10 грудня 2013 року м. Київ В/800/4811/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Цвіркуна Ю.І.,
суддів: Бухтіярової І.О., Борисенко І.В., Лосєва А.М., Приходько І.В.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2013 року у справі 2а/2570/5671/11 Чернігівського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод»
до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Державна податкова інспекція у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2013 року, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський ковальський завод" задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі №2а/2570/5671/11 скасовано, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29. листопада 2011 року у справі № 2а/2570/5671/11 залишено без змін.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Як приклад неоднакового застосування правових норм, заявник надає постанову Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2012 року №К/9991/71171/11.
Згідно зі статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Так, відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Крім того, не може бути підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України надана податковим органом постанова Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2012 року, якою суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд в частині вимог до суду першої інстанції, що свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про недослідження всіх доказів.
Оскільки чинне законодавство підставою для допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, підстави для допуску справи до перегляду відсутні.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Державній податковій інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2013 року у справі 2а/2570/5671/11 Чернігівського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.І.Цвіркун
Судді І.О.Бухтіярова
І.В. Борисенко
А.М.Лосєв
І.В.Приходько