26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Кулікової С.В., Білич І.М.
при секретарі Коток К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2012р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3
про стягнення матеріальної та моральної шкоди
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1
про стягнення матеріальної шкоди,
встановила:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 310 677грн. матеріальної шкоди та 50 000грн. моральної шкоди і 1840грн. судових витрат.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 5 серпня 2008р. відбулося залиття його квартири АДРЕСА_1 з вини відповідача, який самовільно замінив чавунний ввідний вентиль на шаровий вентиль холодного водопостачання, у зв'язку із чим стався порив шарового вентиля холодного водопостачання у квартирі відповідача. Згідно звіту ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» вартість дійсної шкоди складає 223 677грн., так як квартира не була придатна для проживання, з жовтня 2008р. по березень 2010р. він орендував житло, за яке сплатив 72 000грн., а також сплатив 12 000грн. за експертизу стану квартири та 3000грн. за юридичне обслуговування.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач посилався на те, що зверхня поведінка відповідача завдала йому незручності, він був вимушений шукати експерта та адвоката для вирішення даного питання, і тривалий час не міг проживати у своїй квартирі.
Відповідач звернувся із зустрічним позовом про стягнення з позивача 187 317,76грн. майнової шкоди, посилаючись на те, що незаконне перепланування квартири позивачем призвело до пошкодження його квартири, пошкодження комунальних, інженерних комунікацій та необхідності проведення ремонтних робіт.
Рішенням суду від 28 вересня 2012р. первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 64 614грн. 91коп. матеріальної шкоди, 2000грн. моральної шкоди, 120грн. та 654,64грн. судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду змінити, стягнути з відповідача на користь позивача 223677грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 25 000грн. у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування
судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/410/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Крижановська Г.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
справи.
- 2 -
Апелянт зазначає, що судом безпідставно не було взято до уваги звіт, яким встановлена дійсна вартість розміру завданої позивачу шкоди, а також експертний висновок інституту мікробіології і вірусології, згідно якого перебувати у квартирі після залиття та без попередньої антибактеріальної обробки було небезпечним для здоров'я.
ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 помер (с.с.34 т.2), у зв'язку із чим до участі у апеляційному розгляді була притягнена його правонаступник ОСОБА_6 (с.с.77 т.2).
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, представника правонаступника ОСОБА_3, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 5 серпня 2008р. комісією КП «Печерська брама» виявлені сліди залиття у квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності.
Причиною залиття зазначено самовільну заміну відповідачем, власником вище розташованої квартири 20, чавунного ввідного вентиля на шаровий вентиль холодного водопостачання.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач винний у спричиненні матеріальної та моральної шкоди позивачу, яку повинен відшкодувати.
Колегія суддів вважає, що даний висновок відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою даної норми передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було надано доказів того, що залиття квартири позивача відбулося не з його вини, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану йому залиттям квартири шкоду.
У підтвердження розміру завданої йому матеріальної шкоди позивач надав звіт ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», відповідного до якого вартість дійсної шкоди, завданої залиттям квартири позивача, складає 223 677грн.
За клопотанням представника відповідача судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка проведена експертом ТОВ «Експерт» ОСОБА_9, та відповідно до висновку від 11 липня 2012р. якої ринкова вартість відновлювального ремонту квартири позивача становить 64 614грн. 91коп.
Приймаючи рішення на підставі вищезазначеного висновку судової експертизи, суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 214-215 ЦПК України не навів належного обґрунтування не прийняття, як доказу, наданого позивачем звіту.
При розгляді справи апеляційним судом, представником апелянта були надані документи, відповідно до яких експерт ОСОБА_9, яка проводила судову будівельно-технічну експертизу 11 липня 2012р., не внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів, а свідоцтво про присвоєння їй кваліфікації судового експерта було визнано недійсним у зв'язку із її звільненням із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, тому відповідно до положень ст. 53 ЦПК України ОСОБА_9 не мала правових підстав проводити судову експертизу, а її висновок на підставі ст. 150 ч. 2 ЦПК України визнаний необґрунтованим.
- 3 -
Враховуючи вказані обставини і за клопотанням представника правонаступника ОСОБА_3, колегією суддів була призначена повторна судова будівельно-технічна експертиза.
Згідно висновку повторної експертизи від 6 грудня 2013р., яка проведена комісією експертів Українського центру судових експертиз, вартість відновлювальних робіт для усунення недоліків залиття квартири позивача становить 45 283,20грн. (с.с.162-170 т.2).
За змістом ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
На підтвердження своїх заперечень проти звіту ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» представником правонаступника ОСОБА_3 надана апеляційному суду рецензія на зазначений звіт, складена директором ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива» Круть О.В. 21 травня 2013р., відповідно до якої показники звіту є значно завищеними, необґрунтованими, сам звіт складено без врахування технології проведення ремонтно-будівельних робіт (с.с.102-103 т.2).
Значне завищення показників, зазначених у звіті, також підтверджується і висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи, яка складена комісією у складі трьох експертів, відповідно до якого розмір та вартість ремонтних робіт визначений у п'ять разів меншим, ніж визначений оцінювачем, яка склала звіт.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наданий позивачем у підтвердження своїх вимог про розмір завданої йому матеріального шкоди звіт ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» є неналежним доказом і визначаючи розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, враховує як належний доказ висновок повторної судової будівельно-технічної експертизи і визначений нею розмір відновлювального ремонту.
Твердження представника апелянта про те, що у даному висновку експертизи не враховані роботи, які необхідно провести для дезактивації місць у спальні та ванній кімнаті, які вражені грибком, про що зазначено у висновку інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного від 30 грудня 2008р., на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для неприйняття висновку повторної експертизи, як належного доказу, виходячи з наступного.
Згідно висновку інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного від 30 грудня 2008р. у повітрі у приміщеннях квартири АДРЕСА_1 виявлені спори грибів, також мікроскопічні гриби виявлені у пробах, які відібрані з внутрішньої поверхні гіпсокартонної стіни у зоні затоплення, на мінеральній ваті, на бамбукових шпалерах та внутрішній поверхні підвісної стелі. Для усунення вказаного недоліку необхідно провести локальну дезактивацію місць враження у спальні та ванній кімнаті, а ремонтні роботи проводити із застосуванням високоякісної червоної цегли та цементу, а при облицюванні стіни не застосовувати гіпсокартон, мінеральну вату та бамбукові шпалери (с.с.11-23).
Проте, у даному висновку не зазначені причини виникнення спорів грибів у повітрі квартири та грибів на зазначених поверхнях, а також не обґрунтована необхідність використання високоякісної червоної цегли та цементу і з якою метою.
Крім того, позивачем суду не було надано доказів того, що влаштування ним гіпсокартоних перегородок між спальнею та ванною кімнатою та використання при цьому мінеральної вати відповідає будівельним нормам і не було причиною виникнення грибів.
У висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи експертами зазначено, що до вартості ремонтно-відновлювальних робіт не були включені роботи по заміні уражених мікроскопічними грибами елементів конструкцій квартири позивача, так як у висновку інституту мікробіології та вірусології не вказані причини виникнення та розповсюдження мікроскопічних грибів, виявлених у квартирі позивача, що причиною появи мікроскопічних грибів у концентраціях, що перевищують гранично допустимі, є саме
- 4 -
залиття квартири, що відбулося 5 серпня 2008р.
Апеляційна скарга не містить обґрунтування незаконності рішення суду в частині стягнення моральної шкоди, не було таких доводів наведено і під час розгляду справи апеляційним судом, також апелянтом не було надано доказів, на підставі яких необхідно збільшити розмір моральної шкоди, який був визначений судом першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду в цій частині.
В іншій частині рішення суду апелянтом не оскаржується, тому не є предметом апеляційного розгляду.
Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права, проте допущено порушення норм процесуального права, а саме оцінка наданих доказів, тому колегія суддів змінює рішення суду в частині суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягнення з відповідача, відповідно до ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2012р. змінити, зменшивши суму матеріальної шкоди, яка стягнута з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 до 45 283грн. 20коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: