"07" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/10925/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,
представників сторін:
позивача : - Геймур О.С., дов. від 15.01.13 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 р. у справі № 2а/0470/10925/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"
до Дніпропетровської митниці,
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
13.09.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпровагонмаш" (далі - ПАТ "Дніпровагонмаш", Підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі - Дніпропетровська митниця) про коригування митної вартості товару № 110010000/2012/600905/1 від 29.08.2012 р.;
- визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2/01248;
- зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми у розмірі 18 366,25 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено в якості відповідача-2 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКУ у Дніпропетровській області) (а. с.70-72).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно порушені вимоги митного законодавства щодо визначення митної вартості товару, а саме порушені правила Митного кодексу України стосовно послідовності застосування методів визначення митної вартості товару. Крім того, позивач вказує на те, що митний орган вимагав надати неіснуючі документи, які не передбачені умовами договору.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 р. у справі № 2а/0470/10925/12 (суддя Рябчук О. С.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару № 110010000/2012/600905/1 від 29.08.2012р.; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2/01248. В решті позовних вимог відмовлено.
Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару та необхідністю надання декларантом додаткових документів, а також необґрунтована неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Відмова у задоволенні частини позову мотивована передчасністю вимоги про зобов'язання митного органу надати висновок про повернення надміру сплачених платежів, оскільки судове рішення яким визнано протиправність рішення митного органу ще не набрало законної сили.
Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровською митницею подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 р. у справі № 2а/0470/10925/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють положення письмових заперечень на адміністративний позов. Скаржник вважає, що судом не в повному обсягу встановлено всіх обставин справи, а саме не враховано, що документи, що підтверджують митну вартість товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, внаслідок чого у декларанта запитані додаткові документи, які митному органу не надані. Відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості, оскільки застосувати інші методи не можливо.
ПАТ "Дніпровагонмаш" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про безпідставність визначення митної вартості за другорядним методом 2-г визначення митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України при розмитнені товару за контрактом № 227/ДВМ від 27.02.2012 р.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача та третьої особи. Жодних клопотань, повідомлень від відповідача про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені. Щодо третьої особи, клопотанням від 18.02.13 р. третя особа просила здійснити розгляд справи без участі представника.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Дніпровагонмаш» (Покупець) та ТОВ «Приволжский центр экспортных поставок» (Постачальник) укладено контракт № 227/ДВМ від 27.02.2012 р. (далі - Контракт), згідно умов якого імпортувався на митну територію України товар: комплектуючі вироби з чорних металів (а. с.24-26).
28.08.2012 р. Підприємством подано для оформлення у митному органі товарів, передбачених даним Контрактом, декларацію № 110010000/2012/007234 (а. с.11-13):
- товар № 1 - "комплектуючі вироби з чорних металів, штамповані, без подальшого оброблення, для зборки поглинаючих апаратів ПМКП-110, які служать для захисту від подовжніх навантажень шляхом поглинання енергії удару при зчеплені вантажних залізничних вагонів. Виробник - Автомобільний завод АО «ГАЗ». Країна виробництва: Росія. КП Торговельна марка: відсутня" - код товару 7326199090;
- товар № 2 - "вироби з чорних металів, гвинти з головками, з внутрішнім шестигранником, з розміром стержня більш як 6 мм. Виробник - Автомобільний завод АО «ГАЗ». Країна виробництва: Росія. Торговельна марка: відсутня" - код товару 7318156990.
Митна вартість товару заявлена Підприємством шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України, а саме:
товар № 1 - 95,248 руб.;
товар № 2 - 135,99 руб.
На підтвердження митної вартості товару надавались митному органу наступні документи: облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності № 11001/1/12/100804 від 25.06.2012 р.; накладну СМR № 0429011 від 23.08.2012 р.; повідомлення про намір увезення (ПНУ) № 110000000/2012/911342 від 23.08.2012 р.; уніфіковану митну квитанцію МД-1 № 80502Д№0010793 від 26.08.2012 р.; калькуляцію № 37 від 23.08.2012 р.; рахунок-фактуру (інвойс) № 0822/1 від 22.08.2012 р.; пакувальний лист № 1 від 22.08.2012 р.; інвойс на перевезення № 40 від 22.08.2012 р.; зовнішньоекономічний контракт № 227/ДМВ від 27.02.2012 р. та додаткову угоду № 1 від 26.06.2012 р.; протокол розбіжностей б/н від 27.02.2012 р.; специфікацію № 2 від 12.05.2012 р.; договір про перевезення № 772 від 21.04.2011 р.; сертифікат про походження товару СТ-1 RUUA 2005004526; довідку банка №224 від 21.08.2012 р.; паспорт якості № 154 від 20.08.2012 р.; сертифікат якості б/н від 20.08.2012 р.; платіжне доручення світ від 21.08.2012 р.; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна СДПІ м. Дніпропетровська від 19.07.2012 р.; копію вантажної митної декларації іноземної країни від 23.08.2012 р. №10408012/230812/0002018 (а. с.14-41).
За результатами розгляду вантажної митної декларації № 110010000/2012/007234 від 28.08.2012 р. Дніпропетровською митницею винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2/01248 від 29.08.2012 р. (а. с.10, 11).
29.08.2012 р. Дніпропетровською митницею винесене рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/600905/1 (а. с.9), згідно якого митна вартість імпортованих товарів не визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Так, при митному контролю співставлення виявлена розбіжність: заявлена митна вартість, згідно наданих документів, нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за ВМД. Декларанту запропоновано надати додаткові документи. Декларант від надання документів відмовився. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2 а) та 2 б). При визначенні митної вартості неможливо було застосувати методи 2 а) та 2 б). Методи на основі віднімання та додавання вартості неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2-ґ - резервний метод.
Не погодившись з вищевказаними рішенням та кроткою відмови Дніпропетровської митниці, ПАТ «Дніпровагонмаш» звернулось з даним адміністративним позовом до суду.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Дніпропетровської митниці не підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно ч.ч.1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.53 МК України зазначеного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до ч.ч.1-3, 6 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як зазначає відповідач, під час здійснення перевірки наданих Підприємством до митного оформлення документів, посадовою особою митниці виявлені розбіжності, які унеможливили обчислення митної вартості, заявленої позивачем, які полягають в наступному:
- відповідно до даних, зазначених у графі 2 ВМД - «Відправник/експортер», Підприємством вказано ТОВ «Приволжский центр экспортных поставок», RU;
- відповідно до даних, зазначених у графі 31 ВМД - «Опис товару», Підприємством зазначено: Виробник: Автомобильный завод АО "ГАЗ", Країна виробництва - RU.
За позицією митного органу позивач повинен був надати до Дніпропетровської митниці договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
З огляду на ненадання позивачем витребуваних документів, Дніпропетровська митниця за вищенаведеним порядком повинна була застосувати наступні метод визначення митної вартості товару.
Так, згідно ч.1, ч.2 ст.59 КАС України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Проте, як зазначає відповідач, відсутність інформації про продаж ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування методів, передбачених стст.69, 60 МК України, для визначення митної вартості товару.
Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст.ст.62, 63 МК України повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.
Як зазначає відповідач, відсутність необхідних документів унеможливила застосування цих методів.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.69 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
З урахуванням позиції Підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, посадова особа митниці, відповідно до ст.55 МК України прийняла спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до ст.64 МК України, відповідно до якого митну вартість скориговано до:
- товар № 1 - 115,49 руб.;
- товар № 2 - 181,35 руб.
Відповідач підтверджує доводи позивача про те, що митні оформлення за ВМД від 30.07.2012 р. № 110010000/2012/006332 та від 30.07.2012 р. № 110010000/2012/006334, на підставі яких було здійснено коригування здійснювались саме позивачем аналогічного товару, однак іншого виробника - ТОВ «ИТО», Росія (у зв'язку з чим митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості).
Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність застування митним органом методу 2(ґ) відповідно до ст.64 МК України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що товар позивачем придбався не у виробника, а у відправника товару - ТОВ «Приволжский центр экспортных поставок» без участі третіх осіб.
Отже, безпідставними є вимоги відповідача щодо надання додаткових документів: договору із третіми особами, пов'язаний з Контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця.
Також не приймаються колегією суддів доводи скаржника про те, що заявлена позивачем митна вартість товару нижча, ніж в електронних документах в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, пов'язаних з перевіркою даних за ВМД, оскільки митним органом здійснено порівняння митної вартості аналогічного товару за вищевказаними ВМД № 110010000/2012/006332 від 30.07.2012 р., №110010000/2012/006334 від 30.07.2012 р., відповідно до яких дійсно здійснювались поставки аналогічних товарів, проте від різних виробників та постачальників, а отже різні виробники та різні постачальники не можуть мати однакові показники собівартості виробництва продукції та однакові відпускні ціни.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведена правомірність прийнятих ним рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2012/600905/1 від 29.08.2012 р., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2/01248.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог Підприємства в частині визнання протиправними та скасування вищевказаних рішення та картки відмови Дніпропетровської митниці.
Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог Підприємства в частині зобов'язання відповідача надати висновок до ГУ ДКУ у Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми у розмірі 18 366,25 грн., оскільки такі вимоги є передчасними з огляду на необхідність дотримання певної процедури, визначеної Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом ДМСУ та ДКУ від 20.07.2007 р. № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.09.2007 р. за № 1095/14362, згідно якого повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів Державним казначейством здійснюється на підставі Висновку митного органу, що займався оформленням митної декларації.
При цьому, доказів того, що на момент розгляду даної справи до відповідача-2 надходили такі Висновки від Дніпропетровської митниці, позивачем суду не надано.
Отже, доводи апеляційної скарги Дніпропетровської митниці не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 р. у справі № 2а/0470/10925/12 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 р. у справі № 2а/0470/10925/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко