Ухвала від 10.12.2013 по справі 2а/0470/3804/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/40970/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року

у справі №2а/0470/3804/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій» (надалі - ВАТ «Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій»)

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська (надалі - Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В квітні 2011р. позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000312301/0 від 26.01.2011р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2011р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська №0000312301/0 від 26.01.2011р. з податку на додану вартість.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ВАТ «Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом було проведено перевірку ВАТ "Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "С.Дж.Р.Груп" в період з 01.07.2008р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки складено акт №26/23/01374010 від 06.01.2011р., у висновках якого зазначені порушення позивачем вимог ст.203, ст.215 та ст.228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлені ними, що знайшло відображення в укладанні правочину між ВАТ "Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій" та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" протягом листопада-грудня 2009р. Внаслідок цього, в порушення пп.7.2.3 пп.7.2.6 п.7.2 та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ "С.Дж.Р.Груп", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

На підставі вказаного акта Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000312301/0 від 26.01.2011р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийняті вищевказаних висновків податковим органом було враховано результати акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва №823/23-10/34981754 від 14.10.2010р. ТОВ "С.Дж.Р.Груп" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2008р. по 31.05.2010р.

Так, даним актом було встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "С.Дж.Р.Груп" здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ "С.Дж.Р.Груп", а тому фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "С.Дж.Р.Груп" та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВАТ "Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій" та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" складені та підписані акти прийому виконаних підрядних робіт на виконання договору №11/2009-4 від 02.11.2009р. Зазначені роботи по договору оплачені, що підтверджується банківськими документами.

Відповідач посилається на нікчемність правочину, який укладений між позивачем та вказаним контрагентом у зв'язку з неможливістю виконання останнім будь-яких ремонтних робіт, оскільки у нього відсутні технологічні можливості. Але дане твердження спростовується вказаними висновками в рішенні Господарського суду м.Києва від 21.03.2009р., яке набрало законної сили, де саме зазначено, що TOB «С.Дж.Р.Груп» виконано підрядні роботи й це підтверджується актами виконаних підрядних робіт, підписаних у тому числі і ВАТ "Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій". До того ж, вказаний договір не суперечить вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, тобто він спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Поряд з цим, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 по факту створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп» закрито за відсутністю складу злочину винесенням старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА України постанови від 24.04.2011р. про закриття кримінальної справи.

Матеріалами справи підтверджено, що вищевказана документальна позапланова виїзна перевірка ВАТ "Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за період з 01.07.2008р. по 30.09.2010р. проводилась податковим органом на підставі постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську від 19.10.2010р. За результатами цієї перевірки позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання.

Проте, відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснення господарських операцій, що були предметом перевірки, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у наступних випадках:

- якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

- якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Такі ж положення передбачені й п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищевказаного, застосована до даного випадку перевірка позивача є похідною від слідчих дій по справі щодо перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства іншого підприємства, а саме - TOB «С.Дж.Р.Груп».

Оскільки, в даному випадку Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська залучена в якості спеціаліста, який зобов'язаний брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії, то і результати перевірки оцінюються процесуальною особою, яка призначила перевірку. А дії такої особи можуть бути оскаржені до суду у визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України порядку.

Таким чином, в даній справі податковий орган не має повноважень на визначення суми податкового зобов'язання ні в порядку визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

До того ж, Кримінальний кодекс України визначає суб'єктом відповідальності за вчинення злочину лише фізичну особу, в тому числі службову, а не юридичну.

Отже, визначення ВАТ "Дніпропетровський завод залізобетонних мостових конструкцій" сум зобов'язань за результатами перевірки, призначеної слідчим податкової міліції, є помилковим.

Беручи до уваги все вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправного винесення Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська податкового повідомлення-рішення №0000312301/0 від 26.01.2011р.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Лівобережної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак

Судді: ___________________ О.В. Вербицька

___________________ О.В. Муравйов

Попередній документ
36475047
Наступний документ
36475049
Інформація про рішення:
№ рішення: 36475048
№ справи: 2а/0470/3804/11
Дата рішення: 10.12.2013
Дата публікації: 08.01.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: