2009 року березня " 10 " дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів - Демченка М.О., Сахнюка В.Г.
з участю прокурора - Пирлик Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2008 року яким:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий
28 вересня 2006 року за ч.1, ст. 186, і ч.1 ст. 289 КК України до двох років позбавлення волі.
Звільнений умовно достроково 25 жовтня 2007 року на 11 місяців 11 днів.
Засуджений за ч. 1 ст. 162 КК України на два роки шість місяців обмеження волі,
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 28 вересня 2006 року і остаточно призначено покарання у виді трьох років обмеження волі, зараховано в строк відбуття покарання перебування його під вартою з 2 по 22 грудня 2008 року за правилами ст. 72 КК України.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
не судимий,
Постановою від 14 січня 2009 року ОСОБА_2 на підставі п. "в" ст.1, ст.6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільнений від покарання призначеного за ст.27 ч.5, ст. 162 ч.1 КК України у виді 510 грн. штрафу.
За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за те, що вони 30 серпня 2008 року перебуваючи в нетверезому стані без згоди власника домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 і належного ОСОБА_3 проникли в його будинок звідки здійснили дрібну крадіжку майна.
Грищенко при цьому активно сприяв ОСОБА_1 в проникненні в будинок і викраденні з нього чужого майна.
На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію в які ставить питання про пом'якшення призначеного йому покарання. Свої вимоги мотивує тим, що він повністю визнав себе винним, у вчиненому розкаявся має на утриманні неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора Пирлик Н.О., про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляції колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1, у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку і юридична кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 162 КК України є обгрунтованим і законним, і під сумнів в апеляції не ставиться.
Що стосується призначеного судом покарання з застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків у виді обмеження волі на визначений у вироку строк то воно, на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 65 КК України. При призначенні покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки і характер, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання в тому числі і ті, на які посилається засуджений в апеляції а саме: його сімейний стан, допомога органам досудового слідства у встановленню істини по справі, позитивну характеристику, і виходячи з цього суд призначив майже мінімальний строк покарання у виді обмеження волі передбачене санкцією статті КК України, за якою він визнаний винним.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідне і достатнє для виправлення особи, яка вчинила злочин, а тому немає законних підстав до його пом'якшення, а тим самим і до задоволення апеляції .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України колегія суддів,-
Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2008 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію, - без задоволення.
Луговий М.Г. Демченко М.О. Сахнюк В.Г.