"26" квітня 2013 р. справа № 2а-5800/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Суховарова А.В. (доповідач)
суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про виплату підвищення до пенсії дитині війни
ОСОБА_1 18.04.2011 звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про виплату підвищення до пенсії дитині війни.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26 квітня 2011 року позов задоволений частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 18.09.2010.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя просить постанову суду скасувати. Посилається на те, що в бюджеті не передбачена виплата, яку просить позивачка, і механізм виплати законодавчо не врегульований.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, позивачці встановлений статус «дитина війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ця норма відновлена Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008.
Доводи відповідача про відсутність бюджетних коштів є безпідставними. Так Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виплата підвищення до пенсії має бути здійснена виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший закон, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова