ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду
"10" січня 2014 р. справа № 809/93/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання не чинними наказів №1131 від 23.09.2013 року, №373 о/с від 27.09.2013 року про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді і виплатити коштів за час вимушеного прогулу, -
09.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання не чинними наказів №1131 від 23.09.2013 року, №373 о/с від 27.09.2013 року про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді і виплатити коштів за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України ''Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України'', Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, без проведення повного і об'єктивного службового розслідування за фактом ймовірного, на думку відповідача, керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, без посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та допущення зіткнення з іншим транспортним засобом, прийняв накази №1131 від 23.09.2013 року, №373 о/с від 27.09.2013 року, якими позивача протиправно звільнення з органів внутрішніх справ. Підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності не відповідають дійсними обставинам справи, так як, на переконання позивача, транспортним засобом ''Форд Сієра'' д.н.з. НОМЕР_1 він 21 вересня 2013 року він не керував, а відтак, не вчиняв правопорушення передбачені статтями 124, 126, 130 КУпАП. Вважає, що у його діях відсутнє склад дисциплінарного правопорушення, а виявлені при службовому розслідуванні порушення стосуються не його особисто, а брата. У зв'язку із вказаним, просить скасувати оскаржувані накази, поновити на займаній до звільнення посаді і виплатити заробіток за час вимушеного прогулу.
З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем строків звернення із адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 15 частини 1 статті 3 коментованого Кодексу публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З огляду на вказану норму Закону та зміст адміністративного позову суд зазначає, що предметом оскарження є накази суб'єкта владних повноважень у правовідносинах щодо проходження та звільнення з публічної служби позивача.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальні строки на оскарження встановлені частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями пункту 8 частини 1 статті 12 Закону України ''Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України'' визначено, що за порушення службової дисципліни, серед іншого, накладається дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини 1 статті 21 коментованого Закону дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Таким чином у спірних правовідносинах на оскарження наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ законодавством встановлено спеціальний трьох місячний строк на подання позову до адміністративного суду.
За приписами вимог пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 ставить питання про визнання не чинними наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №1131 від 23.09.2013 року, №373 о/с від 27.09.2013 року про звільнення його з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді і виплатити коштів за час вимушеного прогулу.
Таким чином, накази начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №1131 і №373 о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 видані і набрали юридичної сили 23 вересня і 27 вересня 2013 року відповідно.
За таких обставин правові підстави на звернення з даним позовом виникли починаючи із 24 і 28 вересня 2013 року.
ОСОБА_1 в адміністративному позові вказує на те, що його особисто не ознайомили із наказом на звільнення, втім до матеріалів позовної заяви долучено завірену копію витягу із наказу, на підставі якого проведено оскаржуване звільнення з органів внутрішніх справ.
У адміністративному позові позивач не зазначив іншої дати отримання вказаних наказів від 23 вересня і 27 вересня 2013 року чи ознайомлення із ним, відмінних від дати їх прийняття відповідачем.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду обчислюється з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
За змістом вимог частини 1 і 3 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Із адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 09.01.2014 року (згідно відтиску штампу і запису канцелярії суду), тобто понад 3 місяці.
Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом із пропущенням трьох місячного строку, встановленого частини 1 статті 21 Закону України ''Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України'', частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на оскарження наказів на звільнення з органів внутрішніх справ. Позовні ж вимоги про поновлення на посаді, яку позивач обіймав до звільнення, а також стягнення коштів за час вимушеного прогулу, є похідними від вимоги про не чинність наказів на звільнення, і не можуть вирішуватися без розгляду судом спору про їх скасування.
Позивач при подачі адміністративного позову, у відповідності до вимог частини 1 статті 100 та частини 1 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначив і не вказав про обставини, які перешкоджали своєчасно дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, не обґрунтував причини неможливості звернення із таким позовом раніше та не додав до позову матеріалів (належних та допустимих доказів), які вказують на причини пропуску строку звернення до суду поважними, в тому числі у період часу з 24.12.2013 рок і 28.12.2013 року по 09.01.2014 року.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З огляду на вказане суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1, без обґрунтування поважності пропуску строків звернення до суду, підлягає залишенню без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду із вищевказаних підстав не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із аналогічною позовною заявою з відповідним обґрунтуванням причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтею 124 Конституції України, на підставі статей 99-100, статей 160 і 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання не чинними наказів №1131 від 23.09.2013 року, №373 о/с від 27.09.2013 року про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді і виплатити коштів за час вимушеного прогулу, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.