"24" жовтня 2013 р. справа № 808/2093/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.,
представників сторін:
позивача : - Ткач Д.М., дов. від 10.10.13 р., Бродецька Т.В., дов. від 04.09.13 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 р. у справі № 808/2093/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмацька феросплавна компанія"
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмацька феросплавна компанія" (далі - ТОВ "Токмацька феросплавна компанія", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а. с.89, 90) просило:
- визнати протиправними рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) від 25.12.2012 р. за № 4122-07/274-В та № 4122-09/20 від 16.01.2013 р. щодо відмови у видачі висновку на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 26 від 11.07.2008 р. між ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» та ТОВ «Маркетинг-Технології - Менеджмент» (Російська Федерація);
- зобов'язати Міністерство надати висновок ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" на продовження строків розрахунків з 31.12.2012 р. по 20.08.2013 р.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків, оскільки позивачем надано необхідний пакет документів та належним чином обґрунтована необхідність продовження строків. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем протиправно порушені строки для прийняття відповідного висновку.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 р. у справі № 808/2093/13-а (суддя Нестеренко Л. О.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В та № 4122-09/20 від 16.01.2013 р. щодо відмови у видачі висновку на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 26 від 11.07.2008 р. між ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" та ТОВ "Маркетинг-Технології-Менеджмент" (Російська Федерація);
- в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що відповідачем конкретно не визначено які додаткові документи необхідно надати позивачу та які саме недоліки /зауваження/ потрібно усунути, а тому відмова відповідача в наданні висновку позивачу щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями є необґрунтованою, як того вимагають приписи чинного законодавства.
Висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог мотивовано тим, що повноваження відповідача щодо надання висновку про продовження строків розрахунків в іноземній валюті є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією Міністерства, і таке зобов'язання надати висновок буде, на думку суду першої інстанції, втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходити за межі завдань адміністративного судочинства.
Не погодившись з постановою суду, Міністерством подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 р. у справі № 808/2093/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що констатація факту невиконання сторонами зобов'язань за договором без зазначення поважності причин та їх документального підтвердження не є належним обґрунтуванням необхідності продовжити строки розрахунків, а тому у відповідача є всі підстави для відмови у наданні висновку щодо продовження строків. Крім того, скаржник зазначає, що суд безпідставно задовольнив одну частину позовних вимог та відмовив у іншій з тих самих підстав, що є нелогічним та суперечить законодавству.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надали заперечення щодо доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.
До судового засідання вдруге не з'явились представники відповідача. До матеріалів справи долучено клопотання про відкладення розгляду справи по причині перебування уповноваженого представника на лікарняному. З урахуванням відсутності будь -яких доказів, підтверджуючих дане клопотання, враховуючи можливість участі в розгляді справи іншого представника , колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відкладення справи.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.
За хронологією подій обставини справи свідчать про наступне:
11.06.2008 р. між ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" (Покупець) та ТОВ "Маркетинг-Технології-Менеджмент" (Російська Федерація) (Постачальник) укладений зовнішньоекономічний договір поставки № 26 від 11.07.2008 р. (далі - Договір) (а. с.8-11).
Предметом контракту є розробка проекту та виготовлення відповідно до цього проекту 4-х руднотермічних електродугових печей РКО-45 для виплавки феросилікомарганцю, а також здійснення шефмонтажу та пусконаладки (п.1.1 Договору).
Відповідно до умов Договору позивач перерахував на користь ТОВ «Маркетинг-Технологии-Менеджмент» аванс в сумі 2040250 євро, термін виготовлення обладнання за контрактом становить 360 днів з моменту перерахування авансу на розрахунковий рахунок Постачальника.
В ході виконання цього контракту виникла необхідність продовження терміну виготовлення обладнання у зв'язку з внесенням суттєвих конструктивних змін в проект печей, при цьому, сторонами була досягнута угода про коригування строків проектування та поставки обладнання, в зв'язку з чим 14.06.2012 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до Договору, відповідно до якої поставка обладнання (частини обладнання печі №1) повинна була відбутись до 20.12.2013 р. (а. с.17).
З огляду на перенесення строків поставки позивач листом № 290 від 13.08.2012 р. звернувся до відповідача з проханням надати відповідний висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом до 31.12.2012 р. (а. с.18, 19).
Висновком від 19.09.2012 р. № 4122-07,511 строки розрахунку продовжено позивачу до 31.12.2012 року (а. с.20).
Також матеріали справи містять лист позивача № 351 від 24.09.2012 р., адресований Міністерству, згідно якого проектні роботи по виготовленню руднотермічної електродугової печі РКО-45 завершено з урахуванням всіх зауважень і пропозицій ДП «Укрдержбудекспертиза», ТОВ "Маркетинг-Технології-Менеджмент" приступило до виконання робіт по завершенню виготовлення печі, строк завершення виробництва печі встановлено до 30.12.2012 р. (а. с.65).
Листом № ГД-2166А від 14.12.2012 р. ТОВ "Маркетинг-Технології-Менеджмент" повідомило позивача про необхідність коригування гідропідйомників та комплексу газоочисних установок, що потребує тривалого часу, та неможливість скорочення строків поставки на більш ранній строк (а. с.23).
В зв'язку з цим додатковою угодою № 9 від 05.12.2012 р. до Договору між сторонами досягнуто домовленість про скорочення терміну поставки частини обладнання печі № 1 до 20.08.2013 р. (а. с.22).
З огляду на перенесення строків поставки у зв'язку з необхідністю відправлення на доробку обладнання, яке не відповідало вимогам проекту та не пройшло випробування, позивач листом № 459/1 від 07.12.2012 р. звернувся до Міністерства економічного розвиту і торгівлі України про надання висновку щодо продовження строків розрахунків до 20.08.2013 р. (а. с.24, 25).
Листом від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В Міністерство відмовило позивачу в наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, посилаючись на те, що «…у листі № 459/1 від 07.12.2012 р. ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" наводить таке ж обґрунтування, що і у зверненні від 13.08.2012 р. № 290, а причини невиконання сторонами Контракту попередньо взятих на себе зобов'язань, що підтверджуються зверненнями від 13.08.2012 № 290 та від 24.09.2012 № 351 не з'ясовано» (а.с.26, 27).
Крім того, як зазначено в листі-відмові, акт комісійного обстеження вузлів електродоутримувачів і механізмів перепуску електродів електродугової вказаної печі напівзакритого типу з низьким зонтом і верхнім токопроводом для виробництва феросилікомарганцю і високо вуглецевого феромарганцю, доданий до звернення № 459/1 від 07.12.2012 р., не може бути розглянутий як підстава для чергового продовження строків розрахунків за контрактом, оскільки процедура контрольної збірки вузлів та проведення випробування комплекту обладнання, в тому числі механізмів, та обладнання до електродугової печі РКО-45, не передбачена умовами Договору.
Так, з посиланням на п.п.1 п.9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2007 р. №1409, позивача повідомлено про необхідність усунення «вищенаведених зауважень».
Позивач повторно звернувся з листом від 28.12.2012 р. № 497 про надання висновку щодо продовження строків для розрахунків за Договором, додавши, крім іншого, вищевказаний лист контрагента № ГД-2166А від 14.12.2012 р. (а. с.28).
Відповідачем у листі 16.01.2013 р. № 4122-09120 зазначено, що позиція Міністерства з цього питання вже була викладена у листі від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В, і є незмінною (а. с.29).
Дана відповідь обґрунтована тим, що додаткової інформації по суті зауважень, викладених у листі Міністерства від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В, Товариством не надано.
При цьому, позивача повторно повідомлено про необхідність усунення зауважень Міністерства.
ТОВ "Токмацька феросплавна компанія", вважаючи відмови відповідача у видачі висновку на продовження строків розрахунків за Договором № 26 від 11.07.2008 р., викладені у листах № 4122-07/274-В від 25.12.2012 р. та № 4122-09/20 від 16.01.2013 р., незаконними, звернулось до адміністративного суду з даним позовом, який частково задоволено судом.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Міністерства не підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно ст.6 Закону № 185 строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 р. № 1409 затверджений Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Порядок № 1409), який визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями.
Крім того, Наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 р. № 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.02.2008 р. за № 115/14806, затверджено Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Положення № 15), яке визначає порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - висновок), а також підстави для відмови у його видачі.
Згідно п.5 Положення № 15 для отримання висновку резиденти подають Мінекономрозвитку України документи, визначені пунктом 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1409.
Відповідно до п.4 Порядку № 1409 (в редакції на момент звернення позивача до відповідача у грудні 2012 р.) для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:
1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;
2) засвідчені в установленому порядку:
- копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову;
- виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Також у відповідності до абз.1 п.6 Положення № 15 у разі продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, установленого у раніше виданому висновку, резидент подає відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи.
У пункті 9 Порядку № 1409 наведені підстави для відмови у видачі висновку, якими є:
1) подання резидентом документів:
- з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку;
- що містять недостовірну інформацію;
2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.
Аналогічні приписи містить п.11 Положення № 15.
У відповідності до п.10 Положення № 15 відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням висновків інших підрозділів здійснює остаточний розгляд документів і готує висновок або письмову відмову (у формі листа) в його видачі з обґрунтуванням підстав такої відмови.
Згідно п.10 Порядку № 1409 у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів.
У разі відмови у видачі висновку таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку (п.17 Положення № 15).
З аналізу наведених норм вбачається, що відмова у видачі висновку повинна бути обґрунтованою і має визначати недоліки, які повинні бути усунені резидентом.
При цьому, як вірно зазначено скаржником, критерії обґрунтування необхідності продовження строків розрахунків нормативно не визначені, тому достатність чи недостатність наведеного резидентом обґрунтування щодо видачі висновку у кожному випадку повинна визначатись Міністерством окремо, на власний розсуд.
За приписами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, листи від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В та від 16.01.2013 р. № 4122-09120 містять посилання на п.п.1 п.9 Порядку № 1409, проте, не визначено, що саме стало підставою для відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за Договором: подання резидентом документів з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку, або подання резидентом документів, що містять недостовірну інформацію.
Як зазначено вище, листом від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В Міністерство відмовило позивачу у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за Договором, з посиланням на ідентичність обґрунтувань, викладених у листі Товариства № 459/1 від 07.12.2012 р. та у «попередньому» листі-зверненні від 13.08.2012 р. № 290, і не з'ясуванням причин невиконання сторонами Договору взятих на себе зобов'язань (а. с.26, 27).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не зазначено ким саме не з'ясовано причин невиконання сторонами Договору та з яких причин не відбулось таке з'ясування.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що ідентичність обґрунтувань згідно чинного законодавства не є підставою для відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за Договором.
Крім того, у спірних листах від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В та від 16.01.2013 р. №4122-09120 відповідачем зазначено про необхідність усунення зауважень Міністерства.
Проте, ані у листі від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В, ані у листі від 16.01.2013 р. №4122-09120 відповідачем не визначено які саме недоліки, виявлені Міністерством, потребують усунення.
Навіть беручи до уваги позицію скаржника про те, що достатність чи недостатність обґрунтування визначається Міністерством на власний розсуд, необхідно враховувати приписи ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з огляду на вищенаведені норми, за наявності недостатності обґрунтування позивачем свого звернення, відповідачем, як органом державної виконавчої влади, повинно бути визначено у чому саме полягає така недостатність і які саме документи чи якого змісту мають бути подані для достатності обґрунтування, тобто суб'єкту владних повноважень необхідно визначити які існують недоліки і спосіб їх усунення.
Оскільки такі складові листи від 25.12.2012 р. № 4122-07/274-В та від 16.01.2013 р. №4122-09120 не містять, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні листи Міністерства не відповідають вимогам п.п.1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, тому що винесені відповідачем на підставі і в межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства в частині визнання протиправними та скасування листів від 25.12.2012р. №4122-07/274-В та від 16.01.2013 р. № 4122-09120.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати висновок про продовження строків розрахунків в іноземній валюті, колегія суддів також підтримує позицію суду першої інстанції, яка полягає у тому, що повноваження відповідача щодо надання висновку про продовження строків розрахунків в іноземній валюті є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача - Мінекономрозвитку, і перебирання судом повноважень Міністерства виходитиме за межі завдань адміністративного судочинства, тому колегія суддів вважає відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині обґрунтованою.
Згідно приписів ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Так, скаржник зазначає, що при розгляді звернень позивача від 07.12.2012 р. № 459/1 та від 28.12.2012 р. № 497 Міністерство також здійснювало дискреційні повноваження, тому підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування листів від 25.12.2012р. №4122-07/274-В та від 16.01.2013 р. № 4122-09120 відсутні, що також підтверджується наведеними відповідачем судовими рішеннями з судової практики.
Такі доводи скаржника колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, предметом спорів, по вказаних відповідачем в якості судової практики судових рішень є зобов'язання Міністерства надати висновки, а не скасування рішень останнього про відмову у наданні таких висновків, по-друге, можливість оскарження відмови Міністерства у видачі висновку у судовому порядку передбачена п.17 Положення № 15.
Також скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено, що у листах позивача від 07.12.2012 р. № 459/1 та від 28.12.2012 р. № 497 не наведено обґрунтування необхідності продовження встановленого строку розрахунків за Договором від 11.07.2008 р. № 26 до 20.08.2013 р.
Водночас, скаржник зазначає, що, як на підставу для чергового продовження строків розрахунків, позивач посилався на необхідність дотримання норм технологічного процесу виробництва та неможливість контрагента дотримання зобов'язань за контрактом. Разом з тим, такі ж причини для продовження строків розрахунків до 31.12.2013 р. за Договором позивач наводив у листі від 13.08.2012 р. № 290. Крім того, листом від 24.09.2012 р. № 351 ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" повідомило Міністерство про завершення робіт по виготовленню електродугової печі та зазначило, що строк завершення виробництва печі встановлений до 30.12.2012 р.
Так, на думку скаржника, позивачем, по-перше, не було зазначено причин невиконання сторонами умов контракту та недотримання строків завершення виробництва, по-друге, роботи по перевірці сумісності вузлів і деталей та коригування гідропідйомників та комплексу газоочисних установок мали бути виконані до 30.12.2012 р., що підтверджується листом позивача від 24.09.2012 № 351, по-третє, невиконання умов контракту є підставою для відповідальності сторін згідно п.9 Договору від 11.07.2008 р. № 26, а не для надання чергового висновку Міністерством.
Таким чином, відповідачем в апеляційній скарзі наведено обґрунтування (тобто підстави) відмови Товариству у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за Договором, які мали бути і не були визначені у спірних листах Міністерства.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
Предметом даного спору є не неправомірність звернень позивача, а правомірність відмови відповідача, тому саме на Міністерство, як суб'єкт владних повноважень, покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх рішень - листів від 25.12.2012р. №4122-07/274-В та від 16.01.2013 р. № 4122-09120, оскільки саме від Міністерства у даному випадку вимагається прийняття рішень, які відповідають вимогам чинного законодавства.
Стосовно ж перелічених обставин колегія суддів зазначає наступне:
З листа-звернення позивача № 290 від 13.08.2012 р. (а. с.18, 19) вбачається і не спростовується відповідачем, що Товариство просило надати відповідний висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом у зв'язку з посиленням вимог у сфері енергозбереження та необхідністю врахування ряду зауважень та пропозицій ДП «Укрдержбудекспертиза» до проекту розділу енергоефективності та енергозбереження, до електротехнічного розділу та доробки проекту будівництва енергогенеруючого комплексу з котлами - утилізаторами для ві тепла відхідних газів від електропечі, наданий НТП «Котлоенергопром».
При цьому, Товариство зазначило, запропонована конструкція мережі та електрообладнання для електропечей, які виплавляють марганцеві феросплави, використовується вперше.
Щодо доводів скаржника про не зазначення Товариством у зверненнях причин невиконання сторонами умов контракту та недотримання строків завершення виробництва, то такі доводи спростовуються змістом цих листів-звернень.
Так, у листі № 459/1 від 07.12.2012 р. (а. с.24, 25) позивач повідомив відповідача про те, що після отримання висновку від 19.09.2012 р. № 4122-07,511, яким строки розрахунку продовжено позивачу до 31.12.2012 р. (а. с.20), Міністерство було проінформовано листом позивача №351 від 24.09.2012 р. про намір нерезидента завершити виробництво обладнання печі до 30.12.2012 р.
Намагаючись завершити розрахунки за Договором Товариство листом від 31.10.2012р. звернулось до ТОВ «Маркетинг-Технологии-Менеджмент» з проханням прискорити поставку обладнання печі до 31.12.2012 р., у відповідь на яке останнє повідомило листом від 16.11.2012 р. № У752 про неможливість поставки обладнання печі в такий стислий термін з огляду на необхідність дотримання норм технологічного процесу виробництва.
Також у повторному листі-зверненні № 497 від 28.12.2012 р. (а. с.28) позивач зазначив, що виникли нові обставини, які підтверджують неможливість виконання поставки до 31.12.2012р. Електродугова піч, виготовлення якої є предметом Договору, являє собою складний технічний виріб, що потребує установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації. У зв'язку з цим та з огляду на відсутність необхідного устаткування у позивача, перед відправкою на місце експлуатації проводяться роботи перевірці сумісності вузлів і деталей даного виробу.
Крім того, у листі № 459/1 від 07.12.2012 р. зазначено, що у листопаді в присутності спеціалістів Товариства, на виробничих площадках ТОВ «Маркетинг-Технологии-Менеджмент» виконано контрольну зборку вузлів та проведено випробування комплекту обладнання, в результаті даного випробування було складено акт, яким зафіксовано, що обладнання, яке проходило випробування і не відповідає проекту печі, буде відправлено на доробку.
Даний акт, як доказ неможливості виконання умов щодо поставки печі у строки, зазначені позивачем, у листі № 351 від 24.09.2012 р., як і всі вищевказані документи, було додано до звернень позивача.
Так, наведене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що позивачем у листі-зверненні № 459/1 від 07.12.2012 р. чітко вказано, що дотриматись строків, зазначених Товариством у листі № 351 від 24.09.2012 р., немає можливості, що підтверджено також актом, який не враховано відповідачем з огляду на те, що процедура контрольної збірки вузлів та проведення випробування комплекту обладнання, в тому числі механізмів, та обладнання до електродугової печі РКО-45, не передбачена умовами Договору.
Проте, у чинному законодавстві, зокрема, у п.4 та п.9 Порядку № 1409, не передбачено певне обмеження, згідно якого в обґрунтування звернення резидента про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом мають подаватись лише документи, які передбачені таким контрактом.
Складання ж подібних актів чинним господарським законодавством не забороняється.
Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів, що вказаний акт містить недостовірну інформацію, як це передбачено п.9 Порядку № 1409.
Посилання ж скаржника на те, що на невиконання умов контракту є підставою для відповідальності сторін згідно п.9 Договору від 11.07.2008 р. № 26, а не для надання чергового висновку Міністерством, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, по-перше, притягнення до відповідальності за Договором - це право, а не обов'язок позивача, яке надається останньому, як суб'єкту господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, контроль за якою в даному питанні до повноважень Міністерства не віднесено. По-друге, тим же Договором, зокрема, п.3.6, передбачене право позивача на відстрочення виконання зобов'язань у разі затримання виконання будь-яких зобов'язань Постачальником.
Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що всупереч вимог ст.ст.69, 70, 159 КАС України у мотивувальній частині постанови зазначено, що позивач листом від 13.08.2012 р. № 290 звернувся до Міністерства з проханням надати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 11.07.2008 № 26 на суму 2 0402050 євро до 31.12.2012 (оскільки в телефонному режимі відповідач вважав термін до 20.12.2013 р. завеликим), оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження того, що позивач в телефонному режимі звертався до співробітників Міністерства, якими надавалась будь-яка інформація.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо не наведення судом першої інстанції в оскарженій постанові мотивів неврахування листа позивача від 24.09.2012р. № 351 всупереч вимог п.3 ч.1 ст.163 КАС України, згідно якого постанова складається з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.
Проте, з огляду на вищевикладене, вказані обставини не є вирішальними для розв'язання спору про правомірність спірних рішень відповідача, тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Міністерства не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 р. у даній справі.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 р. у справі №808/2093/13-а залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 р. у справі № 808/2093/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко