Ухвала від 28.02.2008 по справі 11-117

Справа №11-117

Головуючий у суді 1-ї інстанції Спринчук В.В.

Доповідач Дудіков В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Паська Д.П. Суддів: Дудікова В.І., Ващук В.П.3а участю прокурора Краєвської Н.Й.

Розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 28 лютого 2008 р. кри­мінальну справу за поданням прокурора, державного обвинувача по справі на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2007 p., якою кримінальну справу відносно;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, -обвинуваченого по ст. ст. 185 ч. 5, 209 ч. 3 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; обвинуваченого по ст. ст. 185 ч. 5, 209 ч. 3 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, -обвинуваченого по ст. ст. 185 ч. 5, 209 ч. 3 КК України;

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, -обвинуваченого по ст. 185 ч. 3 КК України, -

повернуто прокурору Вінницької області для усунення виявлених порушень, пов'язаних з перевіркою прокурором, чи є в діях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 209 ч. 3 КК України, щодо переслідування мети легалізації майна, одержаного внаслідок вчинення ними в ніч на 22 лютого 2004 року крадіжки коней із СФГ «Беркут» в с. Ку-шелівка Хмільницького району Вінницької області, на загальну суму 6480 грн., діючи в складі очолюваної ОСОБА_1 організованої групи, від­повідно до попередньо розробленого плану злочинної діяльності, маючи умисел на приховання незаконного походження майна. Укладення усних до­говорів купівлі-продажу викрадених коней на приймальному пункті у Вінни­цькому районі. Крім того, переслідуючи мету легалізації майна, одержаного внаслідок вчинення ними в ніч на 14 грудня 2004 року крадіжки цукру із

СФГ «Беркут» в с. Кушелівка Хмільницького району на загальну суму 3720 грн., маючи умисел на приховання незаконного походження майна, в грудні 2004 року уклали усні договори куплі-продажу викраденого цукру на терито рії Вінницького району.

Виручені кошти використовувалися для задоволення різних потреб.

Прокурором під час вивчення справи та затвердження обвинувального висновку, як зазначено у постанові, не взято до уваги, що для кваліфікації дій винної особи за вчинений злочин відсутня конкретизація обвинувачення, не зазначено, на яку суму винні особи продали викрадене, хто конкретно та яку побутову техніку придбав, на яку суму та в якому місці.

Відповідно до санкції ст. 209 ч. 3 КК України майно, одержане злочин ним шляхом (внаслідок легалізації), підлягає конфіскації. При цьому нібито придбане винними особами побутова техніка не вилучена, не оглянута та не приєднана до даної справи в якості речових доказів.

Не конкретизовані дії кожного з учасників у вчиненні злочину, перед баченого ст. 209 ч. 3 КК України за епізодами викрадення коней та цукру. Органами досудового слідства зазначено, що після вчинення злочину викра дене майно було розподілено між учасниками, кожен з яких своєю часткою розпорядився на власний розсуд.

Суд, посилаючись на ст. 228 ч. 1 п. 7 КПК України, вважає, що проку рор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зо бов'язаний перевірити, чи додержано вимоги закону при складанні обвинува льного висновку, ці недоліки не усунуті прокурором на тій стадії процесу.

У поданні прокурора, державного обвинувача по справі, ставиться пи­тання про скасування постанови суду і направлення кримінальної справи на новий розгляд.

Вислухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала подання, просить скасувати постанову суду, обговоривши доводи подання, перевірив ши матеріали кримінальної справи, колегія суддів прийшла до висновку, що подання прокурора підлягає задоволенню.

Висновок суду про те, що прокурором під час вивчення матеріалів кримінальної справи та затвердження обвинувального висновку не взято до уваги, що для кваліфікації дій винних осіб за вчинені злочини відсутня конк ретизація обвинувачення, не зазначено, на яку суму винні особи продали ви крадене, хто конкретно та яку побутову техніку, на яку суму та в якому місці, не грунтується на вимогах норм матеріального кримінального-права, ні на вимогах норм КПК України, зокрема Глави 23 цього закону. Оцінка доказів

не входить в компетенцію суду на стадії попереднього розгляду справи суддею. Стверджувати, що прокурором суттєво порушені вимоги статтей 228-232 КПК України теж немає підстав, а питання, про які йде мова у постанові, можливо вирішити в судовому засіданні у відповідності з вимогами Глави 26 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати з кримінальних справ прийшла до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню, а кримінальну справу слід направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи суддею у той же районний суд, де слід вирішити всі питання у відповідності з вимогами статтей 237-256 КПК України.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Подання прокурора, державного обвинувача по справі - задоволити.

Постанову Вінницького районного суду від 16 жовтня 2007 року, відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ска сувати, кримінальну справу направити на новий розгляд зі стадії попередньо го розгляду справи суддею в той же районний суд.