26 грудня 2013 року справа № 2а/2370/1721/2011
15 год. 05 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гараня С.М., суддів Мишенка В.В., Паламаря П.Г.,
при секретарі - Рахліній В.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - за довіреністю,
представників відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Радченко О.П., Левенець А.М. - за довіреностями,
представника відповідача Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області Сивоконя С.С. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області про бюджетне відшкодування податку на додану вартість,
До адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідачів кошти бюджетного відшкодування з ПДВ за березень-травень 2008р., січень-лютий 2009р. на загальну суму 2 262379 грн. на підставі законів України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Під час розгляду справи представником ДПІ у м. Черкасах було заявлено письмове клопотання про зупинення провадження у вищевказаній справі, в зв'язку з оскарженням відповідачем до Вищого адміністративного суду України постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Ухвалою суду від 27.08.2012р. провадження в адміністративній справі № 2а/2370/1721/2011 було зупинено до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України у справі № К/9991/12437/11.
В подальшому, 28.11.2013р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі, підтримане представником відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області. Зазначене клопотання мотивовано тим, що провадження у справі № 2а/2370/1721/2011 відкрите 21.03.2011р., і з того часу жодного судового засідання з розгляду справи по суті не відбулося. Тобто, в такому стані справа перебуває понад два роки, що є порушенням ч.1 ст.122 КАС України, яка передбачає, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку.
Внаслідок задоволення зазначеного клопотання, ухвалою колегії суддів від 11.12.2013р. провадження у справі № 2а/2370/1721/2011 було поновлено.
В подальшому, в зв'язку з реорганізацією податкового органу судом усною ухвалою було здійснено заміну неналежного відповідача - державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на належного - державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач має право на відшкодування податку на додану вартість за березень-травень 2008 року та січень-лютий 2009 року, посилаючись на те, що відповідно до п.п. 7.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), останній прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування та подав до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області податкові декларації та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування, які відображені у податкових деклараціях. Також, до декларацій позивачем, у відповідності до вимог законодавства, були подані розрахунки сум бюджетного відшкодування. Для встановлення достовірності заявленого бюджетного відшкодування податковим органом були проведені позапланові документальні перевірки ФОП ОСОБА_1 За наслідками проведення вказаних перевірок складено акти, висновками яких встановлено підтвердження правильності визначення суми бюджетного відшкодування за вищевказані періоди. В подальшому державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області мала передати до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області в п'ятиденний термін висновки із зазначенням сум, які підлягають до бюджетного відшкодування. Станом на дату додання позову до суду зазначені висновки державною податковою службою не були передані до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, що є прямим порушенням прав та інтересів позивача та, як наслідок, стало підставою для ФОП ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом порушених прав зі сторони суб'єктів владних повноважень.
В судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги повністю, з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в судовому засіданні проти позову заперечувала повністю з підстав викладених у запереченні. Крім того зазначила, що під час проведення позапланових документальних перевірок ФОП ОСОБА_1, з метою підтвердження достовірності заявленого бюджетного відшкодування, податковим органом не вдалося встановити кінцевого виробника товарів, тобто не підтверджується сплата суми податку на додану вартість по ланцюгу до виробника, що позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування. З огляду на вказані обставини просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 повністю.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області в судовому засіданні пояснив, що до ГУ ДКСУ у Черкаській області висновки від ДПІ у м. Черкасах про відшкодування ПДВ на користь ФОП ОСОБА_1 за березень-травень 2008 року та січень-лютий 2009року в сумі 2 262379,00 грн. не надходили, тому орган державного казначейства не мав підстав для відшкодування позивачеві зазначеної суми ПДВ., в зв'язку з чим просив вирішити спір на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.02.1992р., за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 (том №1, а.с.12), а також зареєстрований в ДПІ у м. Черкасах з 05.04.2001 р., як платник податку на додану вартість (свідоцтво НОМЕР_3) ( а.с.13).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 були укладені зовнішньоекономічні контракти: №22 від 14.02.2008р., №23 від 25.02.2008р., № 1/2008-ИМ від 17.03.2008р., № 25 від 19.03.2008р., № 29/10 від 29.10.2008р., № 30/10 від 30.10.2008р., № 08/12 від 08.12.2008р., № 24/12 від 09.12.2008р., №11/12 від 11.12.2008р., №15/12 від 15.12.2008р., № 22/12 від 22.12.2008р., (том №1, а.с.115-128).
В подальшому, позивач подав до ДПІ у м. Черкасах податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум, а також заяви про повернення сум бюджетного відшкодування (внаслідок виконання вищевказаних контрактів) за березень-травень 2008р. та січень-лютий 2009р.:
- податкову декларацію від 18.04.2008р. вх. № 53345 за березень 2008р., розрахунок суми, а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, за вказаний період, в розмірі 375 693,00грн. (том №1, а.с.14-18);
- податкову декларацію від 20.05.2008р. вх. № 90845 за квітень 2008р., розрахунок суми, а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, за вказаний період, в розмірі 243 984,00грн. (том №1, а.с.26-30);
- податкову декларацію від 19.06.2008р. вх. № 102974 за травень 2008р., розрахунок суми, а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, за вказаний період, в розмірі 1105 388,00грн. (том №1, а.с.39-43);
- податкову декларацію від 19.02.2009р. вх. № 16867 за січень 2009р., розрахунок суми, а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, за вказаний період, в розмірі 917 214,00грн. (том №1, а.с.20-54);
- податкову декларацію від 20.03.2009р. вх. № 32618 за лютий 2009р., розрахунок суми, а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, за вказаний період, в розмірі 615 100,00грн. (том №1, а.с.65-69).
Для встановлення достовірності заявленого позивачем бюджетного відшкодування державною податковою інспекцією у місті Черкасах були проведені позапланові документальні перевірки ФОП ОСОБА_1 За наслідками проведення вказаних перевірок, працівниками податкового органу складено акти: від 04.07.2008р. № 3996/17-2111 (том №1, а.с.19-25); від 04.07.2008р. № 3997/17-2111 (том №1, а.с.31-38); від 01.08.2008р. № 88/17-2111 (том №1, а.с.44-49); від 27.03.2009р. № 361/17-2111 (том №1, а.с.55-64); від 18.05.2008р. № 607/17-2111 (том №1, а.с.70-79).
Висновками вказаних актів було підтверджено правильність визначення сум бюджетного відшкодування з ПДВ у поданих деклараціях за березень-травень 2008року та січень-лютий 2009 року.
Оскільки, у строки визначені Законом України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), державна податкова інспекція у місті Черкасах не передала до Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області висновки із зазначенням сум, які підлягають до бюджетного відшкодування, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду за відновленням своїх порушених прав та інтересів.
Спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1.6. статті 1 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Податковим кредитом визначається сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 Закону України № 168/97-ВР).
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пункт 1.8. статті 1 Закону України № 168/97-ВР визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР).
Після надходження заяви платника податку про повернення повної суми бюджетного відшкодування, відповідно до підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України № 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до підпункту 7.7.6. пункту 7.7. статті 7 Закону України № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
В разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом судового оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.
Суд зазначає, що в актах, які були складені за результатами проведення виїзних перевірок ФОП ОСОБА_1 щодо з'ясування правильності нарахування сум бюджетного відшкодування за березень-травень 2008 року та січень-лютий 2009 року не було встановлено порушень при визначенні позивачем сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню, але зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість за вищевказані періоди буде підтверджено після проведення заходів, передбачених п.п.4.4, 4.5, 4.6 розділу 4 Наказу ДПА України від 18.08.2005р. №350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ», тобто, після отримання матеріалів зустрічних перевірок по контрагентам позивача.
Колегія суддів зазначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на бюджетне відшкодування не поставлено в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
В зв'язку з цим, посилання ДПІ у м. Черкасах на непідтвердження сплати суми податку на додану вартість по ланцюгу до виробника, що позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування, не можуть братись до уваги, оскільки при придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), на якого і покладено законодавчий обов'язок, що безпосередньо витікає з визначення терміну «платник податку», наведеному в п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення п.1.8 ст.1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальниками.
Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачеві заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування, в розумінні підпунктів «б» та «в» п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР.
З урахуванням вказаних приписів Закону України № 168/97-ВР, суд дійшов висновку, що оскільки податковим органом не було встановлено порушень при визначенні ФОП ОСОБА_1 сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню за березень-травень 2008р. та січень-лютий 2009р., а також беручи до уваги, що ДПІ у м. Черкасах не приймалися рішення про зменшення позивачеві заявленої суми бюджетного відшкодування, то відповідач 1 був зобов'язаний подати висновки до органу державного казначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманих висновків відповідного податкового органу, орган державного казначейства повинен був перерахувати дані суми коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, в обслуговуючому банку, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.11.2011р. у справі № К/9991/7188/11.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок, який передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» щодо відшкодування відповідачами фізичній особі - підприємцю суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість не виконаний останніми, чим було порушено права та інтереси ФОП ОСОБА_1
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що податковий орган не довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 315693 грн., квітень 2008 року в сумі 243984 грн., травень 2008 року в сумі 110388 грн., січень 2009 року в сумі 917214 грн., лютий 2009 року в сумі 615100 грн., а всього на загальну суму 2262379 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий С.М. Гарань
Судді В.В. Мишенко
П.Г. Паламар
Повний текст постанови виготовлений 2 січня 2014 року.