Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 грудня 2013 р. Справа №805/17924/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:15
головуючого судді Загацької Т.В.,
при секретарі Телешові В.О.,
за участі:
представника позивача Гадалової Ю.І.,
представника відповідача Ніякої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 615464,61 грн.,
Позивач, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкової заборгованості з земельного податку з юридичних осіб та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у загальному розмірі 653314,61 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг по платежах до бюджету у сумі 653314,61 грн., а саме: земельний податок з юридичних осіб - 307045,96 грн., плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 345982,24 грн., пеня з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 286,41 грн.
Також позивач вказує на те, що ним приймались заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, а саме була направлена податкова вимога № 812 від 20.09.2012 року, яку отримано відповідачем 20.09.2012 року, однак сума заборгованості сплачена не була.
На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» податкову заборгованість з земельного податку з юридичних осіб та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у загальному розмірі 653314,61 грн.
До початку розгляду справи по суті, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» податкову заборгованість з земельного податку з юридичних осіб та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у загальному розмірі 615464,61 грн.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 02 вересня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 33161769 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААВ № 823274, перебуває на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів з 10.09.2004 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 133/10/18-314-4 від 11.12.2012 року.
Судом встановлено, що відповідачем надано до позивача податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. № 9005622407 від 12.02.2013 року) за звітний податковий період - 2013 рік, відповідно до рядка 5 якої відповідачем нарахований земельний податок на 2013 рік усього 316662,44 грн., у тому числі за січень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за лютий 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за березень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за квітень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за травень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за червень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за липень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за серпень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за вересень 2013 року у розмірі 26388,54 грн., за жовтень 2013 року у розмірі 26388,54 грн.
Також відповідачем подана до позивача податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. № 9006020444 від 17.02.2012 року) за звітний податковий період - 2012 рік, відповідно до рядка 5 якої відповідачем нарахований земельний податок на 2012 рік усього 316050,17 грн., у тому числі за грудень 2012 року у розмірі 26337,45 грн.
Відповідачем поданий до позивача податковий розрахунок земельного податку (вх. № 9075187489 від 21.11.2013 року), відповідно до якого нарахований земельний податок у розмірі 16309,60 грн.
Позивачем на підставі акту перевірки №3052/1541/33161769 від 29.11.2012 року прийняте податкове повідомлення - рішення №000417154/0 від 20 грудня 2012 року, згідно якого сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкції складає 85,51 грн. за платежем: земельний податок. Зазначене податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем 20.12.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці податкового повідомлення - рішення.
Також позивачем нараховані штрафні санкції по податковому розрахунку земельного податку № 9075187489 від 21.11.2013 року у розмірі 428,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем наданий до позивача податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний податковий період - 4 квартал 2012 року (вх. № 9086126186 від 30.01.2013 року), рядком 7.1 та 7.2 якого визначено податкове зобов'язання у розмірі 20749,78 грн.
Відповідачем надані до позивача наступні розрахунки податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки в абсолютних значеннях та у відносних показниках):
- №1 (додаток 2) від 04.11.2013 року за звітний податковий період - 3 квартал 2013 року, рядком 8 якого визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 117339,60 грн.;
- №2 (додаток 1) від 04.11.2013 року звітний податковий період - 3 квартал 2013 року, рядком 7 якого визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 7748,28 грн.;
- №2 (додаток 1) від 29.04.2013 року за звітний податковий період - 1 квартал 2013 року, рядком 7 якого визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 12911,99 грн.;
- №1 (додаток 2) від 29.07.2013 року за звітний податковий період - 2 квартал 2013 року, рядком 8 якого визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 90074,86 грн.;
- №2 (додаток 2) від 29.04.2013 року за звітний податковий період - 1 квартал 2013 року, рядком 8 якого визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 87178,00 грн.;
- № 1 (додаток 1) від 29.07.2013 року за звітний податковий період - 2 квартал 2013 року, рядком 7 якого визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 15248,56 грн.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, позивачем була нарахована пеня у розмірі 286,41 грн.
У зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 37850,00 грн., сума заборгованості з цього податку складає 308418,65 грн.
Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога № 812 від 20 вересня 2012 року, згідно якої станом на 20 вересня 2012 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 15885,36 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 20.09.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.
При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 20 вересня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога №812 від 20 вересня 2012 року є чинною.
Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість у загальному розмірі 615464,61 грн., у тому числі з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 307045,96 грн. та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 308418,65 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікових карток платника податків станом на 18.12.2013 року.
Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 615464,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд
Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 615464,61 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з розрахункових рахунків відкритих у обслуговуючих банках державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ЄДРПОУ 33161769) в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом суму податкової заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 307045 (триста сім тисяч сорок п'ять) грн. 96 коп. на р/р 33219811700005, код бюджетної класифікації 13050100, одержувач місцевий бюджет, Калінінське. УК/Калінінс. р-н/13050100, ЄДРПОУ 38034015, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016; суму податкової заборгованості з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 308418 (триста вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 65 коп. на р/р 33117366700005, код бюджетної класифікації 13030100, одержувач місцевий бюджет, Калінінське. УК/Калінінс. р-н/13050100, ЄДРПОУ 38034015, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому 23.12.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 25.12.2013 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Загацька Т. В.