03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №2/756/698/13
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11978/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Яценко Н.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
27 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я, при секретарі Мікітчак А.Л.
за участю: представника позивача ОСОБА_3
позивача ОСОБА_4
відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6
представника відповідачів ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості права на спадкування, поновлення строку звернення до нотаріуса,-
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 понад п'ять років з грудня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, просила визнати за нею право на спадкування майна ОСОБА_9 разом із спадкоємцями першої черги і поновлення строку звернення до нотаріуса. Посилалася на те, що з грудня 1999 року почала проживати з ОСОБА_9 однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут та сімейний бюджет, за спільні кошти придбали автомобіль Шевроле Авео. З самого початку спільного життя і до моменту смерті ОСОБА_9 проживали разом в АДРЕСА_2 в будинку, який ОСОБА_9 отримав у спадок після смерті своєї матері та в її квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 З серпня 2004 року ОСОБА_9 почав хворіти. Зазначала, що весь час вона опікувалася його здоров'ям, забезпечувала його їжею, ліками, інші спадкоємці життям ОСОБА_9 не цікавилися. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 помер. Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на його майно, а саме: житловий будинок із земельною ділянкою АДРЕСА_2 квартира АДРЕСА_1; легковий автомобіль Шевроле Авео. ОСОБА_4 звернулася до 15-ї нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте її повідомили, що на майно ОСОБА_9 є спадкоємці першої черги - дружина і двоє дітей.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
За умовами ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбіміж собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл.8 цього Кодексу.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 з 30.01.1960 року (а.с.99) і до дня смерті, про що позивачці було відомо.
Судом встановлено, що місцем проживання ОСОБА_9 була адреса: АДРЕСА_1, де також проживали його дружина і діти. Даний факт підтверджується відповідними письмовими доказами: випискою з історії хвороби за 2011 р., випискою з історії хвороби стаціонарного хворого, випискою із медичної картки за 2011 р., випискою із історії хвороби за 2010 р., випискою з історії хвороби за 2008 р., випискою із медичної картки за 2008 р., випискою із історії хвороби за 2004 р., випискою із медичної картки за 2004 р., виписками із історій хвороби за 2004 р., 2011р. (т.1 а.с.18,20-24,26-28,209-210,213-214). За цією ж адресою ОСОБА_9 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, де і отримував пенсію.
Крім того, у заяві ОСОБА_9 від 02.06.2011 року на виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку своїм місцем проживання він вказував: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.21).
В договорі купівлі-продажу автомобіля від 06.02.2008 року ОСОБА_9 вказав своїм місцем проживання: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.2-4).
У заяві, поданій в п'ятнадцяту Київську державну нотаріальну контору, ОСОБА_4 також сама зазначила, що до дня смерті ОСОБА_9 постійно проживав за вищевказаною адресою.
Таким чином, судом встановлено, що з 30.01.1960 року до дня смерті ОСОБА_9 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, не намагався розірвати шлюб та місцем його постійного проживання було місце проживання його дружини і дітей: АДРЕСА_1 Він також проживав в АДРЕСА_2, куди до нього їздили доньки, а дружина ОСОБА_8 за станом здоров'я не могла знаходитися в селі. Посилання ж позивача та допитаних за її клопотаннями свідків щодо її та ОСОБА_9 спільного проживання як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, за наявності перебування ОСОБА_9 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, правового значення для задоволення позовних вимог не має. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судового рішення і не спростовується доводами апеляційної скарги.
Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-