Справа № 219/10422/2013-ц
2-н/219/2367/2013
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
30 грудня 2013 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Радченко Л.А., розглянувши матеріали заяви Соледарського Комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,
13.12.2013року до суду надійшла зазначена заява.
Заявник звернувся до суду з заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з боржника на свою користь заборгованості за період з 01.01.2011р. по 01.10.2013р. у розмірі 2723,77 грн. та судові витрати.
Згідно довідки ГУ ДМС України в Донецькій області від 23.12.2013р., яка надійшла 26.12.2013 р. на запит суду в порядку ст.100 ЦПК України, боржник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 08.01.2013р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, доказів про те, що остання є власником квартири АДРЕСА_1, не надано.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23.12.2011року, ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
Таким чином, враховуючи неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, вимога щодо стягнення заборгованості не може бути визнана судом безспірною та як наслідок цього, не підлягає розгляду у порядку наказаного провадження, у зв,язку із наявністю спору про право.
Приймаючи рішення про неможливість часткового задоволення вимог, зазначених у заяві про видачу судового наказу, суд не знаходить підстав для застосування норм ч.5 ст.100 ЦПК України щодо можливості постановлення ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині вимог, які не підлягають розгляду у порядку наказного провадження, оскільки норми даної статті не можуть бути застосовані при наявності спору про право.
Дані обставини позбавляють суд можливості зробити однозначний та безспірний висновок щодо виникнення у заявника права вимоги за судовим наказом та відсутності спору про право.
Відповідно до вимог п. 2 ч.3 ст. 100 ІІПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, та роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у прийнятті заяви Соледарського Комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про видачу судового наказу.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п,яти днів після отримання копії ухвали.
Головуючий суддя Л. А.Радченко