08 січня 2014 року Справа № 5016/1479/2012(6/107)
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Дари Херсонщини 2010», пр. 200-річчя Херсона, корп. 1 кв. 60, м. Херсон.
вул. Бєлінського, 19, Суворівський район, м. Херсон, 73000.
До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 54001.
Про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 97 472,00 грн.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача Представник не з»явився.
Від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 20.08.2012 року.
ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 97 472,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань з передачі товару за договором купівлі-продажу ТІ-104 від 12.10.2010 року в сумі 97 472,00 грн.
Відповідач у відповідності до відзиву від 24.09.2012 року проти позову заперечує, вказуючи, що він передав товар вартістю 97 472,00 грн. повноважному представнику позивача - ОСОБА_3, який надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно даних якого він має право вчиняти юридичні дії від імені товариства без довіреності, а обмеження щодо представництва від імені юридичної особи відсутні.
Позивач у відповідності до наданих пояснень з відзивом відповідача не погоджується, стверджуючи, що згідно із законом та статутом ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010» лише директор наділений правом діяти від імені товариства, засновник такого права не має, в зв'язку з чим дані з Єдиного державного реєстру є нелігитимними в силу закону.
Ухвалою господарського суду від 24.09.2012р. провадження у справі було зупинено на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України у зв'язку з надсиланням копій матеріалів справи № 5016/1479/2012(6/107) до Суворівського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області для проведення перевірки щодо встановлення факту наявності чи відсутності в діях посадових осіб позивача, при отриманні товару ознак кримінального злочину і прийняття відповідної постанови згідно норм Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 22.11.2013 року провадження у справі було поновлено у зв'язку з відсутністю протягом тривалого часу повідомлень щодо результатів перевірки з приводу встановлення факту наявності чи відсутності в діях посадових осіб позивача при отриманні товару ознак кримінального злочину.
У відповідності до ухвали від 05.12.2013 року розгляд справи було призначено на 17.12.2013 року о 10:00.
Згідно ухвали господарського суду від 17.12.2013 року у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання строк розгляду справи було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 08.01.2014 року об 11:00. Ухвалу по справі надіслано на відомі на час розгляду справи дві адреси позивача, у тому числі (вул. Бєлінського, 19, Суворівський район, м. Херсон, 73000), зазначену як місцезнаходження юридичної особи позивача у відповідності до роздрукованого на запит суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
До судового засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд,
встановив:
12.10.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу світильників ТІ-104 (далі - договір) (а.с. 10-11), за умовами якого відповідач зобов'язався не пізніше п'яти календарних днів передати у власність позивача товар в кількості 320 штук по 304,6 грн. за штуку, а позивач зобов'язався сплатити на користь відповідача вартість цього товару на загальну суму 97472 грн. (п. 1.2, 2.1, 3.1 4.1 Договору).
У відповідності до п. 4.2. договору оплата здійснюється покупцем авансовим платежем в розмірі 100% ціни товару протягом 10 днів з моменту укладення договору на підставі виставленого продавцем рахунку.
На виконання умов договору позивачем була здійснена оплата авансовим платежем в розмірі 100% ціни товару протягом 10 днів з моменту укладення договору на підставі виставленого відповідачем рахунку, що підтверджується банківською випискою про сплату на користь відповідача 97472 грн. від 20.10.10 року (а.с. 9).
11 липня 2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відмову від договору і повернення суми передплати, що підтверджується сторонами.
Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву (а.с. 17-18) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що на виконання умов договору, 22 жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_1 передав світильники ТІ-104 у кількості 320 штук вартістю 97 472,00 грн. представнику ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010» ОСОБА_3, що підтверджується видатковою накладною № 00000019 від 22.10.2010 р. (а.с. 20).
В подальшому позивач повідомив відповідача про те, що світильники не отримав, а громадянин ОСОБА_3 не має ніякого відношення до ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010» та не передавав світильники підприємству. В зв'язку з цим 30.08.2012 р. відповідач звернувся до прокуратури м. Херсону із заявою про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 190 КК України -шахрайство (а.с. 23). 31 серпня 2012 року вказана заява передана до Херсонського міського управління УМВД України в Херсонській області, де зареєстрована 06.09.2012 р.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 22) громадянин ОСОБА_3 є засновником ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010».
Відповідач вважає, що належним чином та повністю виконав свої обов'язки за договором купівлі - продажу від 12.10.2010 р., в зв'язку з чим зобов'язання є припиненим в силу приписів ст. 599 ЦК України, підстави для задоволення позовної заяви відсутні та просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Станом на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності в діях посадових осіб позивача при отриманні товару ознак кримінального злочину.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За передбаченими приписами ст.193 Господарського кодексу України положеннями суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Як свідчить видаткова накладна № 00000019 від 22.10.2010 р. ФОП ОСОБА_1 передав світильники ТІ-104 у кількості 320 штук вартістю 97 472,00 грн. представнику ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010» ОСОБА_3.
Відповідно до запису 1 з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10.09.2012 року (а.с. 22) громадянин ОСОБА_3 є засновником ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010».
За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору з місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
З огляду на наведене ОСОБА_3 у відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як засновник ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010», є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010» без довіреності.
За таких обставин твердження позивача, що згідно із законом та статутом ТОВ «ВКФ «Дари Херсонщини 2010» лише директор наділений правом діяти від імені товариства, а засновник такого права не має, судом до уваги не приймаються.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт передачі відповідачем товару вартістю 97 472,00 грн. ОСОБА_3 - повноважному представнику позивача та не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 92, 655, 662, 663 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя О. В. Ткаченко
Повне рішення складено: « 13» січня 2014 року