30 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/7106/13-а
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання рішення нечинним, зобов"язання вчинити дії, -
16 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання рішення нечинним, зобов"язання вчинити дії.
У своєму позові ОСОБА_1 просив:
- рішення комісії Управління внутрішніх справ у Полтавській області по зарахуванню окремих періодів проходження служби в Збройних силах, ОВС, інших відомствах до вислуги років в органах внутрішніх справ про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні період роботи стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури м.Кременчука Полтавської області з 10 жовтня 1995 року по 28 жовтня 1996 року в стаж роботи до вислуги років в органах внутрішніх справ, що дає право на призначення пенсії та виплату відсоткової надбавки;
- зобов"язати Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області зарахувати в стаж роботи до вислуги років в органах внутрішніх справ, що дає право на призначення пенсії та виплату відсоткової надбавки, період роботи ОСОБА_1 стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури м.Кременчука Полтавської області з 10 жовтня 1995 року по 28 жовтня 1996 року.
В обґрунтування таких вимог позивач вказував, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ України він звернувся до управління кадрового забезпечення УМВС України в Полтавській області із заявою про зарахування його стажу роботи стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури м.Кременчук з 10 жовтня 1995 року по 28 жовтня 1996 року до вислуги років в органах внутрішніх справ України.
У відповідь його було повідомлено, що комісією Управління внутрішніх справ у Полтавській області по зарахуванню окремих періодів проходження служби в Збройних силах, ОВС, інших відомствах до вислуги років в органах внутрішніх справ прийнято рішення про відмову у зарахуванні такого стажу до вислуги років в органах внутрішніх справ України за відсутністю правових підстав.
З посиланням на Закони України "Про прокуратуру", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", інші нормативні акти, позивач таку відмову вважав протиправною, а стаж своєї роботи на посаді старшого слідчого прокуратури в статусі стажиста таким, що підлягає зарахуванню до вислуги років в органах внутрішніх справ, яка дає право на пенсію.
У судове засідання позивач не з"явився, як і представник відповідача.
Відповідач направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому заперечення на позов не висловив, як не надав і заяви про визнання позову, таким чином, ніякого ставлення до позову з боку відповідача висловлено не було.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вказану норму, а також відсутність потреби заслухання пояснень осіб, свідків чи експертів, суд розглянув дану справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та застосовуючи належні норми національного законодавства, суд прийшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 1999 року перебуває на службі в органах внутрішніх справ України.
На даний час займає посаду заступника начальника слідчого управління УМВС України в Полтавській області.
Згідно наказу прокурора Полтавської області № 191-л від 09.10.1995 року ОСОБА_1 з 10 жовтня 1995 року був прийнятий стажистом на посаду старшого слідчого прокуратури м.Кременчука Полтавської області (а.с.9). 28 жовтня 1996 року наказом прокурора Полтавської області № 262-л від 28.10.1996 року був призначений на посаду старшого слідчого прокуратури м.Кременчука (а.с.11).
05.11.1998 року ОСОБА_1 звільнився з органів прокуратури України за власним бажанням (а.с.12). З 1999 року проходить службу в органах внутрішніх справ України.
Факти зайняття ОСОБА_1 відповідних посад та часові проміжки призначення й перебування його на цих посадах сторонами не оспорювалися й під сумнів не ставилися, тому, відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України, вказані факти судом не перевіряються.
У вересні 2013 року позивач звернувся до Управління кадрового забезпечення УМВС України в Полтавській області з приводу зарахування часу його роботи на посаді старшого слідчого прокуратури до вислуги років в органах внутрішніх справ України, що дає право на пенсію за вислугою років.
Листом № 1/13 - 2753 від 03.12.2013 року за підписом начальника Управління кадрового забезпечення УМВС України в Полтавській області відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність, як на думку відповідача, законних підстав для зарахування стажу його роботи стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури до вислуги років в органах внутрішніх справ для призначення пенсії та виплати відсоткової надбавки.
Суд не погоджується з такою позицією та вважає відмову відповідача у зарахуванні відповідного періоду до вислуги років в органах внутрішніх справ протиправною.
Згідно ст. 26-1 Закону України «Про міліцію», службу в якій наразі проходить позивач, пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Преамбула названого Закону, вказує, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно п. б ч. 1 ст.1-2 цього ж Закону, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби: особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Стаття 17 цього ж Закону визначає види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Так, згідно п.п. «б» цієї статті, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до п.п. «ж» цієї ж статті, також до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу.
За законодавчим визначенням «часу роботи в органах прокуратури осіб, які працювали на посадах прокурорів, слідчих», суд звертається до Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини 6 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.1 «Положення про порядок стажування в органах прокуратури України», затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.12.2009 року №80, особи, які проходять стажування на посадах стажистів або на вакантних посадах прокурорів прокуратур чи слідчих (надалі - стажисти), мають однаковий правовий статус, права і обов'язки, у тому числі щодо оплати праці. На стажистів поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права і пільги, встановлені для прокурорсько-слідчих працівників. Відповідно до статті 55 Закону України "Про прокуратуру" їм видаються службові посвідчення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що період роботи позивача стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури підлягає зарахуванню до стажу (вислуги років), що дає право на пенсію в органах внутрішніх справ України, а відтак - до висновку про достатні підстави для повного задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у даній справі не довів обґрунтованість своєї позиції, у той час як вимоги позивача обґрунтовані Законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рішення комісії Управління внутрішніх справ у Полтавській області по зарахуванню окремих періодів проходження служби в Збройних силах, ОВС, інших відомствах до вислуги років в органах внутрішніх справ про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні період роботи стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури м.Кременчука Полтавської області з 10 жовтня 1995 року по 28 жовтня 1996 року в стаж роботи до вислуги років в органах внутрішніх справ, що дає право на призначення пенсії та виплату відсоткової надбавки.
Зобов"язати Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області зарахувати в стаж роботи до вислуги років в органах внутрішніх справ, що дає право на призначення пенсії та виплату відсоткової надбавки, період роботи ОСОБА_1 стажистом на посаді старшого слідчого прокуратури м.Кременчука Полтавської області з 10 жовтня 1995 року по 28 жовтня 1996 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя І.С. Шевяков