2009 року березня " 05 " дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів - Демченка М.О., Забари В.Г.
з участю прокурора - Ворфоломеєвої Н.П.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_2 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 10 листопада 2008 року яким:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий
17 квітня 2003 року за ст. ч.2, 263 КК України до 700 гривен штрафу.
засуджений за ч.1 ст. 122 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді двох років позбавлення з стягненням штрафу 700 грн. в прибуток держави. Вироки виконувати самостійно.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на корись потерпілої ОСОБА_2 1775 грн.30 коп. за спричинення матеріальних збитків і 10 000 грн. за спричинення моральної шкоди , та судові витрати на користь держави в сумі 1368 грн. 57 коп. за проведення експертизи.
Доля речових доказів вирішена в порядку вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 15 травня 2008 року перебуваючи в нетверезому стані за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 на побутовому грунті вчинив сварку з потерпілою ОСОБА_2. Під час сварки ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків діючи умисно почав наносити потерпілій удари по голові тулубу, та іншим частинам тіла, спричинивши при цьому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
На вирок суд засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій ставить питання про пом'якшення призначеного покарання мотивуючи це тим, що судом не було враховано протиправну поведінку потерпілої, а також вважає, що основною причиною того, що йому було визначено покарання у виді позбавлення волі є поведінка родичів потерпілої, які наполягали на суворій мірі покарання.
Потерпіла ОСОБА_2 в поданій апеляції ставить питання про скасування вироку із за м'якості. Крім цього вона просить збільшити суму стягнення за спричинення моральної шкоді тому що вважає, що внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень вона тривалий час лікувалась, їй пропонували оформити групу інвалідності. А тому вона просить постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у виді трьох років позбавлення волі з збільшенням суми стягнень до 30 000 грн.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, і заперечував проти задоволення апеляції потерпілої ОСОБА_2, міркування прокурора Ворфоломеєвої щодо залишення вироку суду без міни, перевіривши матеріали справи, і обговоривши доводи викладені в апеляціях колегія суддів не знаходить підстав до їх задоволення.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставинами зазначеними у вироку і юридична кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 122 КК України є обгрунтованим і законним, і під сумнів в апеляціях не ставиться.
Що стосується призначеного судом покарання то воно, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При призначенні покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки і характер, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання в тому числі і ті, на які посилається засуджений і потерпіла в апеляціях а саме: його сімейний стан, допомога органам досудового слідства у встановленню істини по справі, поведінку потерпілої і її думку щодо покарання, і виходячи з цього суд призначив строк покарання у виді позбавлення волі передбачений санкцією статті КК України, за якою він визнаний винним.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідне і достатнє для виправлення особи, яка вчинила злочин, а тому воно повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України. і колегія суддів не знаходить законних підстав як до його пом'якшення, про що просить засуджений, так і до його збільшення, на чому настоює потерпіла в апеляції.
Що стосується визначення сум, які підлягають стягненню з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 за спричинення матеріальних збитків і моральної шкоди, то судом наведені переконливі мотиви, чому він прийшов до висновку провести стягнення саме в тих розмірах, які зазначені у вироку, і колегія суддів не знаходить підстав до їх збільшення, а тим самим і до задоволення апеляції потерпілої.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362,366, 377 КПК України колегія суддів,-
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 10 листопада 2008 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни а його апеляцію і апеляцію потерпілої ОСОБА_2,- без задоволення.
Луговий М.Г. Демченко М.О. Забара І.К.