Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 грудня 2013 р. Справа № 805/17986/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у розмірі 678,53 грн., -
Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецької області (далі - Горлівська ОДПІ, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по єдиному податку у розмірі 678,53 грн. з фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач).
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 678,53 грн., який виник в результаті не сплати узгоджених сум поточного податкового зобов'язання за серпень-вересень 2013 року у розмірі 446,37 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 229,40 грн. згідно податковому повідомленню-рішенню від 25.09.2013 року № 0003511700, а також у зв'язку з несплатою нарахованої пені в сумі 2,76 грн. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у порушення вимог Податкового кодексу України заявник просить стягнути наведену суму у судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований 29.03.2001 року за № 2 256 017 0000 004291, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, місце проживання - АДРЕСА_1. Перебуває на податковому обліку в Микитівському відділенні Горлівської ОДПІ з 02.04.2001 року за № 01-3340.
Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2012 року з правом на здійснення діяльності «51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами» згідно поданої до податкового органу заяви від 24.01.2012 року (а.с. 9).
На підставі п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Статтею 293 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) встановлені ставки єдиного податку, а саме:
- ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ),
- фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).
Відповідач є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 229,40 грн. на місяць, що становить 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року.
Приписами ст. 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
З облікової картки відповідача вбачається, що заборгованість перед місцевим бюджетом з єдиного податку становить у розмірі 446,37 грн., у тому числі:
- станом на 20.08.2013 року в сумі 216,97 грн. (з урахуванням переплати на КОР в сумі 12,43 грн.)
- станом на 20.09.2013 року в сумі 229,40 грн.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази знаходження відповідача у відпустці або на лікарняному у липні-листопаді 2013 року (період, у якому виникла заборгованість).
Отже, у відповідача відсутні підстави для несплати єдиного податку згідно вимогам Податкового кодексу України.
Наведені суми відповідачем не сплачено, що, зокрема, підтверджено карткою облікового рахунку.
Також з матеріалів справи вбачається, що по результатам акту камеральної невиїзної перевірки сплати податків, складеного Микитівським відділенням Горлівської ОДПІ позивачем застосовано відповідачу штрафні (фінансові) санкції за порушення строків сплати єдиного податку: по строку сплати станом на 20.06.2013 року в сумі 214,94 грн. (кількість днів затримки 14 днів - 04.07.2013 року), по строку сплати станом на 20.07.2013 року в сумі 215,58 грн. (кількість днів затримки 30 днів - 19.08.2013 року). Загальна сума штрафних санкцій становить у розмірі 229,40 грн., про що позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.09.2013 року № 0003511700 (а.с. 18).
Наведена сума штрафних (фінансових) санкцій відповідач також не сплатив, заборгованість підтверджена карткою з облікового рахунку відповідача, що є в матеріалах справи.
При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій у судовому або адміністративному порядку.
Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 2,76 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу у відповідача складає - 678,53 грн. (446,37 грн. + 229,40 грн. + 2,76 грн.).
Податковий борг у відповідача є безперервним. З метою погашення заборгованості позивачем приймалися заходи на підставі вимог Податкового кодексу України, а саме боржнику направлялась податкова вимога від 25.09.2013 року № 815-17 яку відповідач отримав особисто 25.09.2013 року (а.с. 12). Вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Про заборгованість відповідача перед бюджетом також свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11.10.2013 року № 42137739 щодо перебування майна відповідача згідно з актом опису від 09.10.2013 року № 23/17 у податковій заставі Микитівського відділення Горлівської ОДПІ (а.с. 14).
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Права органів державної податкової служби в частині здійснення податкового контролю як перевірки платників податків визначені приписами ст. 75 Податкового кодексу України, а саме: органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення податковим органом порушення податкового законодавства керівником податкового органу приймається податкове повідомлення-рішення.
Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Так, у відповідності до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
У ході судового розгляду адміністративної справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не сплачено до місцевого бюджету суму єдиного податку у загальному розмірі 678,53 грн.
Податковим кодексом України (ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З огляду на наведене, оскільки зобов'язання по єдиному податку відповідачем не сплачені в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.
Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.
Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком формування податкової заборгованості; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у розмірі 678,53 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання - АДРЕСА_1) заборгованість по єдиному податку у розмірі 678,53 грн. (шістсот сімдесят вісім грн. 53 коп.).
Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 27 грудня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Чучко В.М.