Справа № 465/1774/13 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 22-ц/783/5845/13 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи: 48
23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Зверхановської Л.Д. і Шеремети Н.О.,
при секретарі Служалі А.Ю.,
за участю позивачки ОСОБА_3; відповідача ОСОБА_4 і його представника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 червня 2013 року,
Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ухвалено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 000 грн. щомісячно - починаючи з 28.02.2012 року і до досягнення нею двадцяти трьох років або до закінчення нею навчання. Рішення в межах місячного платежу аліментів допущено до негайного виконання. Вирішено питання судових витрат (а.с. 74-76).
Дане рішення оскаржив відповідач ОСОБА_4
Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального права.
Звертає увагу на те, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживають повнолітня дочка, однак у матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував, шо повнолітня ОСОБА_3 проживає разом із позивачкою.
Вважає, що суд не дав належної оцінки письмовим доказам, які характеризують його матеріальне становище та відсутність можливості в наданні матеріальної допомоги повнолітній дитині, а саме: медичним документам (які підтверджують його потребу у лікуванні), копії трудової книжки, довідці з центру зайнятості, акту комісії ЛКП, згідно яких відповідач у 2000 році був звільнений із офіційної роботи, не отримує грошової допомоги по безробіттю та у нього відсутні інші грошові надходження (а.с. 77-79).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і його представника на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 199 СК України визначено умови, за яких батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними 23 років: 1) навчання дітей; 2) їх потреба у такій допомозі та 3) спроможність батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Донька сторін спору, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається на платній основі на денній формі навчання (а.с. 5, 6, 7, 8), з урахуванням чого її можливості для працевлаштування і роботи є обмеженими, а відтак вона потребує утримання і матеріальної допомоги.
Згідно Договору про платні послуги, вартість вище згаданого навчання становить від 5 400 грн. (за 2011-2012 навчальний рік) до 7 180 грн. (за 2014-2015 навчальний рік) за рік (а.с. 7).
Матеріалами справи стверджується, що донька сторін проживає і є зареєстрованою з матір'ю - позивачкою по справі (а.с. 6, 99), а відтак доводи апеляційної скарги з цього приводу, які ставлять під сумнів факт проживання доньки з матір'ю, до уваги прийматися не можуть.
Відповідач працездатного віку, ІНФОРМАЦІЯ_2, і (як він сам визнав в ході апеляційного розгляду справи) інвалідність у нього відсутня.
Як вбачається з трудової книжки відповідача, копія якої є наявною у матеріалах справи (а.с. 65-67), у нього є ряд будіельних спеціальностей, однак з жовтня 2000 року (після звільнення з останнього місця праці за угодою сторін - по п.1 ст. 36 КЗпП України) він ніде не працює і в центрі зайнятості населення, як такий, що шукає роботу, не зареєстрований.
За наведених обставин доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача (апелянта) заробітку до уваги прийматися не можуть.
За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам та доказам по справі в їх сукупності і присуджений ним до стягнення з відповідача розмір аліментів відповідає засадам справедливості, розумності та виваженості.
Рішення по справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити та залишити рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 червня 2013 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: