Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 грудня 2013 р. Справа №805/17784/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:27 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Галатіної О.О.
при секретарі Болдирєві Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про скасування вимоги,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про скасування вимоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є пенсіонером за віком та є платником єдиного внеску. Позивач є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування. 21.11.2013 року відповідачем було винесено вимогу у відношенні позивача про сплату боргу з єдиного внеску за № Ф-254 у сумі - 19271,93 грн. Позивач вважає вказану вимогу незаконною, оскільки з 06.08.2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VI, яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вважає, що внесення зазначених змін звільняє позивача, як фізичну особу - підприємця та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вважає, що вимога винесена у спосіб, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню. Посилаючись на вказані обставини просить суд скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф - 254 від 21.11.2013 року на суму 9271,93 грн.
В судове засідання позивач не прибула. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача та позивача за наявними доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 12.03.2008. (іпн НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування (даний факт не є спірним в даній справі). Позивач є пенсіонером за віком з 2008 року, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, отримує пенсію за віком.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відповідно до п. 191 1.8 Податкового кодексу України, забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.п. 4.6.2 п. 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Пунктом 3 "Прикінцевих положень" Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Судом встановлено, що позивач відповідно до вимог пункту 3 "Прикінцевих положень" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вважається платником єдиного внеску.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Разом з тим, 07.07.2011 року статтю 4 вказаного Закону було доповнено частиною 4 згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, вищезазначеною нормою Закону передбачено звільнення від сплати єдиного внеску пенсіонерів за віком, а тому дії відповідача, щодо донарахування позивачу єдиного внеску є незаконними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності своїх дій щодо визначення позивачу суми єдиного внеску у оскаржуваній вимозі.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про скасування вимоги - задовольнити.
Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф - 254 від 21.11.2013 року на суму 9271,93 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 68 грн.82 коп.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25.12.2013 року.
Повний текст постанови складено 30.12.2013 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Галатіна О.О.