Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 грудня 2013 р. Справа №805/15700/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Старосуд І.М.,
при секретарі судового засідання Рижук В.І.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Полякової В.В.,
представників третіх осіб не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, треті особи - Ворошиловський районний відділ у місті Донецьку Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, ОСОБА_4, комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька», про визнання незаконною реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.11.2013 ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, треті особи - Ворошиловський районний відділ у місті Донецьку Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, ОСОБА_4, колективне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька», про визнання незаконною реєстрацію ОСОБА_4 на житловій площі квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання анулювати вказану реєстрацію (арк. справи 2, 19).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно з рішенням Ворошиловської районної у місті Донецьку ради від 09.03.2006 № 78/7, у зв'язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_5, особистий рахунок двокімнатної квартири АДРЕСА_1 був переоформлений на батька позивача - ОСОБА_6, склад сім'ї - одна людина. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я батька, з кінця 2008 року ОСОБА_1 проживала разом з ним та за його згодою 19.05.2009 була зареєстрована на його житловій площі. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_1 помер. У цей період ОСОБА_4 у вказаній квартирі не проживала.
Позивач вказує на те, що після смерті батька, вона 15.05.2013 звернулась до КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» з проханням переоформити особистий рахунок квартири на її ім'я, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що з 14.09.2010 у вказаній квартирі зареєстрована громадянка ОСОБА_4, а тому переоформлення та приватизація квартири неможлива без її згоди. Крім того, при житті батько не повідомляв їй про надання ним згоди на реєстрацію ОСОБА_4 на його житловій площі і вона, як член сім'ї не давала згоди на реєстрацію ОСОБА_4
ОСОБА_1 вважає, що у порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 № 985, начальником ЖЕУ № 4 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» та реєстраційним органом було здійснено незаконну реєстрацію ОСОБА_4 З вказаних підстав просила задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні позивач, представник позивача надали заяву про уточнення назви третьої особи, а саме замість невірного найменування третьої особи - колективне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» зазначили належне - комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька». Позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову. 17.12.2013 через відділ діловодства та документообігу надала письмові заперечення, в яких зазначила, що відповідач не є правонаступником підрозділів ГІРФО МВС України. Крім того, відповідач наполягає на тому, що реєстрація ОСОБА_4 була здійснена на законних підставах, оскільки позивач також надавала згоду на її реєстрацію, тому просила відмовити у задоволенні позову (арк. справи 41 - 43).
16.12.2013 через відділ діловодства та документообігу представник третьої особи - комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» (далі за текстом КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька») надала письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначила, що достовірність підписів на заяві була зобов'язана перевірити начальник ЖЕУ-4 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» Супіталова Т.Ф. у присутності заявника ОСОБА_6 та члена сім'ї ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_1 відомо, що її батько ОСОБА_6 не повідомив їй про реєстрацію ОСОБА_4, яка в квартирі з моменту реєстрації не проживала і не проживає. З цих підстав просила позов задовольнити та розглянути справу без участі представника третьої особи (арк. справи 33).
23.12.2013 третя особа - ОСОБА_4 надіслала на адресу суду телеграму, в якій просила перенести розгляд справи у зв'язку із знаходженням її на лікуванні, але не надала документів, підтверджуючих її знаходження на лікуванні.
Представник третьої особи - Ворошиловського районного відділу у місті Донецьку Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи - ОСОБА_4, представника третьої особи - Ворошиловського районного відділу у місті Донецьку Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, представника третьої особи - КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області є юридичною особою публічного права, суб'єктом владних повноважень, який виконує владні управлінські функції у сфері дотримання законності перебування в Україні.
Указом Президента України від 06.04.2011 № 405/2011 затверджене Положення про Державну міграційну службу України. Відповідно до пункту 3 зазначеного Указу, до законодавчого врегулювання організації та діяльності Державної міграційної служби України для забезпечення виконання покладених на Державну міграційну службу України завдань з реалізації державної політики у сфері протидії нелегальній міграції, а також притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері реєстрації фізичних осіб, видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, утворити у Міністерстві внутрішніх справ України підрозділ міліції міграційного контролю загальною граничною чисельністю 1500 одиниць, функціонально підпорядкувавши його Державній міграційній службі України.
Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Ворошиловської районної у місті Донецьку ради від 09.03.2006 № 78/7, у зв'язку зі смертю основного квартиронаймача ОСОБА_5 переоформлено особовий рахунок двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_6 - сина. Склад сім'ї 1 людина - ОСОБА_6 (арк. справи 10).
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 19.05.2009 року зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 (арк. справи 7,9).
04.09.2010 ОСОБА_6 звернувся до начальника ЖЕУ-4 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» з письмовою заявою, в якій просив зареєструвати ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній заяві наявні підписи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (арк. справи 20).
14.09.2010 ОСОБА_4 звернулась до ЖЕУ-4 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» із заявою для реєстрації за місцем проживання за вищевказаною адресою (арк. справи 51 - 52). З вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_1 заперечень проти реєстрації місця проживання ОСОБА_4 у вказаній квартирі не мали, про що свідчать підписи від їх імені в даній заяві. Крім того, у вказаній заяві від 14.09.2010 підписами начальника ЖЕУ-4 та паспортиста ЖЕУ-4, скріпленими штампом ЖЕУ-4, підтверджено відсутність обмежень для реєстрації місця проживання ОСОБА_4
14.09.2010 ОСОБА_4 була зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується випискою з особового рахунку від 28.05.2013 № 7524 (арк. справи 9).
Спірним питанням у даній справі є правомірність реєстрації місця проживання ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1.
Суд зазначає, що реєстрація, згідно із статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі за текстом - Закон № 1382-ІV), є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Обов'язок громадянина України зареєструватись за місцем проживання в органах реєстрації встановлений частиною першою статті 6 Закону № 1382-ІV.
Відповідно до статті 6 Закону № 1382-ІV, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Для реєстрації особа подає:
- письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі, якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;
- паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» від 28 липня 2004 року № 985, заява про реєстрацію місця проживання повинна містити:
1) підставу для реєстрації місця проживання заявника за зазначеною адресою (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи).
2) згоду власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації.
Як встановлено судом, 04.09.2010 наймач ОСОБА_6 надав начальнику ЖЕУ-4 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» письмову заяву, в якій просив зареєструвати ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній заяві наявні підписи від імені основного квартиронаймача ОСОБА_6 та члена його сім'ї ОСОБА_1 (арк. справи 20).
ОСОБА_4 14.09.2010 подала до ЖЕУ № 4 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька» встановленої форми заяву про проведення реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, в якій основний квартиронаймач ОСОБА_6 та член його сім'ї ОСОБА_1 надали згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 у вказаній квартирі, про що свідчать підписи від їх імені в даній заяві.
Таким чином, заява про реєстрацію місця проживання містить згоду основного наймача квартири та члена його сім'ї - позивача на реєстрацію місця проживання заявника.
Крім того, з вказаної заяви від 14.09.2010 вбачається, що підписами начальника ЖЕУ-4 та паспортиста ЖЕУ-4, скріпленими штампом ЖЕУ-4, підтверджено відсутність обмежень для реєстрації місця проживання ОСОБА_4
Твердження позивача, що при житті батько не повідомляв їй про надання ним згоди на реєстрацію ОСОБА_4 на його житловій площі і, що вона, як член сім'ї не давала згоди на реєстрацію ОСОБА_4, суд не приймає до уваги, оскільки в заяві ОСОБА_6 від 04.09.2010 та в заяві ОСОБА_4 від 14.09.2010 наявні підписи від імені основного квартиронаймача ОСОБА_6 та члена його сім'ї ОСОБА_1 і підписами в заяві від 14.09.2010 начальника ЖЕУ-4 та паспортиста ЖЕУ-4, скріпленими штампом ЖЕУ-4, підтверджено відсутність обмежень для реєстрації місця проживання ОСОБА_4
Таким чином, на підставі заяви ОСОБА_4 та письмової згоди наймача квартири ОСОБА_6 та члена його сім'ї ОСОБА_1, 14.09.2010 ОСОБА_4 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 зазначеної статті КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на те, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність дій та рішень відповідача щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4, тому підстави для задоволення позову відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при реєстрації місця проживання ОСОБА_4 не було допущено порушень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» від 28 липня 2004 року № 985, а тому позовні вимоги про визнання незаконною реєстрацію ОСОБА_4 на житловій площі квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання анулювати вказану реєстрацію задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7 - 11, 17 - 20, 69 - 72, 86, 94, 122 - 154, 158 - 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області, треті особи - Ворошиловський районний відділ у місті Донецьку Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, ОСОБА_4, комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька», про визнання незаконною реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 грудня 2013 року.
Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Старосуд І.М.