К-14821/07
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
“02” квітня2009року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Сергейчука О.А., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційнеподання прокурора Срібнянського району Чернігівської області,
на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської областівід 12 квітня2005р.
у справі №2-301(22-а-712-2004р.)
за заявою прокурора Срібнянського району Чернігівської області
про визнання недійсним рішення, -
встановив:
У грудні 2004р. заявник звернувся до Срібнянського районного суду Чернігівської областіз заявою в порядку ст.24815 Цивільно-процесуального кодексу України (1963р.), у якій поставлено питання про визнання недійсною постанови в.о. заступника начальника Варвинської МДПІ від 29.03.2004р.по справі про адміністративне праворушення відносно ОСОБА_1.
Вимоги мотивовано тим, що за виявлене податковим органом адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 минули строки для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбачені ч.1 ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), тобто є обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, крім того, 02.12.2004р. начальником Срібнянського відділення Варвинської МДПІ протест прокурора по зазначеному питанню був відхилений.
Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської областівід 17 січня 2005р. заяву було задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову в.о. заступника начальника Срібнянського відділення Варвинської МДПІ від 29.03.2004р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п.33 ст.9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності“ від 01.06.2000р. №1775-111.
Судове рішення мотивоване тим, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00грн., застосоване до ОСОБА_1 згідно з постановою від 29.03.2004р., здійснено з порушенням строків для притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської областівід 12 квітня 2005р. рішення суду першої інстанції скасовано та провадження по справі закрито. На підставі наявних у справі матеріалів апеляційна інстанція дійшла висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства прокурор може опротестувати постанови у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст.ст.290, 293 КУпАП, тому правила глави 31-В Цивільно-процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) (в редакції 1963р.) на такі випадки не поширюються.
Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції прокурор Срібнянського району Чернігівської області звернувся із касаційним поданням до Верховного Суду України, в якому просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
22 травня 2007 року Верховний Суд України на підставі статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України передав цю скаргу та справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановленонаступне.
Податковим органом було проведено перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про оподаткування та виявлено порушення п.33 ст.9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності“, а саме: надання транспортних послуг вантажним автомобілем без спеціального дозволу (ліцензії) протягом 2003 року, про що складено акт від 29.03.2004р. № 26/17-025/2085113036 та протокол про адміністративне правопорушення від 29.03.2004р..
На підставі зазначеного протоколу в.о. заступника начальника Варвинською МДПІ Коваленко Л.Г. прийняла постанову від 29.03.2004р. про притягнення ПП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51,00грн., без конфіскації майна.
08.10.2004р. прокурором Срібнянського району було внесено протест в порядку нагляду за додержанням законодавства на вказану постанову в.о. заступника начальника Варвинської МДПІ Коваленко Л.Г., на який начальником Срібнянського відділення Варвинської МДПІ Даниленко П.І.було надано відповідь про відсутність з боку посадових осіб податкового органу порушення порядку розгляду адміністративної справи, а тому протест прокурора підлягає залишенню без задоволення.
В подальшому, прокурор Срібнянського району Чернігівської області звернувся із заявою до суду в порядку, передбаченому ст. 24815 ЦПК України (в редакції 1963 року).
Рішенням суду першої інстанції від 17 січня 2005р. заява прокурора була задоволена. Розгляд цивільної справи в суді відбувався за вимогами розділу ІІІ «Б» ЦПК України (в редакції 1963 року) щодо провадження по справах, які виникають з адміністративно-правових відносин.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що розгляд заяви прокурора, про визнання незаконною постанови в.о.заступника начальника Варвинської МДПІ в справі про адміністративні правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності ПП ОСОБА_1, не може розглядатися в порядку визначеному главою 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року), і такий висновок суду є обгрунтованим і відповідає вимогам закону.
Так, глава 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року) передбачає, що прокурор дійсно має право звернутися до суду із заявою про визнання незаконним правового акта органу, рішення чи дії службової особи, крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенції Конституційного Суду України.
Як вказується у рішенні Конституційного Суду України від 27 грудня 2001р. по справі про Укази Президії Верховної Ради України щодо Комуністичної партії України, зареєстрованої 22 липня 1991р., ознаками нормативності правових актів є невизначеність дій у часі та неодноразовість їх застосування.
Крім того, правовий акт містить норми права загального характеру: поширюється на невизначене коло суб'єктів та має тривале застосування у часі, що відрізняє такий правовий акт від правового акту індивідуальної дії.
За умови відсутності закону про правовий акт, значний масив відносин регулюється відповідними підзаконними актами. Зокрема, порядок реєстрації правових актів регламентовано Указом Президента України від 27 червня 1996р. «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів», постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996р. «Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та здійснення правової інформації України», постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001р. «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним».
Таким чином, в главі 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року) - є спеціальний предмет спору - правовий акт органу, рішення чи дія службової особи. При цьому, суду необхідно виходити з того, що правовий акт є волевиявленням (рішенням) уповноваженої службової особи, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання спеціальних відносин. Необхідними ознаками правового акту є: повноваження відповідного органу приймати правовий акт, встановлення правовим актом нових норм права або зміна (скасування) чинних норм, встановлення процедури обговорення та прийняття правового акту, реєстрація та офіційна публікація правового акту.
Отже, постанова про адміністративне правопорушення не може визначатися як правовий акт індивідуальної дії в розумінні глави 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року).
Крім того, оскарження дій органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративного стягнення регламентовано оскремою главою 31 ЦПК України (в редакції 1963 року).
Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності,а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції відповідає встановленим судом обставинам справи, вимогам закону, а отже, колегія суддів касаційної інстанції залишає ухвалу Апеляційного суду Чернігівської областівід 12 квітня 2005р. без змін, а касаційне подання - без задоволення.
Керуючись статтями 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційнеподання прокурора Срібнянського району Чернігівської області- залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської областівід 12 квітня 2005р. -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Прудка О.В.