Справа № 2-а-20464/08/1270 Суддя у 1-ій інст: Качуріна Л.С.
Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.
донецький апеляційний адміністративний суд
31 березня 2009 року місто Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.
при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.
З участю сторін: сторони або їх представники у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи сторони були належно повідомлені;
розглянувши апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
3 листопада 2008 року
у справі за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області
про
Визнання бездіяльності незаконною, стягнення підвищення до пенсії;
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2008 року визнана протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1підвищення до пенсії за віком як «дитині війни» та Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області було зобов'язано здійснити виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Правовий статус дітей війни, який має позивач ОСОБА_1 визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, яку встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” - дійсно, у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має виплачуватися особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, а відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, на 2007 рік зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,
Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача вірно посилався на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, яким положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - за нормами якої, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача у виплаті ОСОБА_1доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року - необґрунтована та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, та відповідно вважає, апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2008 року, якою була визнана протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1підвищення до пенсії за віком як «дитині війни» та Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області було зобов'язано здійснити виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 5 квітня 2009 року.
Колегія суддів: Н.К.Шаптала
Д.В.Ляшенко
Г.А.Колеснік