Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 грудня 2013 р. Справа №805/14448/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 05 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ушенка С.В.,
при секретарі - Матченко В.С.,
за участю
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - Пантіної М.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013р. №0000121702 та від 23.09.2013р. №0000171703, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013р. №0000121702 та від 23.09.2013р. №0000171703.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 21.02.2012р. по 31.12.2012р. було встановлено ряд порушень, зокрема, п.177.4. ст.177, абз.1 пп.138.1.1. п.138.1. ст.138, п.138.2. ст.138, п.177.2. ст.177, пп.177.5.3. п.177.5. ст.175 Податкового кодексу України. За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки №1374/17-2/НОМЕР_1 від 21.06.2013 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013р. № 0000121702, яким позивачеві, у зв'язку із порушенням пп.177.5.3. п.177.5. ст.175 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5 044,38 грн., з яких 4 035,5 грн. - сума основного платежу та 1 008,88 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013р. №0000121702 в адміністративному порядку Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 664,59 грн., у тому числі 531,67 грн. податку і 132,92 грн. штрафних санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Позивач вважає, що незважаючи на це, податковим органом 23.09.2013р. неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000171703, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4 379,79 грн., з яких 3 503,83 грн. - сума основного платежу та 875,96 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.
На його думку, викладені в Акті перевірки № 1374/17-2/НОМЕР_1 від 21.06.2013 року висновки щодо заниження суми податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з завищенням документально підтвердженої вартості витрат, пов'язаних з його господарською діяльністю, на суму 23 358,91 грн. є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки договором, укладеним, зокрема, з контрагентом ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна", передбачена відстрочка оплати за поставлений товар, послуги. З огляду на зазначене, вважає, що ним не порушені норми Податкового законодавства щодо визначення об'єкту оподаткування.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 21.02.2012р. по 31.12.2012р. було встановлено, що позивачем занижено суму податку на доходи фізичних осіб. Так, позивачем в книзі обліку доходів і витрат № 3210 на 2012 рік невірно відображено суму вартості реалізованих товарів, внаслідок чого завищено вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, на загальну суму 23 358,91 грн. Таким чином, позивачем порушені вимоги пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб на 3 503,83 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_3 (код НОМЕР_1; АДРЕСА_1) є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований 17.02.2012р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради, як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 17.04.2012р. №200042320.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 81 Податкового кодексу України та наказу №304 від 29.04.2013р. відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 21.02.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено відповідний акт № 1374/17-2/НОМЕР_1 від 21.06.2013 року.
В ході перевірки відповідачем встановлено ряд порушень, зокрема, п.177.4. ст.177, абз.1 пп.138.1.1. п.138.1. ст.138, п.138.2. ст.138, п.177.2. ст.177, пп.177.5.3 п.177.5 ст.175 Податкового кодексу України.
На підставі Акту документальної планової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3 №1374/17-2/НОМЕР_1 від 21.06.2013 року, у зв'язку із порушенням позивачем пп.177.5.3. п.177.5. ст.175 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013р. № 0000121702, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5 044,38 грн., з яких 4 035,5 грн. - сума основного платежу та 1 008,88 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013р. №0000121702 в адміністративному порядку Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 664,59 грн., у тому числі 531,67 грн. податку і 132,92 грн. штрафних санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
У зв'язку із зменшенням Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області визначеного ДПІ у Кіровському районі м.Донецька грошового зобов'язання 23.09.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000171703, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4 379,79 грн., з яких 3 503,83 грн. - сума основного платежу та 875,96 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.
Стосовно позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013р. № 0000121702 суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.60.1.3. п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Пунктом 60.4. ст.60 Податкового кодексу України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3. і 60.1.5. пункту 60.1. цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Як встановлено в судовому засіданні, податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013р. №0000171703 позивачем отримано в день його прийняття, а тому, з урахуванням вищенаведеного, саме з 23.09.2013р. податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013р. №0000121702 є відкликаним в силу п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013р. № 0000121702 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Предметом спору в цій справі є правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013р. №0000171703.
Спір виник через висновки податкового органу про те, що позивачем до складу документально-підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, неправомірно віднесено витрати від реалізації товару, поставленого від контрагента позивача - ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" в рамках укладеного договору поставки, на суму 23 358,91 грн.
Згідно підпункту 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 1381.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.
Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 05.02.2013р. до податкового органу подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік № 9086595154 та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи, отримані фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, в яких позивачем визначено суму одержаного доходу в розмірі 12 030 072,34 грн., загальну вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, в розмірі 11 993 281, 84 грн. та суму чистого оподатковуваного доходу у розмірі 36 790,50 грн. (а.с. 44, 46-48).
В ході проведеної податковим органом перевірки встановлено, що фактично позивачем проведено витрати у грошовій формі на загальну суму 11 969 922,93 грн. Даний факт підтверджується наданими при проведенні перевірки платіжними документами та не є спірним між сторонами. Тобто сума розбіжності визначених витрат складає 23 358,91 грн., що є сумою, яка фактично на кінець звітного податкового періоду не була сплачена позивачем своєму контрагенту за поставлений товар.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення про те, що саме на зазначену суму 23 358,91 грн. позивачем не оплачені товарно-матеріальні цінності (тютюнові вироби), поставлені в рамках укладених договорів поставки з контрагентом позивача ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна", оскільки зазначеними договорами передбачена відстрочка оплати за товар строком на 6 днів.
Пунктом 177.1 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Пунктом 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
За приписами пп. 177.5.3 п. 177.5 зазначеної статті остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи та обставинами, встановленими в ході судового розгляду справи, підтверджено факт нездійснення позивачем оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності від контрагента ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" в рамках укладеного договору поставки на загальну суму 23 358,91 грн., що обґрунтовує неправомірність включення ним зазначеної суми до складу документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, внаслідок чого має місце невірне визначення чистого оподатковуваного доходу ФО-П ОСОБА_3 за 2012 рік та, відповідно, заниження суми податку на доходи фізичних осіб на суму 3 503,83 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вищенаведене обумовлює правомірність висновку відповідача про порушення позивачем пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України та правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013р. № 0000171703, у зв'язку з чим позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013р. №0000121702 та від 23.09.2013р. №0000171703 - відмовити у повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в судовому засіданні 20 грудня 2013 року.
Постанову у повному обсязі складено 25 грудня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.