Справа: № 2а-11373-11 Головуючий у 1-й інстанції: Корман О.В.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
27 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шостака О.О.,
суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідача в частині невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити невиплачене йому, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із прийнятою постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про відмову задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 6 вказаного Закону у редакції від 09 липня 2007 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Так, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При ухваленні постанови колегія суддів також враховує, що частину підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу вже було виплачено раніше.
Судом першої інстанції вірно було враховано, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745 було змінено правові підстави та розміри соціальних виплат особам, які мають статус дітей війни, а тому позивач з 23 липня 2011 року втратив право на виплату підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір вказаних соціальних виплат.
Відповідне повноваження Кабінетом Міністрів України було реалізоване шляхом прийняття постанови «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745. Вказана постанова набула чинності 23 липня 2011 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що з 23 липня 2011 року особи, які набули статусу дітей війни, втратили право на виплату відповідних виплат у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано вимоги ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Позов підлягає задоволенню у межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 16 березня 2011 року по 22.07.2011 року.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було невірно встановлено фактичні обставини справи, не надано належну оцінку дослідженим доказам, а тому рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача - задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2011 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Умань щодо перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як "дитині війни" та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Умань здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 16 березня 2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.