ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 грудня 2013 року 16:15 № 826/19241/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Роговській В.А. вирішив адміністративну справу
За позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 09.09.2013 р. №№ 0000202200, 0000212201, 0001042201.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за нафту, що відбувається в Україні і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 21.03.2012 р.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.08.2013 р. № 1016/41-20/00135390, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема: п.257.1 ст.257 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкових зобов'язань за період з 01.01.11 р. по 31.03.12 р. по рентній платі за видобуток вуглеводної сировини (нафти) на загальну суму - 145 627 463,24 грн., в тому числі: січень 2011 р. - 9 066 298,28 грн., лютий 2011 р. - 8 884 083,68 грн., березень 2011 р. - 10 544 350,41 грн., квітень 2011 р. - 11 227 261,78 грн., травень 2011 р. - 10 832 240,06 грн., червень 2011 р. - 10 693 067,78 грн., липень 2011 р. - 10 132 193,35 грн., серпень 2011 р. - 9 889 920,07 грн., вересень 2011 р. - 9 898 498,54 грн., жовтень 2011 р. - 10 607 857,65 грн., листопад 2011 р. - 10 104 638,40 грн., грудень 2011 р. - 9 630 076,70 грн., січень 2012 р. - 7 985 948,58 грн., лютий 2012 р. - 7 691 033,03 грн., березень 2012 р. - 8 439 994,96 грн.
Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки за результатами перевірки, викладені в акті від 21.08.2013 р. № 1016/41-20/00135390, - залишені без змін.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки від 21.08.2013 р. № 1016/41-20/00135390, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:
від 09.09.2013 р. № 0001042201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні у розмірі 39 294 935,06 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 480 708,23 грн.;
від 09.09.2013 р. № 0000202200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні у розмірі 96 211 838,69 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14 085 101,39 грн.;
від 09.09.2013 р. № 0000212201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні у розмірі 10 120 689,52 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 529 233,70 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача, за правилами ст.56 Податкового кодексу України, оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України, за результатом якого, оскаржувані рішення - залишені без змін, а скарга - без задоволення.
Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки від 21.08.2013 р. № 1016/41-20/00135390, позивач, ТОВ «Карлтон Трейдінг України» та ТОВ «Галс-К» здійснюють спільну діяльність з видобутку вуглеводневої сировини на родовищах Чернігівської області на підставі укладеного ними Договору №35/4 від 19.01.1999 р. про спільну діяльність. Уповноваженою особою на ведення бухгалтерського обліку результатів спільної діяльності, повноту нарахування і сплату податків і зборів визначено НГВУ «Чернігівнафтогаз» підрозділ ПАТ «Укрнафта» без статусу юридичної особи, яке у відповідності до законодавства взято на податковий облік з податковим номером ТРДПАУ 534663345.
СД за Договором №35/4 знаходиться на обліку платником по рентній платі за видобуток нафти на родовищах: Прилуцьке, Малодівицьке, Щурівське, Богданівське, Грідинцівське, Скороходівське, Матлахівське, Софіївське, (код із ТРДПАУ 534663345) в ДПС: Варвинська МОДПІ, Прилуцька ОДПІ, Роменська ОДПІ, Талалаївське відділення Бахмацької ОДПІ, Ічняннське відділення Прилуцької ОДПІ.
Згідно з переліком спеціальних дозволів на користування надрами, наданих Держіїьііою геологічною службою України, власником спецдозволів на видобуток вуглеводної сировини (нафти) по родовищах: Прилуцьке, Малодівицьке, Щурівське, Богданівське, Грідинцівське, Скороходівське, є ПАТ «Укрнафта» .
Прилуцькою ОДПІ в Чернігівський області листом №12220/22-123 від 05.09.12 р. визначені обсяги видобутої нафти за період 2011 рік та І-й квартал 2012 року в розрізі родовищ та податкових служб (Талалаївське в-ня Бахмацької МДПІ, Варвинська МДПІ, Прилуцька ОДПІ), де платником було СД за Договором №35/4.
Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку, що платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, у період з 01.01.11 р. по 31.03.12 р. є ПАТ «Укрнафта», проте вона не звітувала та не сплачувала рентну плату за видобуток нафти по СД за Договором №35/4, в результаті занижено податкових зобов'язань по рентній платі за видобуток нафти за період за 01.01.2011 по 31.03.12 на загальну суму 145 627 463,24 грн.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно тексту акту перевірки від 21.08.2013 р. № 1016/41-20/00135390, за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2012 р. не встановлено заниження або завищення рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат видобуті та завищення рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, який видобутий та облікований на балансі позивача.
Також зазначено, що за перевіряємий період позивачем нараховано та сплачено податкових зобов'язань по рентній платі за видобуток вуглеводневої сировини на загальну суму 12 976 924 007,86 грн., у тому числі: за квітень-грудень 2010 року - 3 344 834 949,64 грн.: за нафту - 2 656 769 577,79 грн., за газ - 404 620 254,14 грн., за конденсат - 283 445 117,71 грн.; за 2011 рік - 8 103 549 071,50 грн.: за нафту - 6 700 621 017,13 грн., за газ - 806 832 041,43 грн., за конденсат - 596 096 012,94 грн.; за 1 квартал 2012 року - 1 528 539 986,72 грн.: за нафту - 1 191 269 850,85 грн., за газ - 229 245 423,62 грн., за конденсат - 108 024 712,25 грн.
По перевіркам структурних підрозділів позивача, зокрема, НГВУ «Долинанафтогаз», НГВУ «Охтирканафтогаз», НГВУ «Чернігівнафтогаз», НГВУ «Бориславнафтогаз», НГВУ «Полтаванафтогаз», НГВУ «Надвірнанафтогаз» податковими органами також не встановлено завищення або заниження рентної плати за видобування вуглеводневої сировини.
Зазначене свідчить про суперечність фактів та висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача, що свідчить про недотримання під час проведення перевірки та прийняття рішення Податкового законодавства, а також про порушення правил, передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, на думку відповідача, сплачувати рентну плату за обсяги вуглеводнів, видобуті при здійсненні спільної діяльності за договором № 35/4, тобто вуглеводнів, які відповідно до інформації самого відповідача не обліковувались та не обліковуються на балансі позивача, за рахунок саме останнього, а не за рахунок коштів спільної діяльності.
Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що договори про спільну діяльність не визначені п.256.1. ст.256 Податкового кодексу України в якості суб'єктів - платників рентної плати.
Відповідно до зазначеного пункту Податкового кодексу України платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводнів на підставі відповідних спеціальних дозволів. Отже, на думку відповідача, посилання законодавця на те, що платниками рентної плати є саме об'єкти господарювання, свідчить про те, що за договором про спільну діяльність № 35/4 не може обраховуватися та сплачуватися рентної плати, а рентна плата, а за такий «договір» повинен сплачувати суб'єкт господарювання, який є власником спеціального дозволу на користування надрами, у даному випадку - позивач.
Такі висновки відповідача, покладені в основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є помилковими, виходячи з наступного.
Як вже зазначалося раніше та підтверджується матеріалами справи, уповноваженою особою на ведення бухгалтерського обліку результатів спільної діяльності за договором №35/4 від 19.01.1999 р., повноту нарахування і сплату податків і зборів визначено НГВУ «Чернігівнафтогаз» - підрозділ ПАТ «Укрнафта» без статусу юридичної особи, яке у відповідності до законодавства взято на податковий облік з податковим номером ТРДПАУ 534663345. СД за Договором №35/4 знаходиться на обліку платником по рентній платі за видобуток нафти на родовищах: Прилуцьке, Малодівицьке, Щурівське, Богданівське, Грідинцівське, Скороходівське, Матлахівське, Софіївське, (код із ТРДПАУ 534663345) в ДПС: Варвинська МОДПІ, Прилуцька ОДПІ, Роменська ОДПІ, Талалаївське відділення Бахмацької ОДПІ, Ічняннське відділення Прилуцької ОДПІ.
Згідно поданих позивачем доказів у справі, саме «НГВУ «Чернігівнафтогаз», що є структурним підрозділом позивача, податковий номер 534663345, за договором про спільну діяльність № 55/4 здійснювало нарахування та сплата рентної плати за нафту та газ, видобуті в результаті спільної діяльності, що, на думку позивача, є правомірним та спростовує доводи відповідача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.14.1.35. п.14.1. ст.14 Кодексу, вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв розділ Х Кодексу «Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні».
Так, згідно п.256.1. ст.256 Кодексу, платниками рентної плати (далі - платники) є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.
Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді (п.257.1. ст.257 Кодексу).
Відповідно до п.260.1., 260.2., 260.3. ст.260 Кодексу, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригую чого коефіцієнта, який у кожному податковому звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу.
Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
У відповідності до п.64.6 ст.64 Кодексу, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у пп.153.13.10. п.153.13. ст.153 Кодексу або у другому реченні абзацу другого пп.5. п.180.1. ст.180 Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюється особливості податкового обліку та оподаткування діяльності та такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
Згідно пп.153.14.1. та пп.153.14.2. п.153.14. ст.153 Кодексу, спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
При цьому, згідно пп. а п.2.4. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2011 р. №1588, уповноваженим особам договорів про спільну діяльністю на території України без створення юридичної особи надається реєстраційний (обліковий) номер платника податків.
Таким чином, аналіз викладеного свідчить про те, що обов'язок щодо здійснення податкового обліку і подання податкової звітності покладається, в тому числі, на уповноважених осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність, а не лише на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Така позиція закріплена постановою Вищого адміністративного суду України від 03.05.2012 р. у справі №2а-9068/11/2670 за позовом ПАТ «Укрнафта» до ДПА України про визнання недійсним в частині наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача про те, що платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за договором про спільну діяльність № 35/4 від 19.01.1999 р. є позивач, а не уповноважена за зазначеним договором особа - НГВУ «Чернігівнафтогаз» - підрозділ ПАТ «Укрнафта» без статусу юридичної особи, яка здійснювала нарахування та сплату такої рентної плати за результатами спільної діяльності.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 р. у справі № 2а/2570/3031/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидооувного управління «Чернігівнафтогаз» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, визнано Нафтогазовидооувне управління «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність № 35/4, платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні за результатами спільної діяльності, а також зобов'язано податковий орган зарахувати кошти, отримані від платника податків «Нафтогазовидобувного управління Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 як рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 р. постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 р.- залишена без змін, отже набрала законної сили.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 р. рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишені без змін.
Таким чином, в судовому порядку були спростовані доводи податкового органу про те, що платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні за договором про спільну діяльність № 35/4 є ПАТ «Укранафта». При цьому, встановлено, що у періоді з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. обов'язок із нарахування та сплати рентної плати повинна була виконувати та виконувала уповноважена особа за договором про спільну діяльність № 35/4 із реквізитами «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність № 35/4, а також встановлено, що зазначеним платником було сплачено податкові зобов'язання із рентної плати за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. у повному обсязі та відповідно до чинного законодавства, що є предметом розгляду по даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача від 09.09.2013 р. №№ 0000202200, 0000212201, 0001042201.
Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідачем не надані суду належні та допустимі докази на підтвердження викладених ним в акті перевірки позивача висновків, покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які, крім іншого, як вбачається з викладеного, спростовані у судовому порядку.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.69-71,94,160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків:
від 09 вересня 2013 року № 0001042201,
від 09 вересня 2013 року № 0000202200,
від 09 вересня 2013 року № 0000212201.
Судові витрати в сумі 458,80 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій