03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №759/2036/13-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/13409/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Лук'яненко Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
11 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я. при секретарі Мікітчак А.Л.
за участю: представника відповідача ОСОБА_3
представника позивача Карпенко Ю.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року в справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Аксор» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
ТДВ «Страхова компанія «Аксор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 37 971 грн. та 379,71 грн. судових витрат. Посилається на те, що ОСОБА_5 відмовляється відшкодовувати шкоду, заподіяну залиттям квартири ОСОБА_6, яка застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Аксор». Шкода завдана проривом гнучкої підводки холодного водопостачання змішувача, яка прийшла у непридатність внаслідок невиконання умов експлуатації.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТДВ «Страхова компанія «Аксор» відшкодування в порядку регресу в сумі 37 971 грн. та судовий збір у сумі 379,70 грн..
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на момент залиття квартири Договір добровільного комплексного страхування майна не набрав чинності. Крім того, оскільки під час залиття відповідач був відсутній у м. Києві, здійснено несанкціонований доступ до його квартири, акт не оформлений належним чином відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому акт про залиття квартири АДРЕСА_1 від 13 серпня 2012 року не може вважатися допустимим доказом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
За умовами ч.1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичноїабо юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Аксор» та ОСОБА_6 укладено Договір добровільного комплексного страхування та відповідальності, об'єктом страхування якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном: квартирою № 41 в буд. 89 по вул. Володимирській в м. Києві (а.с.8-10).
Актом від 13.08.2012 року, складеним Комісією КП «ЖЕО-107» про залиття квартири АДРЕСА_1 встановлено, що залиття сталося з вище розташованої квартири НОМЕР_1 (власник ОСОБА_5.) через прорив гнучкої підводки холодного водопостачання змішувача, яка прийшла у негідність внаслідок невиконання умов експлуатації (а.с.11).
Згідно звіту № 718/7 від 17 вересня 2012 року, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, вартість збитку нанесеного через пошкодження оздоблення квартири складає 37 221 грн. (а.с.13-22); додаткові витрати ТОВ «СК Аксор», пов'язані з оплатою вартості проведеної оцінки складають 750 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2012 року (а.с.40).
Враховуючи положення п.п.34.6,34.8 договору страхування, ТОВ «СК Аксор» визнало залиття страховим випадком та на виконання умов договору сплатило ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 43 721 грн. (а.с.12).
Оскільки, залиття квартири сталося з вини ОСОБА_5, з урахуванням положення ст.1191 ЦК України, позивач набув право регресної вимоги про стягнення з нього виплаченого відшкодування у розмірі 37 971 грн. - фактичні збитки.
ОСОБА_5 посилається на те, що договір страхування на момент залиття не набрав чинності, оскільки страхова премія за договором була сплачена лише 27.09.2012 року. Проте, п.16 Договору страхування чітко встановлено, що договір набуває чинності з 00 годин, 00 хвилин за Київським часом дня, зазначеного в п.15 як дата початку строку дії, а саме з 02.08.2012 року.
Ненадання КП «ЖЕО -107» акту про відкриття квартири НОМЕР_1 АДРЕСА_2 не є достатнім доказом його відсутності взагалі, а також свідченням порушення порядку квартири. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що він був сповіщений про факт залиття, але самостійно не вжив заходів для подальшого запобігання залиттю.
Судом встановлено, що заява про залиття до КП «ЖЕО -107» (а.с.90) була подана ОСОБА_8 - донькою ОСОБА_1 тому, посилання відповідача на те, що заява про залиття квартири подана не власником квартири, на правильність рішення суду не впливає.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до вірного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-