнання договору позики недійсним підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_2. про стягнення боргу слід відмовити, а позов ОСОБА_1. про визнання договору позики недійсним підлягає задоволенню.
Разом з тим рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1. про тлумачення змісту правочину відповідає вимогам матеріального права та встановленим фактам. Тому підстав для задоволення в цій частині апеляційної скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314,316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 січня 2009 року змінити.
Відмовити ОСОБА_2у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 суми договором позики.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3про визнання правочину недійсним задовольнити.
Визнати недійсним нотаріально посвідчений договір позики від 10 червня 2005 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (реєстровий №1837) .
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді