Апеляційне провадження №22-ц/796/17485/13 Головуючий в 1 інстанції - Піхур О.В.
Доповідач - Желепа О.В.
30 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Онищенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним, -
ПозивачОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2013 року позовну заяву ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним - залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. В скарзі посилався на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що підстав для залишення позовної заяви без розгляду визначених ч. 3 ст. 169 та ч. 1 ст. 207 ЦПК України не було, оскільки позивач один раз не з'явився в судове засідання. Крім того, посилалася на те, що позивач до 13.11.2013 року не отримував повістку про виклик на судове слухання та не знав про дане засідання. Тобто, неявка позивача на засідання 29.11.2013 року є лише першою, та не може вважатись повторною. Докази поважності причини пропуску судового засідання 29.11.2013 року не надавались, оскільки на момент подання заяви про відкладення розгляду справи були відсутні.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримав.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.10.2013 року відкрито провадження в даній справі та призначено судове засідання на 13.11.2013 року о 09 год. 00 хв. В судове засідання призначене на 13.11.2013 року сторони не з'явились, а розгляд справи відкладено на 29.11.2013 року.
Про дань, час і місце розгляду справи 13.11.2013 року позивач був повідомлений належним чином, судову повістку ним було отримано 09.11.2013 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).
В судове засідання 29.11.2013 року позивач та його представник не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. Доказів на підтвердження вказаних обставин до заяви не приєднав. Про день розгляду справи представника позивача було повідомлено належним чином, судову повістку представником позивача отримано 26.11.2013 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24).
Отже, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивач повторно не з'явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Також, колегія судів вважає за необхідне зазначити , що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення судом першої інстанції заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Доводи апеляційної скарги, проте, що позивач лише один раз не з'явився в судове засідання, спростовуються наявними в матеріалах справи, журналами судових засідань та зворотними поштовими повідомленнями (а.с. 16, 24) , з яких вбачається, що позивач двічі поспіль не з'явився в судове засідання, яке призначалося судом першої інстанції.
Посилання в скарзі на те, що докази поважності причини пропуску судового засідання 29.11.2013 року не надавались, оскільки на момент подання заяви про відкладення розгляду справи були відсутні, правового значення не мають, так як суд постановляючи ухвалу без розгляду, виходив з повторної неявки, належним чином повідомленого позивача в судове засідання та відповідно до чинного законодавства, при повторній неявці, не з'ясовував поважності причин його неявки.
Зміст оскаржуваної ухвали не дає жодних підстав для висновку про те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права.
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.
Також, колегія роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України, особа заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: