20 грудня 2013 року м. Миколаїв Справа № 814/4964/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сетлер", вул. Чигрина, 3, м. Миколаїв, 54000 (вул. Чкалова, 30-А, оф.308, 54017),
простягнення податкового боргу в сумі 13642,00 грн.,
Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13642,00 гр.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив борг щодо податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення - рішення № 0002042203 від 31.10.2013 року в сумі 170,00 грн. та податковий борг з податку на прибуток, який виник на підставі податкової декларації № 9087420796 від 09.02.2013 року за жовтень 2013 року в сумі 6736,00 грн. та податкової декларації № № 9087420796 від 09.02.2013 року за листопад 2013 року в сумі 6736,00 грн.
Загальна сума податкового боргу склала 13642,00 грн.
Представник позивача надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю та просив справу розглянути в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю " Сетлер" згідно довідки про взяття на облік платника податків від 15.10.2013 року №1314041400709 відповідача взято на облік як платника податків у ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 04.09.2006 року за № 360.
21.10.2013 р. позивачем проведена камеральну перевірку даних, задекларованих у податкові звітності з податку на додану вартість.
За наслідками перевірки складено акт № 1036/14-04-22-03/33368291 від 21.10.2013 р. Перевіркою встановлено порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 ПК України - несвоєчасне подання податкової зв'язності з податку на додану вартість.
На підставі даного акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення - рішення: № 0002042203 від 31.10.2013 року в сумі 170,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу. Сума 170,00 грн. податкового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню відповідачем не сплачена.
Відповідач подав до ДПІ податкову декларацію № 9087420796 з податку на прибуток в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання з даного виду податку.
20.05.11 р. відповідач подав до ДПІ податкову декларацію № 68327 з податку на додану вартість за квітень 2011 р. в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання. Відповідно до вказаної декларації сума податкового зобов'язання за жовтень 2013 року склала 6736,00 грн. строк сплати якого настав 30.10.2013 року, сума податкового зобов'язання за листопад 2013 року склала 6736,00 грн. строк сплати якого настав 29.11.2013 року. Розрахунок відповідач не здійснив. Заборгованість з податку на прибуток склала 13472, 00 грн.
Загальна податкова заборгованість відповідача склала 13642,00 грн.
Відповідачу було направлено податкову вимогу від 02.08.2013 року № 23-15. Яка була повернута на адресу позивача з відміткою поштового відділення « адресат нет»
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Підпунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває платник податків.
На підставі п. 49.2. ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України. Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у податковій декларації, податкове повідомлення - рішення не оскаржив, таким чином дане податкове зобов'язання є узгодженим.
Станом на момент розгляду справи заборгованість зі сплати податку на прибуток та з податку додану вартість відповідачем не погашена і становить 13642,00 грн.
Згідно ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетлер" податковий борг в сумі 13642,00грн. на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.
3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар