"17" грудня 2013 р. Справа № 922/3289/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Моісеєнко О.М. дов. № 01-10/2013 від 01.10.2013
1-го відповідача - Сопін А.С., дов. №17-09/13 від 17.09.2013
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Дизайн Сервіс Центр", м. Харків (вх.№3399 Х/3-10)
на рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013р. по справі №922/3289/13
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Дизайн Сервіс Центр", м. Харків
до 1. Приватного підприємства "Спецбудкомплект-Плюс", м. Запоріжжя
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Серп і молот плюс", м. Харків
про стягнення 68396,40 грн.
У серпні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ПП "Спецбудкомплект-Плюс" грошових коштів в сумі 63396,40 грн. та стягнення з ТОВ "Серп і молот плюс", як поручителя за виконання зобов'язань ПП "Спецбудкомплект-Плюс", коштів в сумі 5000 грн., посилаючись на неналежне виконання ПП "Спецбудкомплект-Плюс" умов договору підряду № 22/5 від 06.06.2012.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2013 по справі №922/3289/13 (суддя Мамалуй О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2013 по справі №922/3289/13 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає про те, що підрядні роботи за договором ним були виконані у повному обсязі, проте, направлені на адресу позивача 29.09.2012 року акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000070 від 29.09.2012, видаткова накладна № РН-0000066 від 29.09.2012, товарно-транспортна накладна ВЕР № 290912/12 від 29.09.2012 залишилися позивачем не підписаними. При цьому, відповідач вважає, що право на зауваження замовник не мав, оскільки підрядник здав роботи по акту здачі-приймання робіт ще 29.09.2012 та на протязі 5 робочих днів письмових зауважень від замовника не надходило, в зв'язку з чим позивач стверджує, що роботи були прийняті відповідачем без зауважень. Також, позивач посилається на те, що додатковою угодою № 1 від 29.09.2013 до договору було уточнено загальну вартість договору, що складає 265796,45 грн. Враховуючи те, що замовником було перераховано 200,00 грн., тому позивач вважає, що заборгованість позивача складає 63396,40 грн.
28.11.2013 позивач надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи №922/3289/13. Колегія суддів надане клопотання задовольняє та залучає надані документи до матеріалів справи.
03.12.12. від першого відповідача - ПП "Спецбудкомплект-Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначив, що з наведеними в апеляційній скарзі доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач заперечує факт направлення на його адресу 29.09.2012 зазначених позивачем документів, посилаючись на те, що акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000070 від 29.09.2012 та видаткова накладна № РН-0000066 від 29.09.2012 були направлені лише наприкінці березня 2013 року, тобто вже на час припинення договору. Також, відповідач заперечує направлення на його адресу додаткової угоди № 1 від 29.09.2012. Як зазначає відповідач, оскільки акт здачі-прийняття робіт не укладався і не направлявся йому позивачем, отже відсутні підстави для стягнення. Крім того, перший відповідач наполягає на тому, що позивач не надав йому на його вимогу актів-звітів про використання коштів за призначенням, які перший відповідач мав право отримати від позивача на підставі п.5.3. договору.
Другий відповідач - ТОВ "Серп і молот плюс", в призначене судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №016337/3 від 18.11.2013.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників позивача та 1-го відповідача, колегія суддів приходить залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи червня 2012 року між позивачем - ТОВ "Торгівельний Дім "Дизайн Сервіс Центр" та 1-им відповідачем - ПП "Спецбудкомплект - Плюс" був укладений договір підряду № 22/5 від 06 червня 2012 року, згідно умов якого підрядник зобов'язувався за дорученням замовника виконати роботу у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, та передати результати виконаних робіт замовнику, а останній зобов'язувався прийняти цю роботу та оплатити її у повному обсязі.
Строк дії договору - до 31.12.2012, але в будь якому випадку до моменту його остаточного виконання.
В договорі сторонами було визначено вартість робіт, матеріалів та загальна вартість договору, яка склала - 397 293,60 грн.
Згідно з розділом 5 договору. замовник має перерахувати підряднику аванс у розмірі 70% від загальної вартості договору, що становить - 278105,52 грн. до початку виконання робіт за договором та 30% від загальної вартості договору, що становить 119 188,08 грн. - після виконання робіт. Даним розділом, сторони погодили порядок розрахунків в результаті чого, було визначено права та обов'язки.
Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 18 липня 2012 року замовник перерахував підряднику аванс у розмірі 200 000,00 грн.
Таким чином, позивач вважає, що замовником не було виконано умови п. 5.1 договору щодо розміру авансового платежу, тобто не виконано грошове зобов'язання у повному обсязі.
При цьому, позивач також зазначає, що підрядником всупереч вказаного порушення умов договору було розпочато роботи та в подальшому відповідно до умов договору виконані роботи було передано замовнику.
Як стверджує позивач, на день подачі позовної заяви заборгованість замовника перед підрядником згідно договору становила 197 293,60 грн.
В той же час, позивач вказує на те, що вартість фактично виконаних робіт є меншою, ніж вказано у договорі, а саме:
236 876,40+26 520,00 = 263 396,40
236 876 грн. 40 коп. - (Ціна виготовленої продукції)
26 520 грн. 00 коп. - (Вартість робіт)
263 396 грн. 40 коп. - (Загальна вартість)
Враховуючи, що замовником до початку виконання робіт на розрахунковий рахунок підрядника було перераховано суму у розмірі 200 000,00 грн., тому на думку позивача, заборгованість замовника перед підрядником за виконанні роботи та виготовлену продукцію складає 63 396,60 грн..: 263 396, 40 - 200 000, 00 = 63 396,40.
Крім того, позивач стверджує, що 6 червня 2012 року, між ТОВ "Торгівельний Дім "Дизайн Сервіс Центр" в особі директора Трояна І.Г. (кредитор), та товариством з обмеженою відповідальністю "Серп і молот плюс" в особі директора Бабешка О.Ю (поручитель) було укладено договір поруки №01/07/06/12 від 07.06.2012 року. відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Таким чином, за ствердженням позивача, на виконання умов договору поруки та відповідно до норм чинного законодавства, поручитель повинен сплатити позивачеві-кредиторові 5 000,00 грн.
На підставі викладених обставин, позивач просив суд стягнути з ПП "Спецбудкомплект-Плюс" грошових коштів в сумі 63396,40 грн. та стягнути з ТОВ "Серп і молот плюс", як поручителя за виконання зобов'язань ПП "Спецбудкомплект-Плюс", грошових коштів в сумі 5000 грн.
Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходячи з умов договору, встановив, що 1-м відповідачем не були виконані умови п. 5.1 договору щодо розміру авансового платежу, проте, підрядник, діючи на свій ризик, розпочав роботи.
Беручи до уваги, що положення пунктів 5.2., 5.4. та 5.5. договору прямо визначають - для того, щоб роботи за договором вважалися виконаними та для того, щоб у замовника виник обов'язок по їх оплаті повинен бути акт приймання-передачі фактично виконаних підрядних робіт (акт виконаних робіт), а також зважаючи на відсутність доказів наявності складених (прийнятих) актів приймання-передачі фактично виконаних підрядних робіт на суму, зазначену позивачем у позові, позовні вимоги визнані судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Повторно переглядаючи справу, колегія суддів встановила, що предметом даного господарського спору є зокрема матеріально-правова вимога про стягнення з 1-го відповідача заборгованості в сумі 63396,40 грн., яка, на думку позивача утворилась за виконані ним роботи відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 22/5 від 06.06.2012.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Позивач на підтвердження факту виконання робіт за договором посилається на те, що він саме 29.09.2012 р. передав 1-му відповідачу акт здачі-прийняття робіт МОУ-0000070 від 29.09.2012р. на суму 26520,00 грн. та видаткову накладну №РН-000006б від 29.09.2012р., товарно-транспорту накладну БЕР №290912/12 від 29.09.2012р. для прийняття та підписання.
Проте, 1-й відповідач заперечує факт їх направлення позивачем саме 29.09.2012, посилаючись на те, що акт №ОУ-0000070 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2012 р. (у 2 екземплярах) та видаткова накладна №РН-0000066 від 29.09.2012 р. (у 2 екземплярах), разом з вимогою, надсилались лише одного разу, а саме наприкінці березня 2013 р., як електронною поштою так і рекомендованим поштовим повідомленням (цінним листом). Тобто, вказана документація була направлена 1-му відповідачу вже на час припинення дії договору.
Слід зазначити, що дані обставини підтверджуються копією опису відправлення та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Твердження позивача про те, що директором ТОВ «ТД «Дизайн Сервіс Центр» начебто 24.12.2012 року було повторно передано керівництву ПП «Спецбудкомплект-Плюс» до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки не мають документального підтвердження.
Як вказує позивач, підрядником у відповідності до п. 4.1 договору було виготовлено та направлено замовнику акт здачі-прийому виконаних робіт, які були викладені в листі від 14.03.2013 року.
Відповідно до п.5.3 договору, контроль платежів за виконані роботи та про використання коштів за призначенням замовник здійснює згідно актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт та актів-звітів про використання коштів за призначенням з урахуванням раніше сплаченого авансу.
Отже, у відповідності до п. 5.3 договору ПП «Спецбудкомплект-Плюс» направив у відповідь на вимогу за актом та видатковою накладною листи №83 від 19.03.2013 р. та №84 від 19.03.2013 р. зі своїми зауваженнями до акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг). В зауваженнях наголошувалось на необхідності підтвердження використання підрядником коштів за призначенням з урахуванням раніше сплаченого авансу.
Проте ТОВ «ТД «Дизайн Сервіс Центр» так й не надало підтверджень щодо використання коштів.
Позивач в апеляційній скарзі також зазначає, що разом з актом №ОУ-0000070 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2012р. та видатковою накладною №РН-0000066 від 29.09.2012 р. на суму 236876,40 грн. він надав замовнику Додаткову угоду №1 від 29.09.2012р. до Договору підряду №22/5 від 06.06.2012 р, в якій уточнено загальну вартість Договору, що складає 265 796,45 грн.
Проте, доказів направлення цієї додаткової угоди відповідачу матеріали справи не містять.
Як стверджує позивач, суд першої інстанції не врахував, що в загальну вартість підрядних робіт входить вартість матеріалів, тобто врахував лише плату підрядника за виконану ним роботу, але не врахував понесені витрати на придбання матеріалів у відповідності до договору та специфікації.
Так, у відповідності до ч. З ст. 843 Цивільного кодексу України, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Проте, матеріали справи свідчать про те, що 1-м відповідачем неодноразово надсилались позивачу відповідні листи з вимогами надати акти-звіти щодо використання підрядником коштів за призначенням з урахуванням раніше сплаченого авансу. Окрім того, як вже зазначалось, підряднику були направлені відповідь на вимогу (лист №83 від 19.03.2013 р.) та претензія №84 від 19.03.2013 р. в яких містились зауваження до акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг).
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Отже, 1-м відповідачем у відповідності з вимогами чинного законодавства були направлені зауваження до акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг).
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.
Слід зазначити, що сторони визначили в договорі, що роботи вважаються виконаними лише з моменту, коли вищевказаний акт набуває статусу прийнятого без зауважень (тобто, у випадку, коли він підписаний сторонами та на нього відсутні письмові зауваження Замовника або у випадку, коли Замовник відмовився від розгляду акту).
Таким чином, положення пунктів 5.2., 5.4. та 5.5. Договору прямо визначають - для того, щоб роботи за договором вважалися виконаними та для того, щоб у замовника виник обов'язок по їх оплаті повинен бути акт приймання-передачі фактично виконаних підрядних робіт (акт виконаних робіт).
Між тим, позивач стверджує, що виконав роботи на суму 263396, 40 грн., однак не надав суду ніяких доказів направлення першому відповідачеві актів приймання-передачі фактично виконаних підрядних робіт (актів виконаних робіт) на цю суму. В матеріалах справи міститься надана першим відповідачем копія акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) №ОУ-0000070 від 29.09.2012р. (оригінал акту, наданий першим відповідачем для огляду, був досліджений судом в судовому засіданні). Цей акт був направлений позивачем першому відповідачеві, однак він на суму лише 26520 грн., яка складається з вартості робіт без урахування використаних матеріалів. Даний акт не був підписаний першим відповідачем, і може, виходячи з п. 5.4. та п. 5.5. Договору, вважатися прийнятим, однак це ніяк не впливає на розмір суми позову, оскільки зобов'язання в розмірі 26520 грн. менше, ніж сума попередньої оплати за договором - 200000 грн.
Таким чином, виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства, роботи можуть вважатися виконаними ( а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав) тільки після складання акту виконаних робіт, оформлених належним чином відповідно до чинного законодавства. Тільки складений акт породжує правові наслідки. Складений акт - це акт підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється (за відсутністю письмових зауважень).
Отже, у зв'язку з відсутністю доказів наявності складених (прийнятих) актів приймання-передачі фактично виконаних підрядних робіт на суму, зазначену позивачем у позові, позовні вимоги правомірно визнані судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки акт наданий позивачем не містить фактичних даних про використання коштів (вартість матеріалів та інше).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами фактичного виконання робіт на заявлену грошову суму в розмірі 63396,40 грн., суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позивач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності своїх вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги позивача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013р. по справі № 922/3289/13.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Дизайн Сервіс Центр", м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013р. по справі № 922/3289/13 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови підписано 20 грудня 2013 року
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Плужник О.В.