"31" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/4333/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,
представників сторін:
позивача : - Шевченко І.П. (дов. від 30.10.13 р.), Грубов М.С. (дов. від 30.10.13 р.), Чернілевська І.В. (дов. від 15.03.13 р.)
відповідача: - Туркіна А.С. (дов. від 02.09.13 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-виробниче підприємство "Вітан"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 р. у справі № 2а/0470/4333/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вітан"
до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002622300 від 14.11.2011р., № 0000082300 від 30.01.2012р., -
10.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вітан» ( далі- позивач, ТОВ « Вітан» ) звернулося з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - відповідач Верхньодніпровська ОДПІ) та просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002622300 від 14.11.2011 року, прийняте на підставі акту перевірки Верхньодніпровської ОДПІ та № 0000082300 від 30.01.2012р., та за результатами розгляду скарги Держаною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю договорів між позивачем та ТОВ « Віта-маркет» про надання послуг консультаційно-технічного обслуговування в частині пошуку компаній -перевізників, підготовка документів, ведення переговорів з покупцями, підписаними на виконання вказаних договорів актів прийому -передачі послуг, наявності підтверджуючих первинних документів щодо доказів понесених витрат. В зв'язку з цим невизнання відповідачем таких витрат, підтверджених позивачем відповідними первинними документами, на думку позивача свідчить про грубе порушення законних прав позивача.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 р. у справі № 2а/0470/4333/12 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вітан" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002622300 від 14.11.2011р., № 0000082300 від 30.01.2012р. - відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Так, як у ході проведення перевірки, так і у ході судового розгляду справи позивачем не були наданні докази щодо укладення договорів, постачання товару позивачем з іншими покупцями його продукції, крім фірми «Amstor Trade LLP» (Великобританія). Фактично позивачем не доведено що у результаті виконання договорів, укладених з ТОВ «Віта-Маркет», позивачем знайдені нові ринки збуту та його продукція поставлена і іншим постачальникам, а не лише вказаній фірмі, а саме: позивачем не доведено в судовому засіданні економічну доцільність, економічну обґрунтованість, не надано переліку нових покупців, якими придбано продукцію позивача в результаті проведених заходів ТОВ «Віта-Маркет». Вказано, що судовий експерт, вийшов за межі своїх повноважень та надав правову оцінку наявності чи відсутності права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Вітан", згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 р. у справі № 2а/0470/4333/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував економічного обґрунтування укладених договорів, не врахував актів приймання-передачі послуг та звітів про виконані роботи, не прийняв до уваги відсутності доказів на підтвердження позиції відповідача, що є порушенням ч.2 ст.71 КАС України.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Сторони направили в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників, які надали свої доводи та заперечення щодо аргументів апеляційної скарги. Представники позивача просили скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи: у період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. Верхньодніпровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області на підставі направлень від 09.09.2011р. відповідно до ст.ст. 20,75, 77, 81 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Вітан» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10р. по 30.06.2011р. (а.с.29-97 том 1).
За результатами зазначеної перевірки податковою інспекцією складено акт №208/230-32128359 від 27.10.2011р.за висновками якого встановлено порушення вчинені ТОВ «НВП «Вітан»:
- п.4.1,п.п.5.2.5, п.5.2, п.5.1, п.п.5.3.9, п.5.3,п.п.5.6.1, п.5.7.1, п.5.7, п.5.1., ст. 5, п.6.1, с.6,п.п.8.7.1., п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. та ст. 138.2, 138.10.3 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 56435 грн., в тому числі за 2010 рік - 24010 грн., за ІІ квартал 2011 року - 32425 грн., та занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 787611 грн., в тому числі за І квартал 2011 року - 787611 грн.;
- п.п.7.2.1, п.7.2,п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, ст. 198.3 ст. 198.6 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість в розмірі 27024 грн., в т.ч. за червень 2010 року - 4117 грн., липень 2010 року - 8484 грн., вересень 2010 року - 3274 грн., жовтень 2010 - 11149 грн.; завищено залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового звітного періоду в розмірі 1667 грн., в т.ч. травень 2010 року - 1667 грн.; завищено суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 28398 грн., в тому числі грудень 2010 року - 3708 грн., січень 2011 року - 7407 грн., лютий 2011 - 4424 грн., березень 2011 - 6000 грн., квітень 2011 - 440 грн., травень 2011 року - 1812 грн., червень 2011 року - 4607 грн. та завищено від'ємне значення за червень 2011 року на суму 2200 грн.(а.с.29-97 том 1). В подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки від 27.10.2011р., податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1», а саме:
- від 14.11.2011р. № 0002622300 за яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в загальній сумі 31208 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 3119 грн. за порушення п.п.7.2.1, п.7.2,п.п.7.4.1,п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198.3, ст. 198.6 Податкового кодексу України (а.с.108 том 1).
22.11.2011р. не погодившись з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області за результатами розгляду якої прийнято рішення від 18.01.2012р. за яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011р. № 000262230, а скаргу позивача без задоволення, крім того, зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за травень, червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року, січень, березень, травень 2011 року на суму 31208 грн.(а.с.115-117 том 1).
30.01.2012р. на підставі акту перевірки від 27.10.2011р. та рішення про результати розгляду скарги ДПА у Дніпропетровській області від 18.01.2012р. податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4», а саме:
- № 0000082300 за яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31208 грн. за порушення п.п.7.2.1,п.7.2, п.п.7.4.1,п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198.3, ст. 198.6, п.п.200.1, п.п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с.110 том 1).
Позивач не погодився з вказаними рішеннями податкових органів та подав скаргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011р. та від 30.01.2012р. за результатами розгляду якої за рішенням ДПС України від 29.03.2012р. зазначені вище податкові повідомлення рішення від 14.11.2011р. № 0002622300 та від 30.01.2012р. № 0000082300 - залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.118-119 том 1).
Оскільки скарги позивача, направлені до податкової служби щодо оскарження податкових повідомлень - рішень, не задоволені, а оскаржувані рішення залишені без змін, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Суд першої інстанції підстав для задоволення позовних вимог не знайшов.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкові повідомлення-рішення відносно позивача за результатами перевірки відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України, оскільки відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, де, зокрема, зазначені повноваження щодо проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності та винесення рішень за результатами таких перевірок.
Щодо встановлених порушень:
позивач з 2006 року має правовідносини з фірмою «Amstor Trade LLP» (Великобританія), щодо поставки продукції власного виробництва - біомаси з відповідним вмістом бета-каротину, що підтверджується укладеними між позивачем та зазначеною фірмою контрактів на поставку ( а.с.120-214 том 1).
При цьому, як підтвердив позивач, під час здійснення зазначених поставок, позивач не мав жодних правовідносин з ТОВ «Віта-Маркет» щодо надання маркетингових послуг.
Економічна необхідність в укладенні договору з ТОВ «Віта-Маркет», за твердженням позивач виникла пізніше, в межах та під час виконання умов договору з фірмою Amstor Trade LLP» (Великобританія), а саме: в частині зібрання інформації про нові ринки збуту продукції, перемовин із транспортними, страховими компаніями, митного оформлення вантажу, відстеження такого вантажу на шляху слідування та ін.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 03.01.2008р. та 30.03.2007р. між ТОВ «НВП «Вітан» (Замовник) та ТОВ «Віта-Маркет» (Виконавець) укладені договори № 04/1/0108 та № 24/1/0307 відповідно про надання послуг консультаційно-технічного обслуговування в частині наступного: ведення переговорів з компанією та її представниками у державах - поставок від імені Замовника по узгодженню дати поставок, укладенню додаткових угод, специфікацій на поставки. Обговорення питань вартості біомаси, логістика найбільш зручної форми доставки, якості біомаси, її упаковка та маркування; ведення телефонних і електронних переговорів від імені Замовника, зі своїми компаніями і організаціями на виконання умов цього договору, а також відрядження на зустрічі з представниками компанії співробітників Замовника; підготовка документації, листів, проектів договорів і контрактів від імені Замовника; пошук компаній-перевізників, авіа і суднохідних ліній, готових перевезти біомасу по вище перерахованому контракту як наземним, так і повітряним або морським транспортом; пошук страхових компаній від імені Замовника, яка забезпечить належне оформлення документів і видачу страхового поліса (а.с.215-218 том 1).
За умовами п.3.1 розділу 3 вищенаведених договорів, позивач (Замовник) зобов'язувався виплатити ТОВ «Віта-Маркет» (Виконавцю) щомісячну винагороду у розмірі 2% (за договором від 03.01.2008р.) та 1,5% ( за договором від 30.03.2007р.) від суми виставленого інвойсу компанії, в гривневому еквіваленті, по курсу НБУ на дату підписання акту виконаних робіт за кожну партію відвантаженої біомаси, сума якого узгоджується сторонами окремо і зазначається в актах прийому-здачі виконаних робіт.
За фактом виконання умов вищезазначених договорів, ТОВ «Віта-Маркет» складені акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) між сторонами, складені звіти по відправці біомаси та виписані наступні податкові накладні, а саме: копія податкової накладної № 302 від 11.05.2010р. на суму 24702,65 грн., копія податкової накладної № 376 від 15.06.2010р. на суму 24906,34 грн.,, копія податкової накладної № 443 від 09.08.2010р. на суму 1893,65 грн., копія податкової накладної № 442 від 06.08.2010р. на суму 1752,64 грн., копія податкової накладної №506 від 17.09.2010р. на суму 15838,40 грн., копія податкової накладної № 507 від 17.09.2010р. на суму 2011,48 грн., копія податкової накладної № 669 від 22.11.2010р. на суму 2250,61 грн., копія податкової накладної № 650 від 01.12.2010р. на суму 28440,84 грн., копія податкової накладної № 26 від 27.01.2011р. на суму 26544,61 грн., копія податкової накладної №91 від 28.03.2011р. на суму 2640,28 грн.,, копія податкової накладної № 18 від 06.04.2011р. на суму 31937,62 грн., копія податкової накладної № 22 від 12.05.2011р. на суму 27641,14 грн. (а.с.245-250 том 1, а.с. 1-7 том 2).
В той же час в матеріалах справи наявні контракти на поставку біомаси від виробника - ТОВ «НВП «Вітан» до покупця - компанії «Amstor Trade LLP» (Великобританія), які укладалися між позивачем та зазначеною фірмою на поставку біомаси, виконання яких підтверджено копіями податкових накладних, видаткових накладних митними деклараціями, актами на відвантаження товару, виписками банку, товарно-транспортними накладними та факт того, що правовідносини з даною фірмою існували у позивача з 2006 року підтверджено представниками позивача у ході судового розгляду справи (а.с. том 3, а.с.1-206 том 4).
Як вбачається з наданих суду документів, на підтвердження реальності вчинення господарської операції ТОВ «Віта-Маркет» за вказаними вище договорами щодо консультаційно-технічного обслуговування позивача, позивачем надані копії договорів від 03.01.2008р. та від 30.03.2007р. виписані ТОВ «Віта-Маркет» податкові накладні на звіти про відправку біомаси (а.с.215-250 том 1, а.с.1-7 том 2).
За таких обставин, з урахуванням наявності прямих контрактів з фірмою «Amstor Trade LLP» (Великобританія), суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність мети укладених договорів про надання позивачу консультаційно-технічного обслуговування позивача, відсутність економічної необхідності в укладенні таких договорів, оскільки поставка була налагоджена між самим виробником продукції - позивачем і її покупцем - фірмою «Amstor Trade LLP» (Великобританія) про що свідчать укладені між даними суб'єктами господарювання контракти, податкові та видаткові накладні, декларації митої вартості товару, які укладені напряму з позивачем та фірмою «Amstor Trade LLP» (Великобританія).
Посилання скаржника на те, що позивачем договори з ТОВ «Віта-Маркет» укладалися в тому числі і для розширення ринку збуту продукції ТОВ «НВП Вітан» спростовуються відсутністю в матеріалах справи будь -яких доказів існування інших договорів та наявності взаємовідносин з іншими суб'єктами підприємницької діяльності крім фірми «Amstor Trade LLP» (Великобританія).
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до обґрунтувань суду першої інстанції щодо необхідності доведення саме позивачем економічної доцільності, економічної обґрунтованісті укладення договорів з ТОВ «Віта-Маркет» , однак при самостійному визначенні кола суб'єктів підприємницької діяльності з якими укладаються відповідні угоди, суб'єкт підприємницької діяльності, в даному випадку позивач, не позбавлений обов'язку обґрунтувати витрати понесені по укладеним угодам, підтвердити фактичне виконання по вказаним угодам, оскільки у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення фактичних господарських операцій.
Всі первинні документи, оцінка яким надана працівниками податкової служби в процесі проведення перевірки та наявність яких на думку позивача є підтвердженням обґрунтованості понесених витрат, мають силу первинних документів виключно в випадку фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням того, що позивачем не було доведено що у результаті виконання договорів, укладених з ТОВ «Віта-Маркет», позивачем знайдені нові ринки збуту та його продукція була поставлена і іншим постачальникам, а не лише вказаній фірмі , реальні зміни майнового стану платника податку в результаті укладення угод позивача з ТОВ «Віта-Маркет » очевидно не відбулися.
Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до визначення, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону № 334, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, є факт реального надання (отримання) послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.
В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Колегія судів погоджується з доводами скаржника про те, що чинним законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання вказаних послуг.
Проте, первинні документи мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг. При цьому відповідні відомості можуть бути викладені у декількох окремих документах.
Заявник апеляційної скарги зауважує, що договором між позивачем та ТОВ « Віта-маркет» передбачалося надання виконавцем замовникові не посередницьких, а саме консультативно - технічних послуг, що включає значно більший обсяг дій, ніж просто пошук нових покупців. Основною метою діяльності ТОВ «Віта-Маркет» було збереження господарських зв'язків позивача з уже існуючими покупцями шляхом здійснення вказаних вище дій. Наводиться перелік актів по договору, зміст та обсяг виконуваних робіт.
Однак, судова колегія вважає необхідним зауважити, що з долучених позивачем актів до договору неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача. Так, щодо вчинення такої дії як відстеження знаходження авіа судна по шляху слідування шляхом переговорів з українським офісом транспортної компанії, слід зазначити, що така дія як відстеження знаходження авіа судна не узгоджується з предметом звіту - відправка біомаси. Більш того, надані послуги згідно звітів носять загальний характер і містять загальну вказівку про надання таких послуг. Тобто, вказані акти не є належними (у розумінні ч.1, ч.4 ст.70 КАС України) документальними доказами витрат понесених позивачем на зазначені послуги.
Таким чином, з огляду на ненадання Товариством відповідних доказів стосовно кількісних та якісних характеристик послуг та вчинених дій, а також ненадання доказів використання результатів отриманих послуг у власній діяльності, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає обґрунтованим і законним здійснене податківцями нарахування зобов'язань з податку на прибуток.
Щодо формування податкового кредиту:
За висновками акту перевірки відповідач визначив як безпідставне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ в наступних розмірах: червень 2010 року - 4117 грн., липень 2010 року - 8484 грн., вересень 2010 року - 3274 грн., жовтень 2010 - 11149 грн.; завищено залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового звітного періоду в розмірі 1667 грн., в т.ч. травень 2010 року - 1667 грн.; завищено суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 28398 грн., в тому числі грудень 2010 року - 3708 грн., січень 2011 року - 7407 грн., лютий 2011 - 4424 грн., березень 2011 - 6000 грн., квітень 2011 - 440 грн., травень 2011 року - 1812 грн., червень 2011 року - 4607 грн. та завищено від'ємне значення за червень 2011 року на суму 2200 грн.(а.с.29-97 том 1).
Слід зазначити, що апеляційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань позиції позивача з цього приводу, аргументи апеляційної скарги стосуються лише обґрунтування законності формування позивачем валових витрат.
З цього приводу судова колегія вважає необхідним зауважити:
Так, матеріали справи містять договори, акти виконаних робіт, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, які свідчать про формування позивачем податкового кредиту у періоді, що перевірявся, за рахунок господарських операцій з ТОВ « Віта -Маркет» по відправці біомаси.
За позицією податкового органу та суду першої інстанції порушення відбулось внаслідок того, що вищезазначені податкові накладні, акти виконаних робіт та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять лише загальне визначення послуг та їх загальну вартість.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону № 168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Посилання скаржника на те, що єдиною умовою відсутності у платника податку права на формування податкового кредиту є включення будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними (відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168), колегією суддів до уваги не приймається з огляду на необхідність встановлення зв'язку придбаних робіт (послуг) з господарською діяльністю платника податку, як цього вимагають наведені вище положення Закону № 168.
Так, колегія суддів при дослідженні актів виконаних робіт, здачі-приймання робіт (надання послуг) дійшла висновку про обґрунтованість позиції податкового органу, викладеного в акті перевірки, щодо відсутності в актах виконаних робіт, звітах (надання послуг) інформації щодо конкретних послуг та їх вартості, не наведення аналізу динаміки попиту на продукцію . Дані акти не місять інформації які саме торгові операції проведено та контроль за якими саме умовами поставок здійснено, що є наслідком відсутності інформації, яку можна використати Замовнику у межах господарської діяльності.
Також позивачем у захист порушеного права не наведено яким чином придбані послуги використовувались у господарській діяльності Товариства.
Отже, з огляду на те, що Товариством включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, щодо яких немає можливості встановити зв'язок з господарською діяльністю ТОВ « Віта -Маркет» , колегія суддів вважає правомірним висновок податківців про відсутність у позивача права включення до податкового кредиту вищевказаних операцій.
Зазначені правові норми, а саме норми Закону України № 168 кореспондуються з нормами Податкового Кодексу України, зокрема ст.ст. 139, 198 з урахуванням того що перевірка позивача охоплювала період діяльності підприємства як в 2010 році, так і в 2011 році, а норми Податкового Кодексу передбачають в якості необхідної умови віднесення сплачених у ціні товару сум ПДВ факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
В цілому доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не є достатніми для скасування постанови суду першої інстанції, тому судова колегія не вбачає підстав для застосування ст. 202 КАС України, судове рішення в даній справі є законним та обґрунтованим
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-виробниче підприємство "Вітан" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 р. у справі № 2а/0470/4333/12 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 р. у справі № 2а/0470/4333/12 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко