Справа № 136/2751/13-ц
іменем України
"30" грудня 2013 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Мочульської Л. Т.
за участю секретаря Белінська С. І.,
розглянувши при попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні в місті Липовці
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ДО КОСТЯНТИНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами , розташованого в АДРЕСА_1. Позивач , відповідно до діючого законодавста, прийняв спадщину, шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріуса. . Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріус відмовив, так як відсутній правовстановлюючий документ на будинок .
В судове засідання позивач не з"явився . Надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з"явився. Звернувся до суду з заявою, в якій позов визнав та просив розглянути справу без участі представника сільської ради.
У відповідності до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали цивільної та спадкової справи, суд прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання сторін і розгляд справи у їх відсутності.
Судом встановлено наступне:
ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2 ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1).
Постановою приватного нотаріуса Липовецького районного нотаріального округу від 04.11.2013 року позивачеві відмовлено у видачі на його ім"я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, в зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане майно на ім."я спадкодавця.
В силу ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Судом установлено, що покійна ОСОБА_2 заповіту не залишала. Отже, в такому випадку настає спадкування за законом.
Згідно із ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем по закону першої черги після смерті матері .
Позивач прийняв спадщину протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, у відповідності до ст. 1269 ЦК України.
Відповідно до матеріалів спадкової справи №58/2012, заведеної приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендували на майно спадкодавця , немає. 30.10.2013 року на ім.»я позивача приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу видано два свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері , ОСОБА_2, на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовані в АДРЕСА_1.( а.с.19-23).
Факт родинних відносин, тобто те, що позивач є сином покійної ОСОБА_2 , підтверджується його свідоцтвом про народження ( а.с. 8), в якому матір»ю записана ОСОБА_2.
До складу спадкового майна входить цілий житловий будинок "А" з терасою «а» , 1956 року побудови, загальною площею 45,7 кв.м., житловою площею 19,4 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами : сараєм "Б", погрібом "п/Б", сараєм "В", які розташовані в АДРЕСА_1.
За життя спадкодавця правовстановлюючих документів на будинок не оформлено
Згідно з даними погосподарської книги №3 , починаючи з 1956 року, право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (довідка № 659 від 05.12.2013р. а.с.18)
За технічним паспортом, виготовленим КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 05.09.2013 року , вказаний житловий будинок збудований в 1956 році. Його користувачем була ОСОБА_2 . Інвентаризаційна вартість житлового будинку та господарських будівель і споруд складає 38737 грн. (а.с.14-18).
Земельні ділянки, площею 0,2500 га та 0,3629 га , з цільовим призначенням відповідно для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, а також для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою, була приватизована спадкодавцем та успадкована позивачем 30.10.2013 року на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом.
Відповідно до ст.ст.100,101 Цивільного кодексу в редакції 1963 року громадяни могли мати у власності житлові будинки, при цьому главою 10 цього кодексу не вимагалося реєстрації права власності на ці будинки.
За чинним та той час законодавством, будівлі у сільській місцевості не підлягали державній реєстрації, оскільки дія Інструкції „Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР" від 31.01.1966 року не поширювалася на сільську місцевість.
Матеріали справи свідчать, що, будинок зареєстрований в погосподарських книгах сільської ради і його власником була ОСОБА_2 .
Згідно з нормами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися наслідок його смерті.
Спадкодавець за життя не оформив правовстановлюючий документ на житловий будинок. Через відсутність такого документу, позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на майно, що залишилося після смерті спадкодавця.
На підставі ст.174 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, відповідно до вимог діючого законодавства, позивач має право на спадкування за законом на майно, яке належало спадкодавцю, як спадкоємець першої черги, у зв"язку з чим суд позов задовольняє у повному обсязі.
Частиною 4 статті 130 ЦПК України передбачено ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову відповідачем, в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.
Встановлені судом правовідносини регулюються ст.ст.1258,1265,1268 ,1269,1272, 1296,1297,1298, 1299 ЦК України .
На підставі ст.ст.1258,1265,1268 ,1272, 1296,1297,1298, 1299 ЦК України , керуючись ст. 130,174, 209-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок"А" з терасою «а» , 1956 року побудови, загальною площею 45,7 кв.м., житловою площею 19,4 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами : сараєм "Б", погрібом "п/Б", сараєм "В", які розташовані в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті МАТЕРІ ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
На підставі статті 1299 ЦК України право власності на зазначене нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів. Після закінчення цього строку, рішення набирає законної сили, якщо не буде подано апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Л. Т. Мочульська