"19" грудня 2013 р. справа № 804/12283/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі №804/12283/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року № 0001012250, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 602 197,54 грн. (основний платіж - 481 758,02 грн., штрафні санкції - 120 439,52 грн.). В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів з ТОВ Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ Старт Д» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем. Висновки податкової служби щодо нікчемності укладених позивачем правочинів не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, яким визначено ознаки нікчемного правочину та носять характер припущень.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Лівобережної об'єднаної державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що посадовими особами Лівобережної об'єднаної ДПІ м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Індустріальний" по взаємовідносинам з ТОВ "Ферріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "Віконні системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс Атлантіка Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка" з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року.
За результатами перевірки складено акт від 05.04.2013 року № 1466/225/01549805, в якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог: п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розд. III Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із наступними змінами та доповненнями, ст. 2, п. 2 ст. 3, п. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні", статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, п.п 2.1.,2.4. п.2, п.2.15 та п.2.16 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 "Первинні документи", встановлено заниження, ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215, п 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України N 435-IV від 16.01.2003 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого, встановлено заниження ПДВ на суму 481758,02 грн., у тому числі за листопад 2011 року в сумі 36400,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 38136,00 грн., за січень 2012 року в сумі 49186,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 102370,80 грн., за березень 2012 року в сумі 63560,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 48736,26 грн., за травень 2012 року в сумі 32993,34 грн., за червень 2012 року в сумі 17343,20 грн., за липень 2012 року в сумі 13655,82 грн., за серпень 2012 року в сумі 43928,60 грн., за вересень 2012 року в сумі 24528,00 грн. та за жовтень 2012 року в сумі 10920,00 грн.
Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.
Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини між ТОВ "Індустріальний" та ТОВ Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ Старт Д» з приводу виконання договорів поставки. Вказані правочини ДПІ вважає нікчемними. Нікчемність правочинів податкова служба пов'язує з тим, що у ТОВ "Індустріальний" фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності (стор.6 Акту). У постанові слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 31.01.2013р. зазначено, що головним слідчим управлінням ДПС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013180000000005 від 15.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом вчинення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «Будівництво та комплектація» та ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д». Досудовим розслідуванням встановлено, що вищезазначені підприємства фактично є «транзитними» підприємствами та надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств України. Проведеними слідчими діями не встановлено наявності на цих підприємствах основних засобів, нерухомості, виробничих потужностей, тощо (стор.26 Акту перевірки).
Також, ДПІ прийнято до уваги складені іншими державними інспекціями щодо нереальності укладених правочинів: по підприємству ТОВ «Старт-Д» - акт №7203/224/32694059 від 21.12.2012р.; по підприємству ТОВ «Галактика - М» та ТОВ «Ривс» - згідно підсистеми «Аналітична система» системи «Податковий блок» рахується позначка «АНК» та «НС» (стор.26-27 Акту перевірки).
З цих підстав, посилаючись на ст..ст.203, 215, 216 ЦПК України, ДПІ вказує на те, що угоди укладено без мети настання реальних наслідків, які передбачені цими договорами. Зазначені угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (стор.33-34 Акту перевірки).
Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ "Індустріальний" вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 05.04.2013 року №1466/225/01549805 не містить.
На підставі Акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 року №0001012250, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 602 197,54 грн. (основний платіж - 481 758,02 грн., штрафні санкції - 120 439,52 грн.).
Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», за наслідками яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на фінансово-господарську діяльність позивача та його контрагентів, яка, на думку ДПІ, свідчить про нікчемність укладених правочинів.
З такими висновками ДПІ обґрунтовано не погодився суд першої інстанції.
Так, в Акті перевірки ДПІ вказує на те, що у ТОВ "Індустріальний" фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності (стор.6 Акту). В той же час, на стор.7-8 Акту відображено основні засоби, які знаходяться на балансі ТОВ "Індустріальний", а саме складські приміщення, виробничі бази, автомобільний транспорт та інше, а також автомобільний транспорт, який у перевіреному періоді, перебував в оренді позивача. Загальна чисельність працівників ТОВ "Індустріальний" у 2010 році становила 50 осіб, у 2012 році 41 працівник.
Тобто, висновки ДПІ про неможливість здійснення ТОВ "Індустріальний" господарської діяльності, в силу відсутності необхідних матеріальних та людських ресурсів, спростовується самим Актом перевірки.
Крім цього, встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги свідчать про те, що між ТОВ "Індустріальний" та ТОВ "Ривс" 01.12.2011 року було укладено договір на поставку товару (продукти харчування в асортименті: журавлина, олія соняшникова, морська капуста) №120105, відповідно до умов якого, ТОВ "Ривс" (постачальник) зобов'язується поставити на адресу ТОВ "Індустріальний" (покупець) продукти харчування.
На виконання даного договору постачальником було видано на адресу ТОВ "Індустріальний" податкові, видаткові накладні, перелік яких, відображений на арк. 19-26 акту перевірки. Загальна сума операцій - 1 805 141,52 грн., в тому числі, ПДВ - 300 856,92 грн. Відповідно до п.6.1 договору від 01.12.2011 року №120105 умови поставки - EXW. Транспортування здійснювалося власним автотранспортом ТОВ "Індустріальний", що також відображено в акті перевірки (арк.19-26). З товарно-транспортних накладних вбачається, що пункт навантаження - вул. Набережна Заводська, 5, пункт розвантаження - пр. Газети "Правда", 109А.
Між ТОВ "Індустріальний" та ТОВ "Галактика М" 01.11.2011 року було укладено договір на поставку товару (продукти харчування в асортименті: журавлина, цукор-пісок, гриби опеньки мариновані, гуляш соєвий, олія соняшникова) №1101-01, відповідно до умов якого, ТОВ "Галактика М" (постачальник) зобов'язується поставити на адресу ТОВ "Індустріальний" (покупець) продукти харчування.
На виконання даного договору постачальником було видано на адресу ТОВ "Індустріальний" податкові, видаткові накладні, перелік яких, відображений на арк. 13-18 акту перевірки. Загальна сума операцій - 895 249,20 грн., в тому числі, ПДВ - 149 208,20 грн. Відповідно до п.6.1 договору від 01.11.2011 року №1101-01 умови поставки - EXW. Транспортування здійснювалося власним автотранспортом ТОВ "Індустріальний", що також, відображено в акті перевірки (арк.13-18). З товарно-транспортних накладних вбачається, що пункт навантаження - вул. Набережна Заводська, 9, пункт розвантаження - пр.Газети "Правда", 109А.
Між ТОВ "Індустріальний" та ТОВ "Старт Д" 03.05.2012 року було укладено договір на поставку товару (продукти харчування в асортименті: часник, квасоля, капуста квашена, помідори солоні, коріандр цілий, огірки солоні, капуста цвітна, гриби глива, морська капуста) №0503-04, відповідно до умов якого ТОВ "Старт Д" (постачальник) зобов'язується поставити на адресу ТОВ "Індустріальний" (покупець) продукти харчування.
На виконання даного договору Постачальником було видано на адресу ТОВ "Індустріальний" податкові, видаткові накладні, перелік яких, відображений на арк. 9-10 акту перевірки. Загальна сума операцій - 190 157,40 грн., в тому числі, ПДВ - 31 692,90 грн. Відповідно до п. 6.1 договору від 03.05.2012 року №0503-04 умови поставки - EXW. Транспортування здійснювалося власним автотранспортом ТОВ "Індустріальний", що також, відображено в акті перевірки (арк.10-13). З товарно-транспортних накладних вбачається, що пункт навантаження - вул. Набережна Заводська, 9, пункт розвантаження - пр. Газети "Правда", 109А.
Тобто, в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відображено зазначені первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», відображено порядок розрахунків між сторонами, відображено подорожні листи та товарно-транспортні накладні, які свідчать про факт транспортування товару від постачальників до позивача. При цьому, будь-яких зауважень до правильності оформлення первинних документів, перевіряючими особами висловлено не було.
Обґрунтовано суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи ДПІ щодо провадження досудового слідства у кримінальному провадженні за ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д». В акті перевірки (стор.26 Акту) зазначено про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що вищезазначені підприємства фактично є «транзитними» підприємствами та надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств України. Проведеними слідчими діями не встановлено наявності на цих підприємствах основних засобів, нерухомості, виробничих потужностей, тощо.
Так, наявність самого факту здійснення кримінального провадження без вироку суду, який би набрав законної сили та яким би було встановлено обставини, що свідчать про безтоварність господарських операцій здійснених ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д» саме з ТОВ "Індустріальний", не може бути правовою підставою для збільшення позивачу спірних сум грошового зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів ДПІ щодо нереальності укладених правочинів.
Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності доводів ДПІ про нікчемність укладених правочинів.
Так, зробивши висновки про нікчемність укладеного правочину податковий орган не врахував наступного.
Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність постачальника за місцем знаходженням, що унеможливлює проведення зустрічної звірки, відсутність у нього основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів, що на думку ДПІ, унеможливлює здійснення господарської діяльності, не є тими ознаками, які характеризують правочин нікчемним.
Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.
Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено позивачем у перевіряємому періоді, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д» укладено договори поставки. При укладенні договорів його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.
Отже, зміст зазначених правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, Акт перевірки, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення підприємству сум грошового зобов'язання з ПДВ.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі №804/12283/13-а - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 24.12.2013р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк