Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 грудня 2013 р. Справа №805/17379/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:00
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді: Бойка М.І.
секретаря судового засідання Бондаренка Я.О.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84 від 20.11.2013 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 1194,03 грн.,-
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидівського відділення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84 від 20.11.2013 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 1194,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є пенсіонером за віком та знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове як платник єдиного внеску.
Вона також є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Позивачем 27 листопада 2013 року була отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84 від 20.11.2013 р. зі сплати єдиного внеску у розмірі 1194,03 грн.
Вважала вказану вимогу незаконною оскільки з березня 2010 року є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2, виданого Пенсійним фондом України 04.03.2010 р., та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області та отримує пенсію за віком.
Водночас Позивач є фізичною особою - підприємцем, та перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 р. та сплачує єдиний податок.
З вказаною вимогою не погоджувалася, посилаючись на те, що вона як пенсіонером за віком, яка отримує відповідно до закону пенсію, і яка з відповідачем договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладала, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнена від сплати за себе єдиного внеску.
Ухвалою суду від 19.12.2013 року замінено неналежного відповідача - Селидівське відділення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на належного відповідача - Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області
Просила суд скасувати вимогу Селидівського відділення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84 від 20.11.2013 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 1194,03 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі з підстав, наведених в ньому. Просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином. До канцелярії суду надав клопотання у якому проти позову заперечував та просив розглянути справу без його участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Позивача зареєстровано в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області з 26.06.2003 р., за № 2 276 017 0000 000739 що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія НОМЕР_3.
Позивач з 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_4.
З 2010 року позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2.
Розпорядженням від 22.06.2010р. № 162094 позивач переведена пенсію по втраті годувальника і перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове як платник єдиного внеску.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст. 26 цього Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
У відповідності до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до пункту 4 частини 1 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.
Частиною 8 статті 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону .
Відповідно до вимог ч. 4 загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто пільгу щодо сплати єдиного внеску мають лише фізичні особи - підприємці, якщо вони є пенсіонерами або за віком або інвалідами.
Позивач отримує пенсію по втраті годувальника, а тому на неї не розповсюджуються приписи ч. 4 ст. 4 Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування".
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 р. у справі № 805/14612/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій та скасування вимог від 02.08.2013 р. № Ф-254у та від 02.08.2013 р. № Ф-254 про сплату єдиного внеску - задовольно, постанову суду першої інстанції, якою задоволено позов - скасовано. Зазначена постанова мотивована тим, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника, а тому на неї не розповсюджуються приписи ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Крім того, аналогічного висновку дійшов Донецькій апеляційний адміністративний суд в постанові від 29.10.2013 року по справі № 805/13210/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки №-625 від 09.08.2013 року.
Таким чином, приймаючи вимогу від 20 листопада 2013 року № Ф-84 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн. відповідач діяв правомірно і підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені позову ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84 від 20.11.2013 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 1194,013 грн. - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 грудня 2013 року у присутності позивача.
Постанова у повному обсязі складена 26 грудня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бойко М.І.