ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
07 квітня 2009 року № К-8507/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Патюк А.О.
розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2008 року
та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 року
у справі№ А23/63-07
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Істейт»
доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
за участюпрокурора Дніпропетровської області
провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2008 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Дельта Істейт» та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 000092306/3 від 09.01.2007 року, № 0000932306/3 від 09.01.2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Дельта Істейт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період березень, квітень 2006 року, за результатами якої складено акт від 28.07.2006 року № 99/2306/33275244.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що позивачем на підставі укладених з Корпорацією «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп» договорів купівлі-продажу були придбані нежитлова будівля разом з невід'ємними системами, призначеними для обслуговування цієї нежитлової будівлі і пов'язаними з нею спільним призначенням (ліфти, опалювально-охолоджувальну систему, систему відеоспостереження та контролю доступу, пожежно-охоронну сигналізацію), земельну ділянку площею 0,3715 га, надану для обслуговування нежитлової будівлі, обладнання та інше майно, яке є невід'ємною частиною нежитлової будівлі. Таким чином, як вважає відповідач, придбане позивачем нерухоме майно, земельна ділянка та обладнання являє собою цілісний майновий комплекс, а тому ним безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з операції по придбанню сукупного валового активу (цілісного майнового комплексу), яка не є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі висновків даного акта та з урахуванням рішення про результати розгляду скарги позивача, прийнятого ДПА у Дніпропетровській області, відповідачем 09.01.2007 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000932306/3 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 277132 грн. (основний платіж - 193635 грн., штрафні (фінансові) санкції - 83497 грн.);
- № 000092306/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 4351845 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Так, відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України від03.04.1997 року № 168/97-ВР«Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР)не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.
Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.
Таким чином, як вірно вважали суди попередніх інстанцій, придбання сукупних валових активів повинно мати своїм наслідком правонаступництво одного суб'єкта підприємницької діяльності (покупця) щодо іншого (продавця).
Відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України правонаступництво однієї юридичної особи щодо іншої може мати місце у випадках злиття юридичних осіб, приєднання однієї особи до іншої, поділу або перетворення юридичної особи.
Виходячи зі змісту підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону № 168/97-ВРта положень Цивільного кодексу України, зокрема, частини 1 статті 104, статей 106, 108, 109, можна зробити висновок, що операції, пов'язані із сукупними валовими активами мають місце лише тоді, коли має місце реорганізація учасників операції, під якою розуміються такі процеси як злиття, приєднання, виділ, поділ, перетворення діючого (діючих) суб'єктів господарювання з додержанням вимог законодавства.
Як встановлено судами, будь-якого із зазначених процесів (злиття, приєднання, виділ, поділ, перетворення) з ТОВ «Дельта Істейт» та Корпорацією «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп» не відбулось. Позивачем придбані нежитлова будівля, земельна ділянка та пов'язані з нею обслуговуючі системи, дизель-генератор і трансформаторна підстанція, які не є окремим підприємством або сукупним валовим активом платника податку в розумінні Закону № 168/97-ВР.
Таким чином, ТОВ «Дельта Істейт», отримавши від його контрагента - Корпорації «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп» податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог Закону № 168/97-ВР,за кожним фактом здійснення спірних операцій з купівлі-продажу, правомірно включило до складу податкового кредиту за березень 2006 року податок на додану вартість в розмірі 4990073 грн. А відтак нарахування відповідачем спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року в розмірі 4351845 грн. є безпідставним.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2008 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2008 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Брайко А.І.
Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Патюк А.О.