83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.12.2013 Справа № 905/6345/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.
при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр моди», м.Донецьк
про стягнення заборгованості у сумі 13590, 05грн., пені у розмірі 611,89грн. та 3% річних у сумі 124,31грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Климчук Т.В., яка діє на підставі довіреності №11 від 02.01.2013р.
від відповідача: Павлова Л.М., директор на підставі наказу №9/2 від 01.10.2007р.
Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр моди», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 13590, 05грн., пені у розмірі 611,89грн. та 3% річних у сумі 124,31грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії №73286 від 01.09.2005р. щодо оплати за поставлену теплову енергію за період з 21.11.2012р. до 15.04.2013р. у розмірі 13590, 05грн., що стало підставою для нарахування пені у розмірі 611,89грн. та 3% річних у сумі 124,31грн.
На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору на відпуск теплової енергії №73286 від 01.09.2005р., рахунків, претензії-вимоги №525сб від 17.05.2013р., актів, акту на включення опалення від 15.10.2012р., акту на відключення опалення від 15.04.2013р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального Кодексу України, ст. 193, ст. 230 Господарського Кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного Кодексу України, п.5 ч.3 ст.20, п.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» абз. 3-4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання».
В процесі розгляду справи Позивач надав пояснення №129 від 29.10.2013р. в яких повідомив, що Відповідач частково сплатив суму основного боргу, а саме: 25.10.2013р. - 3000,00грн., у зв'язку з чим зменшив позовні вимоги та просив стягнути 10590,05грн. основного боргу.
Отже суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №129 від 29.10.2013р., оскільки, згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити або збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.
Відповідач у своєму відзиві визнав наявність заборгованості, однак просить перевірити чи вірно нарахована оплата.
Ухвалою господарського суду від 29.10.2013р. строк розгляду справи №905/6345/13 продовжено до 20.11.2013р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.11.2013р. справу №905/6345/13 передано на розгляд судді Риженко Т.М.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. справу №905/6345/13 передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач володіє приміщенням, розташованим за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 20 на підставі свідоцтва про власність №1661 від 06.12.1996р.
Між Позивачем (Підприємство) та Відповідачем (Абонент) був укладений договір на відпуск теплової енергії №73286 від 01.09.2005р. (надалі - Договір) відповідно до п.1.1. якого Підприємство зобов'язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного власником будівлі.
Згідно п.2.6. договору об'єми теплоспоживання Абонента нступні - загальна площа 268,1кв.м.
За приписами п.3.2. договору поставка теплової енергії здійснюється Абоненту за умові 100% передплати або оплати не пізніше 10 числа місця, наступного за розрахунковим, відповідно умовним тарифам.
Відповідно до наказу ККП «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.10.2011р. для усіх споживачів (крім населення) при наявності приладів обліку теплової енергії - 916,43грн. за 1Гкал.; за відсутності приладів обліку з розрахунку щомісячної оплати протягом опалювального періоду 1кв. опалювальної площі - 28,46грн.
Умовами п.4.4. договору встановлена відповідальність сторін, а саме пеня в розмірі 0,75% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством протягом 1 (одного) року, з момету звернення з вимогою, претензією, позовом.
Даний договір вважається укладеним з 01.09.2005р. та діє в частині поставки теплової енергії до 31 августа 2010р. і якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява про розторгнення даного договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині здійснення розрахунків за теплову енергію до їх повного виконання.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
Доказів припинення дії Договору до матеріалів справи не надано, отже суд вважає спірний Договір діючим.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне:
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов вказаного Договору Позивачем була поставлена на адресу відповідача теплова енергія, що підтверджується актом на включення опалення б/н від 15.10.2012р., який складено та підписано представниками сторін.
Крім того, до матеріалів справи надані акти огляду вузлів обліку теплової енергії, в яких зазначені покази за приладами обліку, з яких вбачається кількість спожитої теплової енергії у спірні періоди.
Отже, посилання відповідача на те, що позивачем не вірно здійснювалось нарахування оплати за спожиту теплову енергію суд вважає безпідставними, оскільки розрахунки вартості здійснювались у відповідності до кількості спожитої енергії та площі приміщення відповідача.
На виконання умов Договору Позивачем Відповідачу були надіслані рахунки: №73286 від 28.12.2012р. на суму 2987,29грн., №73286 від 30.01.2013р. на суму 3812,40грн., №73286 від 28.02.2013р. на суму 3640,98грн., №73286 від 28.03.2013р. на суму 3086,47грн., №73286 від 26.04.2013р. на суму 2238,19грн., що підтверджується фіскальними чеками, які наявні в матеріалах справи.
Отже, матеріалами справи встановлено, що позивачем на адресу відповідача було поставлено теплову енергію на загальну суму 15765,33грн.
Відповідачем в порушення умов Договору отримана теплова енергія була оплачена частково, у сумі 2175,28грн, що було підтверджено відповідачем в судовому засіданні. Решта суми боргу у розмірі 13590,05грн. залишилась не сплаченою.
Претензією-вимогою №252сб від 17.05.2013р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою перерахувати суму боргу у розмірі 13590,05грн. та пеню в сумі 342,32грн. Дана претензія була відправлена Відповідачу 18.05.2013р., однак залишилась без відповіді.
Як зазначалось, в процесі розгляду справи Відповідач сплатив частково суму основної заборгованості у розмірі 3000,00грн. Решта боргу у сумі 10590,05грн. Відповідачем залишилась не сплаченою.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже в порушення умов договору, Відповідач отримані послуги сплачував не своєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 10590,05грн. за період з 21.11.2012р. до 15.04.2013р.
Оскільки Відповідачем до теперішнього часу надані позивачем послуги оплачені не в повному обсязі, то суд вважає, що за відповідачем наявна заборгованість у сумі 10590,05грн., яка підтверджується наявними матеріалами справи.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 124,31грн. за період з 11.01.2013р. по 05.07.2013р. та пред'явлено до стягнення зазначену суму.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Керуючись п.4.4. договору позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 11.01.2013р. по 05.07.2013р. у сумі 611,89грн., перевіривши наданий розрахунок суд вважає його вірним, тому вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр моди», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 10590,05грн., пені у розмірі 611,89грн. та 3% річних у сумі 124,31грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр моди», м.Донецьк (83055, м.Донецьк, пр-т Гурова, буд.20, р/с 26000301611880 в Калінінській філії АКБ «Національний кредит», МФО 335720, ЄДРПОУ 23172459) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м.Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621, свідоцтво №200050002) заборгованість у сумі 10590,05грн., пені у розмірі 611,89грн. та 3% річних у сумі 124,31грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр моди», м.Донецьк (83055, м.Донецьк, пр-т Гурова, буд.20, р/с 26000301611880 в Каліфської філії АКБ «Національний кредит», МФО 335720, ЄДРПОУ 23172459) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м.Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621, свідоцтво №200050002) витрати зі сплати судового збору у сумі 1720,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 23.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 27.12. 2013р.
Суддя Ю.С. Нестеренко