1[1]
9 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12012110090000910 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України за його апеляційною скаргою на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року, -
за участю:
потерпілого - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_5 , судимого 31 травня 2013 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два), на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, визнано винуватим та засуджено до покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, за ч. 3 ст. 186 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Постановлено вирок Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2013 року щодо ОСОБА_5 відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України виконувати самостійно.
Вирішено питання щодо речових доказів та цивільних позовів.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорюючи винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень та юридичну кваліфікацію його дій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання внаслідок суворості, просить вирок змінити в частині призначеного покарання, пом'якшивши його. При цьому він просить врахувати його стан здоров'я, а також намір відшкодувати потерпілим завдану матеріальну шкоду.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, а також скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за таких обставин.
8 грудня 2012 року ОСОБА_5 , приблизно о 10 годині 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 8 по вул. Метробудівській в м. Києві, маючи умисел шляхом обману, заволодіти чужим майном (шахрайство), зателефонував раніше незнайомій ОСОБА_8 . Під час розмови він, представившись працівником міліції, повідомив, що її чоловік ОСОБА_6 перебуває в відділенні міліції за вчинення правопорушення та що для вирішення питання про не притягнення до кримінальної відповідальності потрібно заплатити 3 000 гривень. ОСОБА_8 , будучи впевненою в правдивості інформації, приблизно через 20 хвилин біля будинку № 4-А по вул. Метробудівській в м. Києві передала ОСОБА_5 400 доларів США, які належали ОСОБА_6 , що згідно курсу НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення становили 3 196 гривень, чим ОСОБА_5 завдав шкоду на вказану суму.
9 грудня 2012 року, приблизно о 14 годині, з метою повторного заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 підійшов до будинку по АДРЕСА_2 , в якому проживає подружжя ОСОБА_9 та по телефону повідомив ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію про те, що в АДРЕСА_3 пенсіонерам роздають продуктові набори, які необхідно отримати. Повіривши цій інформації, ОСОБА_6 вийшов з квартири. В цей час ОСОБА_5 підійшов до квартири АДРЕСА_4 та подзвонив. Двері відкрила ОСОБА_8 , якій ОСОБА_5 представився працівником ЖЕКу, котрий прийшов перевірити умови проживання пенсіонерів. Проникнувши таким чином в приміщення квартири, ОСОБА_5 , будучи впізнаним потерпілою ОСОБА_8 , з метою подолання волі потерпілої, вдарив її кулаком в голову, внаслідок чого ОСОБА_8 отримала фізичний біль та впала на підлогу. Застосувавши таким чином насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої, ОСОБА_5 , відкрито повторно викрав гроші в сумі 6 750 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення становили 53 932 гривні 50 копійок, завдавши потерпілому ОСОБА_6 значну шкоду.
28 грудня 2012 року, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_5 приблизно о 13 годині, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 , зателефонував раніше незнайомій ОСОБА_10 . Під час розмови ОСОБА_5 представився їй працівником міліції та повідомив, що її син - ОСОБА_11 перебуває в відділенні міліції за скоєння правопорушення та що для вирішення питання про не притягнення його до кримінальної відповідальності потрібно заплатити 5 000 гривень. ОСОБА_10 , будучи впевнена в правдивості інформації, отриманої від ОСОБА_5 , приблизно о 14 годині, з вікна своєї квартири АДРЕСА_6 , викинула конверт, в якому знаходились 5 000 гривень. ОСОБА_5 , отримавши гроші, з місця вчинення злочину зник.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілого ОСОБА_6 та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження № 12012110090000910 та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Доведеність вчинення ОСОБА_5 заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, а також у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), підтверджується перевіреними судом першої інстанції доказами, які у вироку знайшли свою належну оцінку. Оскільки такі висновки суду в апеляційній скарзі не оспорюються, то згідно зі ст. 404 КПК України вони апеляційним судом не переглядаються.
За викладених у вироку фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України є правильною.
Призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому суд врахував ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, стан його здоров'я.
Обставиною, що обтяжує покарання суд обґрунтовано визнав вчинення злочинів щодо осіб похилого віку.
Обставин, що пом'якшує покарання, з урахуванням позиції ОСОБА_5 стосовно відношення до скоєного, суд не встановив.
Таким чином, суд, врахувавши всі встановлені у кримінальному провадженні обставини у їх сукупності, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, справедливо призначив ОСОБА_5 покарання, наближене до мінімального в межах, встановлених санкцією статті за більш тяжкий злочин.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою , - в той самий строк в дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1]Справа № 11кп/796/42 /2014
Категорія КК України: ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_12
Суддя - доповідач: ОСОБА_1