"17" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/21972/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року
по справі №2а-10596/10/0470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй" (надалі - ТОВ "Водограй")
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (надалі - ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У травні 2006р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі №0000412301/0 від 01.03.2006р.
Справи розглядалась судами неодноразово.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2011р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2011р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідачем також було заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська її правонаступником Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Крім того, на адресу суду від податкового органу надійшло клопотання, в якому останній, з урахуванням ст.218 КАС України, просить повернути касаційну скаргу скаржнику.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Обговоривши доводи наведені у клопотанні про повернення касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.318 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом касаційної інстанції.
Враховуючи, що вказане вище клопотання відповідачем було надано під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, а не до початку його розгляду, як це визначено у ч.2 ст.318 КАС України, тому у задоволенні клопотання про повернення касаційної скарги слід відмовити.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем проведено комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Водограй» за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено акт №13/239/30853014/235-10 від 21.02.2006р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на відповідну суму, що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2004р. та завищення від'ємного значення по податку на прибуток за 2004р. та 9 місяців 2005р.
На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412301/0 від 01.03.2006р, яким ТОВ «Водограй» визначено зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтованого виходила з наступного.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що
ТОВ «Водограй» (Покупець) було укладено договори поставки нафтопродуктів з постачальниками - АТЗТ ФК «Дніпро-96» №02-В/2004 від 16.02.2004 р., №01-В/2004 від 12.02.2004р. та №24/09 ФВ від 24.09.2003р. та ВАТ «Укрнафта» №26/492в-АЗС від 01.06.2004р. У відповідності до положень наведених договорів, постачальник зобов'язується здійснити поставку світлих нафтопродуктів в асортименті, за ціною, що обумовлюється для кожної партії окремо та відображається у відповідній додатковій угоді до договору. Додатковими угодами до вказаних договорів визначені найменування товару, його кількість, ціна та сума.
В подальшому позивачем здійснено реалізацію придбаних нафтопродуктів за договорами комісії в тому числі через мережу АЗС (ТОВ «Авіас-Львів» - №15/к/2004 від 02.02.04, ТОВ «Алмаз» №16к/2004 від 03.02.04, ТОВ «Дніпроінвест-ч» №59к/2004 від 20.04.04, ТОВ «Запоріжнафтопродукт» №17к/2004 від 03.02.04, ТОВ «Захід-ресурси» №23к/2004 від 05.02.04, ЗАТ «Фірма «Львів-Петроль» №22к/2004 від 05.02.04, ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс» №18к/2004 від 04.02.04, ТОВ «Мавекс-Ойл» №27к/2004 від 09.02.04, ТОВ «Мавекс» №37к/2004 від 16.02.04, ДП «Мавекс-Верховина» №19к/2004 від 04.02.04, ТОВ «Мавекс Плюс» №20к/2004 від 04.02.04, ТОВ «Мета Нафта» №29к/2004 від 10.02.04, ТОВ ТД «Нафто-Трейд» №26к/2004 від 06.02.04, ТОВ «Олімп» №34к/2004 від 12.02.04, ТОВ «Петроль Груп» №45к/2004 від 20.02.04, ТОВ «Сатурн Ойл» №31к/2004 від 10.02.04, ТОВ «Стабіл» №35к/2004 від 12.02.04, ТОВ «Топ Трейд Плюс»№32к/2004 від 11.02.04, ВАТ «Черкаська нафтобаза» №33к/2004 від 1.02.04).
За результатами виконання вказаних операцій за період жовтня 2004р. - березня 2005р. позивачем було віднесено до складу валових витрат відповідну суму.
У п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 даного Закону у разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки. Сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою. організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Наведене свідчить про те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» у платника податку виникає право на формування податкового кредиту.
Згідно статуту позивача реалізація палива є однією з основних видів підприємницької діяльності, тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що не має підстав стверджувати щодо відсутності потенційної можливості отримання товариством економічної вигоди у майбутньому з операцій щодо придбання такого палива.
Крім того, визначення «господарської діяльності» передбачає таку мету господарської діяльності як отримання доходу і ця мета стосується діяльності суб'єкта підприємництва в цілому, а не конкретних угод. Так, податковою інспекцією залишено без уваги доводи позивача про те, що за час від моменту придбання до моменту реалізації бензину відбулося зниження ціни вартості бензину.
Відповідачем не заперечується факт придбання товару позивачем у належним чином зареєстрованих контрагентів та подальша його реалізація. При цьому, згідно моніторингу цін по Дніпропетровській області з жовтня по березень 2005р., наданого позивачем та що не спростовується відповідачем рівень цін на придбані позивачем нафтопродукти впав.
Таким чином, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Замінити Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська її процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов