про повернення позовної заяви
31.12.2013 Справа № 908/4320/13
Суддя господарського суду Запорізької області Немченко О.І., розглянувши матеріали
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; представник позивача, адвокат ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)
про стягнення 98 323 грн. 44 коп.
31.12.2013 р. до господарського суду Запорізької області надійшли матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 98 323 грн. 44 коп.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду, на підставі наступного:
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» повертаючи позовну заяву згідно з ч. 1 ст. 63 ГПК, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині і під які підпадає заява, що повертається.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.
Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Системне тлумачення коментованої статті сукупно із п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України дає можливість дійти висновку, що не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.
Суд вважає, що позивачем у позовній заяві порушено правила об'єднання вимог.
Так, згідно змісту та додатків до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заявлені до стягнення суми за двома різними договорами: за договором № 42 від 24.05.2006 р. (накладної № 42 від 24.05.2006 р. та додаткової угоди до цього договору) та договором № 35 від 03.05.2006 р. (накладної № 35 від 03.05.2006 р. та додаткової угоди до цього договору).
Таким чином, в даному випадку, позивачем порушено правило об'єднання вимог. Вимоги виникли з різних договорів та підтверджуються різними доказами по справі. Наявність однієї претензії не свідчить про об'єднання вимог, до того ж з копії наданої претензії складно зрозуміти про заявлення претензії по двом договорам. Крім того, об'єднання цих вимог і сумісний їх розгляд не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, а навпаки перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Вищевказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Пунктом п'ятим частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Так, в даному випадку, у позовній заяві позивач посилається на сплату відповідачем 3 700 грн., що є еквівалентом 462, 5 дол. США, однак жодних доказів в підтвердження часткової оплати заборгованості позивачем до позовної заяви не додано.
Таким чином, позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, у зв'язку з чим і обґрунтованого розрахунку стягуваної суми.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
В даному випадку, як свідчать матеріали позовної заяви, позовна заява підписана представником позивача 27.12.2013 р. та надіслана до суду 27.12.2013 р., згідно опису вкладення. Однак, при цьому, докази (фіскальний чек № 3462 від 19.11.2013 р. та опис вкладення від 19.11.2013 р.) відправлення відповідачем позивачу копії позовної заяви (яка підписана 27.12.2013 р.) датовані 19.11.2013 р. Отже, ці докази, датовані 19.11.2013 р. не можуть підтверджувати направлення саме цієї копії позовної заяви, яка підписана із датою 27.12.2013 р. Або ж можуть свідчити про направлення відповідачеві іншої копії позовної заяви чи не підписаної на той час позовної заяви.
Отже, ці докази направлення відповідачеві копії позовної заяви не можуть бути визнані судом належними доказами відправлення позивачем відповідачу копії цієї позовної заяви, підписаної 27.12.2013 р., та додатків до неї.
Зазначені обставини є підставою повернення позову згідно із п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.
Згідно із ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
В даному випадку, позовна заява підписана представником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2, при цьому належних доказів в підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано. Так, до матеріалів справи надано копію витягу з договору про надання правової допомоги № 14/06/12-03. Однак, зазначена копія витягу не містить дату цього договору, преамбулу договору, інших суттєвих умов договору, та підпису адвоката. До того ж зазначена копія витягу належним чином не засвідчена. У наданій копії міститься поза текстом печатка та підпис, однак не міститься зазначення «згідно з оригіналом» чи «копія вірна».
Отже, позивачем при поданні позовної заяви не доведено і не надано належних доказів (оригіналу чи належним чином засвідчених повних текстів документів), які б підтверджували, що особа, яка підписала позовну заяву мала права її підписувати.
Враховуючи наведене, у суду не має достатніх належних доказів вважати, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати, що є підставою для повернення позову відповідно до п. 1 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Слід також звернути увагу позивача на те, що до матеріалів позовної заяви додані деякі копії документів, які не засвідчені належним чином, а містять лише печатку та підпис, і не міститься зазначення «згідно з оригіналом» чи «копія вірна».
Згідно із ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
При повторному зверненні до суду з позовною заявою, позивач має виправити вищенаведені недоліки та має право використати платіжний документ про сплату судового збору, який було сплачено при поданні позовної заяви вперше.
У разі повернення судом позовної заяви, судовий збір повертається ухвалою суду за наявності відповідної заяви позивача про повернення судового збору, поданої разом із оригіналом платіжного документу, яким було сплачено судовий збір при зверненні до суду та який було повернуто позивачу разом із матеріалами позовної заяви. При цьому, суд звертає увагу позивача, що після винесення ухвали про повернення судового збору, використання цього ж платіжного документу при зверненні до суду з позовом буде неможливим. В такому випадку, при зверненні до суду з позовом, позивач має сплатити судовий збір заново, додавши до позовної заяви новий платіжний документ. А судовий збір, сплачений за подання позову, який було повернуто ухвалою суду без розгляду, - повернути, згідно ухвали про повернення судового збору.
Керуючись п.п. 1,3,5,6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на адресу позивача у справі: позовна заява від 27.12.2013 р. (вх. № 4541/09-05 від 31.10.2013 р.) з додатками на 19 арк., у т.ч. квитанція про сплату судового збору від 30.10.2013 р., фіскальний чек № 3462 від 19.11.2013 р., опис вкладення від 19.11.2013 р., копія претензії із фіскальним чеком від 12.06.2012 р., копія договору № 42 від 24.05.2006 р., копія накладної № 42 від 24.05.2006 р., копія додаткової угоди до договору купівлі-продажу № 42 від 01.06.2011 р., копія договору № 35 від 03.05.2006 р., копія накладної № 35 від 03.05.2006 р., копія додаткової угоди до договору купівлі-продажу № 35 від 01.06.2011 р., копія свідоцтва серії НОМЕР_1, копія довідки з ЄДР серії АЖ № 633334, копії квитанції до прибуткових касових ордерів від 14.06.2012 р. та від 16.06.2012 р. (типові форми № КО-1), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія витягу з договору про надання правової допомоги № 14/06/12-03, копія опису вкладення на ім'я суду від 27.12.2013 р.
Суддя О.І. Немченко