20 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/7051/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петренко О.В.,
представників позивача - Білоуса О.М., Письмака О.В.,
представника відповідача - Хоміч Л.В.,
представника третьої особи - Остапенка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична альтернатива - 7» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
10 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" (надалі - позивач або ТОВ "ГПЛ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна екологічна інспекція в Полтавській області області (надалі - відповідач або Держекоінспекції), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична альтернатива - 7» (надалі - третя особа або ТОВ «Енергетична альтернатива - 7»), якою просили визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив), який належить ТОВ «ГПЛ», відповідно до заяви № 919 від 04.12.2013 з урахуванням положень «Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221, та наданого Договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил № 2013/11/27 від 27.11.2013.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що з метою розмитнення вантажу мастил (олив), для здійснення державного екологічного контролю звернулися до відповідача у відповідності із п. 16 вищевказаного Порядку з відповідною заявою від 04.12.2013 № 919 для отримання дозволу, подавши всі необхідні документи за вимогами цього ж Порядку. Однак до цього часу, незважаючи на неодноразові офіційні звернення позивача, відповідач не здійснив оформлення товаросупровідних документів для завершення процедури митного оформлення вантажу, як не надав і вмотивованої відмови в такому оформленні. Вказували, що у зв'язку з даною бездіяльністю порушується їх право на розпорядження цією партією товару, порушуються строки поставки імпортованого товару, а також підприємство несе матеріальні збитки, які виражаються у прямих матеріальних збитках на зберігання вантажу в ЗМК ПФ «КМ».
В судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень пояснювали, що чинним законодавством не визначено терміну розгляду заяв суб'єктів господарювання щодо проведення державного митного контролю, а відповідно до вимог п. 190-192 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою КМУ від 30.11.2011 № 1243, строк виконання документа може встановлюватися у нормативно-правовому акті, розпорядчому документі або резолюції керівника установи, а документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту реєстрації документа в установі, до якої надійшов документ.
Також, зазначали, що під час здійснення екологічного контролю вантажу «оливи моторні» код УКТЗЕД 2710198100 в межах контрольного терміну 10.12.2012 було встановлено, що вантаж вивантажений на склад тимчасового зберігання позивача за адресою м. Полтава, вул. Половка, 70 б, чим порушено п. 2.6 Технологічної схеми здійснення екологічного та радіологічного контролю постами екологічного відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Полтавської області Державної екологічної інспекції у Полтавській області в зоні діяльності Полтавської митниці Міндоходів під час проведення митного контролю та оформлення товарів за принципом «єдиного офісу».
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позицію позивача, просив позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТЛ» (код ЄДРПОУ 33190684) у митному режимі «імпорт» ввезено на митну територію України моторні оливи на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2007 № 2/НЕ/LO/UA/2007 на поставку мастильних матеріалів, укладеного між позивачем та А.О. ЛОТОС ОІЛ (LOTOS OIL) м. Гданськ Польща (а.с. 16-31).
Відповідно до п. 16 Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою КМУ від 17.12.2012 № 1221 (надалі Порядок № 1221), для здійснення державного екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон імпортер мастил (олив) надає державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції завірені печаткою імпортера:
- дві копії договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходам;
- дві копії документів про оплату послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив);
- у разі самостійного виконання зазначених робіт - дві копії підтвердних документів (ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами).
Так, в процедурі розмитнення вищевказаного вантажу позивачем на виконання вищезгаданого пункту Порядку подано до Держекоінспекції заяву від 04.12.2013 № 919 із проханням провести екологічний контроль вантажу мастильних матеріалів (а.с. 12). До даної заяви додано документи згідно наведеного у ній переліку, в тому числі:
- дві копії договору від 27.11.2013 № 2013/11/27 (а.с.7-9) про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), укладеного між позивачем та ТОВ «Енергетична альтернатива - 7», що має ліцензію серії АЕ № 272247 (а.с. 10-11), видану Міністерством екології та природних ресурсів України на підставі рішення від 22.08.2013 № 364 (строком дії з 22.08.2013 по 22.08.2018) на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація);
- дві копії платіжного доручення від 04.12.2013 № 2600 про оплату вартості послуг ТОВ «Енергетична альтернатива - 7» за вищевказаним договором (а.с. 54).
У зв'язку із не проведенням в цей же день екологічного контролю позивачем подано відповідачу ще кілька звернень (від 05.12.2013 № 947, від 06.12.2013 № 950) з проханням прискорити контроль з метою закінчення процедури митного оформлення вантажу та недопущення можливих збитків підприємством, які пов'язані з понесенням додаткових витрат на зберігання вантажу, простою транспортних засобів ВІ 6394 ВІ та ВІ 5842 ХР в ЗМК ПФ «КМ», не виконанням взятих на себе договірних зобов'язань перед контрагентами тощо.
Оскільки відповідачем так і не були оформлені товаросупровідні документи на зазначений вантаж та не надано жодної відповіді, в тому числі обґрунтованої відмови у здійсненні екологічного контролю, то 10.12.2013 позивач оскаржив таку бездіяльність до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваній бездіяльності Держекоінспекції, суд виходить із наступного.
Порядок пропуску товарів на митну територію України та здійснення митних формальностей та процедур при митному оформленні цих товарів визначаються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-IV (надалі - МКУ).
Частиною 1 статті 1 цього Кодексу передбачено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За приписами п. 2 постанови КМУ від 05.10.2011 № 1031 «Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України» (із змінами та доповненнями) державний контроль товарів здійснюється посадовими особами контролюючих органів у зонах митного контролю на митній території України (крім пунктів пропуску через державний кордон України) у разі, коли в пункті пропуску такі види контролю зазначеними органами не завершено.
Згідно додатку до вказаної постанови, встановлений перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний кордон України, в т.ч. наступна позиція:
- 2710 19 Масла моторні 0 0 0 0 0 0 0 0 0 3 0 0 0 0 0.
Під показником « 3» передбачено здійснення екологічного контролю вантажу.
Процедура та порядок здійснення екологічного контролю визначена Положенням про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.1999 за № 787/4080 (надалі - Положення № 204).
Підпунктом 5.3.9 даного Положення визначено, що порядок здійснення екологічного контролю, залежно від місцевих умов визначається технологічною схемою (процесом) пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що узгоджується керівниками митного органу, транспортної організації та контрольних служб.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 року № 1221 "Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)" установлено, що: підприємства, установи та організації всіх форм власності, що виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи) за кодами товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД 2710 19 81 00, 2710 19 83 00, 2710 19 87 00, 2710 19 91 00, 2710 19 93 00, 2710 19 99 00, 3403 19 10 00, 3403 19 91 00 і 3403 99 10 00, внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов'язані самостійно відповідно до законодавства забезпечити збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив) або укласти договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів, чи іншими суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням установленої цією постановою мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив); мінімальна ціна на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) становить 0,8 гривень (без урахування податку на додану вартість) за 1 літр.
За приписами пункту 4 цієї постанови Державна екологічна інспекція повинна забезпечити здійснення контролю за дотриманням вимог підприємствами, установами та організаціями зазначених в абзаці другому пункту 2 цієї постанови.
Приписами пункту 4 Порядку № 1221 передбачено, що виробники та імпортери мастил (олив) самостійно забезпечують відповідно до законодавства збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених чи ввезених ними в Україну мастил (олив), або укладають договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими суб'єктами господарювання (спеціалізованими підприємствами), що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).
Як було встановлено судом вище, позивачем на виконання п. 16 цього Порядку № 1221 для здійснення державного екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон імпортер мастил (олив) надано відповідачу необхідний пакет документів, до оформлення якого останнім зауважень не висловлено позивачу, як не заявлялось про будь-які зауваження до цього пакету документів представником відповідача і в ході судового розгляду.
За вимогами пунктів 17-19 Порядку № 1221 після перевірки договорів на відповідність товаросупровідним документам державний інспектор вносить відповідні дані до журналу обліку договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), що ведеться в електронному вигляді за формою, встановленою Держекоінспекцією. На двох примірниках копій договорів державний інспектор проставляє відповідний штамп про внесення до бази даних.
За результатами проведення екологічного контролю мастил (олив), на товаросупровідних документах державний інспектор проставляє відповідний штамп.
Один примірник копії договору разом з копією платіжних документів (у разі укладення договорів) залишається у державного інспектора, а другий повертається імпортеру товару.
Аналізуючи викладене, державний екологічний контроль передбачає декілька етапів та розпочинається з прийняттям державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції заяви та завірених печаткою імпортера копій документів, а завершується поверненням імпортеру примірника договору та товаросупровідних документів.
При цьому завершенню процедури державного екологічного контролю передують стадії перевірки документів, внесення відповідних даних до журналу обліку договорів, що ведеться в електронному вигляді за формою, встановленою Держекоінспекцією, та проставляння відповідного штампу про внесення до бази даних на двох примірниках договорів та на товаросупровідних документах.
Згідно пояснень представника відповідача, державним екологічним інспектором під час здійснення екологічного контролю вантажу «оливи моторні», що належить ТОВ «ГТЛ», із виїздом на місце 10.12.2013 встановлено, що даний вантаж вивантажений на склад тимчасового зберігання ТОВ «ГТЛ» за адресою м. Полтава, вул. Половка, 70 б, чим порушено вимоги пункту 2.6 «Технологічної схеми здійснення екологічного та радіологічного контролю постами екологічного контролю відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Полтавської області Державної екологічної інспекції у Полтавській області в зоні діяльності Полтавської митниці Міндоходів під час проведення митного контролю та оформлення товарів за принципом «єдиного офісу», затвердженої наказом Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 24.07.2013 № 73 (а.с. 67-68).
Про дану обставину заступником начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Полтавської області Карчуком О. складено службову записку від 10.12.2013 на ім'я начальника цього ж відділу Смільського Ю.М. (а.с. 96). При цьому, додана до матеріалів справи копія службової записки не містить як резолюції керівника, якому адресувалася, так і будь-яких відміток про її реєстрацію в цьому органі.
Також листом від 13.12.2013 № 4732/01-14/04-17 відповідачем у відповідь на вищевказані заяви ТОВ «ГПЛ» повідомлено про неможливість завершення екологічного контролю за вищевикладених обставин та роз'яснено, що такий контроль буде здійснено за умови його надходження на автомобілі держномер ВІ 6394 ВІ/ВІ 5842 ХР (а.с. 72).
При цьому, відповідачем не надано доказів, що ним вживалися будь-які дії на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення екологічного контролю протягом строку з моменту пред'явлення позивачем товару органу доходів і зборів з метою поміщення їх у митний режим «імпорт» та до дати виїзду державного екологічного інспектора 10.12.2013, коли ним складено службову записку неможливість завершення екологічного контролю вантажу через його розвантаження на складі тимчасового зберігання товарів, який належить ТОВ «ГТЛ». Не вчинення відповідачем ніяких дій у вказаний період не заперечувалося представником відповідача і в ході судового розгляду.
Жодних інших претензій до товару, крім його розвантаження, або до товаросупроводжуючих документів відповідачем не наведено.
Оцінюючи вищевикладені доводи відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у зв'язку із не завершенням оформлення митних формальностей протягом доби начальником митного поста «Лтава» було прийнято рішення від 04.12.2013 про розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем, дозволено на строк до 03.03.2014 (а.с. 72, 102).
Під тимчасовим зберіганням товарів під митним контролем слід розуміти заходи митного контролю, відповідно до яких товари зберігаються під митним контролем у спеціально виділених і облаштованих приміщеннях, резервуарах чи майданчиках. Територія складу є невід'ємною частиною митної території України, а в межах території складу тимчасового зберігання (СТЗ) утворюється зона митного контролю.
СТЗ функціонують відповідно до норм МКУ та Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.05.2012 № 613, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01.08.2012 за № 1307/21619.
Згідно ст. 202 Митного кодексу України єдиним документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем, є уніфікований документ за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, що містить опис цих товарів на підставі товаросупровідних документів.
Так, позивачу видано форму ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання на складі тимчасового зберігання за адресою м. Полтава, вул. Половка, 70, утримувачем якого є ТОВ «ГПЛ». У даному документі Полтавською митницею проставлено відмітки про надання дозволу на розвантаження товару на складі тимчасового зберігання під митним контролем (а.с. 72, 102).
Відповідно до Витягу № S/0293/Z/00 з реєстру складів тимчасового зберігання (а.с. 101), направленого позивачу Полтавською митницею супровідним листом від 30.10.2012 № 19/10-5403 (а.с. 100), інформація про утворення складу тимчасового зберігання товарів (СТЗ) на підставі наказу Полтавської митниці від 25.10.2012 № 407 про надання дозволу на утворення СТЗ за вищевказаною адресою, утримувачем якого є ТОВ «ГТЛ» (ідентифікаційний код утримувача 33190684), митниця, яка здійснює контроль за діяльністю СТЗ - Полтавська митниця, внесена до реєстру 26.10.2012.
За приписами ст. 203 МКУ власник товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або уповноважена ним особа з дозволу органу доходів і зборів можуть проводити з цими товарами такі операції: 1) прості складські операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів: переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення, чищення, провітрювання, створення оптимального температурного режиму зберігання, сушіння (у тому числі із створенням потоку тепла), захист від корозії, боротьба із шкідниками, інвентаризація; 2) огляд та вимірювання; 3) усунення пошкодження упаковки; 4) взяття проб та зразків; 5) підготовка товарів до продажу (відчуження) і транспортування: сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
Таким чином, за відповідним дозволом органу доходів і зборів власник товару, поміщеного у режим «тимчасового зберігання під митним контролем», на законних підставах має право проводити із цими товарами вище перелічені операції, в т.ч. розвантаження товару, а тому суд відхиляє доводи відповідача про неправомірність вчинених позивачем дій по розвантаженню товару на СТЗ.
Інших перешкод для здійснення екологічного контролю імпортованого позивачем товару моторних олив відповідачем не наведено, а судом не встановлено.
Надаючи оцінку оскаржуваним діям (бездіяльності) відповідача, суд виходить із наступних критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом критерій «на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» випливає із принципу законності, закріпленого у ч. 2 ст. 19 Конституції України. «На підставі» означає, зокрема, що суб'єкт владних повноважень повинен діяти на виконання їх, за умов та обставин, визначених ними. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до повноважень, які прямо встановлені законом (так звані «прямі повноваження»), або безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (так звані «похідні повноваження»). «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен дотримуватися встановленої законом процедури прийняття рішення або вчинення дії і обирати лише визначені законом засоби.
Критерій «з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано» інакше може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Якщо мету повноваження в законі не визначено, то слід виходити із загальної мети, яка визначена у статті 3 Конституції України - утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Критерій «обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення) дій» вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість врахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх припущеннями, а не конкретними обставинами.
Критерій «добросовісності» вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідачем в ході судового розгляду не наведено жодної законної підстави для не вчинення ним необхідних дій для здійснення митного контролю, не обґрунтовано яку ж легітимну мету він переслідував, які цілі досягав, зволікаючи із виконанням своїх повноважень, та не доведено, що його бездіяльність була обумовлена щирим наміром реалізувати свої владні управлінські функції та досягнути поставлені цілі і справедливих результатів.
Також суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено такий критерій як «своєчасно, тобто протягом розумного строку». Цей критерій означає не лише необхідність дотримання часових рамок, визначених у нормативно-правових актах, а й прийняття рішень, вчинення дій без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, нагальності його вирішення, кількості людей, залучених до справи, їхньої поведінки тощо.
Відповідачем не наведено жодного розумного пояснення щодо неможливості вчинення обов'язкових для відповідача дій, які б могли виправдати таке зволікання.
Натомість позивачем доведено, що таким невиправданим зволіканням відповідача завдається шкода нормальній господарській діяльності ТОВ «ГПЛ», що призводить до надмірних фінансових витрат підприємства та можливих збитків у майбутньому.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що в даній ситуації мала місце протиправна бездіяльність Державної екологічної інспекції в Полтавській області, та, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив) згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" від 04.12.2013 № 919 (або шляхом оформлення товаросупровідних документів на імпортований позивачем товар без невиправданого зволікання, або надання обґрунтованої відмови у такому оформленні з наданням можливості позивачу її оскаржити в установленому порядку).
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами позивача про протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
При цьому, таке стягнення повинно проводитися виключно за рахунок бюджетних асигнувань розпорядника бюджетних коштів - суб'єкта владних повноважень, що був стороною у справі та не на користь якого винесено рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України від 21.11.2011 за № 2135/11/13-11, який було доведено до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністратиний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична альтернатива - 7" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції в Полтавській області під час здійснення державного екологічного контролю вантажу мастил (олив) згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" від 04.12.2013 № 919.
Зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38019348) здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив) згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" від 04.12.2013 № 919.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної екологічної інспекції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 38019348, вул. Зигіна, б. 1 м. Полава, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" (код ЄДРПОУ 33190684, вул. Половки, б. 70 б) витрати зі сплати судового збору в розмірі 68 грн. 82 коп. (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 25 грудня 2013 року.
Суддя Л.О. Єресько