Ухвала від 02.12.2013 по справі 2а-2946/09/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. Київ К/800/50848/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Цвіркуна Ю.І. (доповідач),

суддів -Ланченко Л.В.,

Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року

у справі № 2а-2946/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Припейд-Сервіс 2007"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Припейд-Сервіс 2007" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя №0004142301/0/0 від 30.10.2008 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Припейд-Сервіс 2007» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 56001 грн., в тому числі 37334 грн. за основним платежем, 18667 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентами СГД ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт від 17.01.2008 року №126/23-1/34947928.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилося у заниженні податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з відповідними суб'єктами господарювання.

На підставі зазначеного вище акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004142301/0/0 від 30.08.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 56001 грн. 00 коп., в тому числі 37334 грн. 00 коп. за основним платежем, 18667 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що при складанні акту перевірки відповідачем було допущено порушення вимог Порядку оформлення і реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 року №429, оскільки висновки, зазначені в ньому ґрунтуються на акті перевірки від 07.02.2008 року №10/23-1/43947928, донараховані податкові зобов'язання за висновками якого оскаржуються в судовому порядку, що підтверджується ухвалами про відкриття провадження в адміністративній справі Господарського суду Запорізької області від 05.08.2008 року у справі №13/547/08-АП та від 05.08.2008 року у справі №13/546/08-АП; матеріалами кримінальної справи №650707 у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 366 КК України, провадження по якій на час здійснення перевірки закрито згідно з постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 04.04.2008 року у справі №1-429/2008 року, показаннями свідків, висновків судово-економічної експертизи №8/367 від 29.02.2008 року, висновку №15-н від 12.12.2007 року, змісту постанови про притягнення в якості обвинуваченого директора ТОВ «Припейд-Сервіс 2007» ОСОБА_8 за матеріалами кримінальної справи №65701

З огляду на положення статті 3 КАС України суб'єкти владних повноважень при прийнятті рішень повинні діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 1.4. пункту 1 1.4. Порядку оформлення і реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 року №429 факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.

Під доказами розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законодавством порядку встановлюються наявність порушень податкового та валютного законодавства й інші обставини, що мають значення для правильного прийняття рішення за результатами документальної перевірки. До доказів, що використовуються для підтвердження встановлених перевіркою фактів податкових порушень, належать: письмові докази (первинні документи, звіти, розрахунки та інші документи, в яких викладено або засвідчено обставини, що мають значення для правильного прийняття рішення за результатами перевірки); оформлені в письмовій формі пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється; письмові висновки фахівців, залучених під час перевірки; речові докази (документи, товари або інше майно, що були безпосередніми об'єктами порушення податкового законодавства, документи і засоби ідентифікації, використані для здійснення даного порушення, інші предмети). Речові докази повинні бути додані до акта перевірки. Якщо через їх значний обсяг або інші причини вони не можуть бути додані до акта, перевіряючі складають довідку довільної форми, що містить детальний опис цих предметів, інформацію про місце їх знаходження та завірена керівником або головним бухгалтером підприємства. Ця довідка додається до акта перевірки.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.01. 2007 року по 30.09.2007 року позивач не мав відносин з суб'єктами господарської діяльності СГД ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13. Крім того, відповідач не надав суду переконливих доказів, що податкові накладні, видані ними, підписані ОСОБА_8 саме як директором ТОВ «Припейд-Сервіс 2007».

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів про те, що дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, є неправомірними.

Стаття 220 КАС України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року у справі № 2а-2946/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук

Попередній документ
36557744
Наступний документ
36557746
Інформація про рішення:
№ рішення: 36557745
№ справи: 2а-2946/09/0870
Дата рішення: 02.12.2013
Дата публікації: 11.01.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: