Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 грудня 2013 р. Справа №805/16886/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 05 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
за участі секретаря судового засідання Бойченко К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«Дорожно-будівельна компанія «Україна»
до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції
Головного управління Міндоходів в Донецькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення
№ 0000882202 від 23 вересня 2013 року
за участю:
представника позивача: Фісуна В.В., за дов. від 06 грудня 2013 року,
представника відповідача: Железньової І.А., за дов. від 15 серпня 2013 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожно-будівельна компанія «Україна» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000882202 від 23 вересня 2013 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував протиправністю податкового повідомлення- рішення від 23 вересня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 25543,00 гривень.
Позивач зазначає, що не погоджується з висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року № 51/22-1/32684192 від 12 вересня 2013 року стосовно заниження доходу підприємства та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 20435,00 гривень за контрактом з компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED» (Нова Зеландія) через невірне, на думку позивача, визначення бази оподаткування податком на прибуток із застосуванням звичайних цін.
01 серпня 2012 року між позивачем (продавець) та компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED» (Нова Зеландія) (покупець) було укладено контракт № 1, згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та сплатити коксовий дріб'язок МК 1,2 на умовах DAF (кордон Україна/Росія) згідно правил Інкотермс 2000. Одержувачем товару є ОАО «ЭНЕРГОПРОМ - Новочеркасский электродный завод», Росія, Ростовська область, м. Новочеркаськ, залізнична станція Локомотивстрой.
Відповідно до пп. 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України в редакції, чинній на дату спірних правовідносин витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
Відповідач при визначенні звичайної ціни врахував контракт з компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED», укладений ЗАО «Энергопром Менеджмент» від 09 лютого 2011 року № 11/03, згідно якого ОАО «ЭНЕРГОПРОМ - Новочеркасский электродный завод» є вантажеотримувачем коксового дріб'язку, а вантажевідправником - МП у вигляді ТОВ «Дослідне виробництво», ціна 146 доларів США (1166,98 грн. згідно курсу НБУ) за тону сухої ваги на умовах поставки DAP (кордон Україна/Росія) згідно правил Інкотермс 2000.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення від 10 грудня 2013 року (а.с. 71-72). В наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій є порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожно-будівельна компанія «Україна» зареєстровано як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 28 листопада 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 294373 та довідкою сектору статистики у місті Авдіївці Донецької області АБ № 459808 від 05 жовтня 2012 року (а.с.7-8).
Позивач перебуває на податковому обліку у Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 24 грудня 2003 року за № 253, про що зазначено в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 12 вересня 2013 року № 51/22-1/32684192 (а.с.10).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду (підпункт 49.19статті 49 ПК України).
Податкова декларація з податку на прибуток підприємства подається саме за квартал, півріччя, три квартали або рік та розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів.
Позивачем у 3 та 4 кварталі 2012 року задекларовано доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в сумі 5336531,00 гривні. Дана обставина не є спірною між сторонами та про це зазначено в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 12 вересня 2013 року № 51/22-1/32684192 (а.с.12).
Порядок обчислення податку на прибуток підприємства визначається за приписами статті 152 ПК України.
Відповідно до пункту 152.1 вказаної статті ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.
Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 12 вересня 2013 року № 51/22-1/32684192 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року відповідачем встановлено, що позивач занизив показники у рядку 02 декларації на прибуток підприємства в сумі 97312,00 гривень, у тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 57821,00 гривень та за 4 квартал 2012 року в сумі 39491,00 гривень (а.с. 12).
Перевіркою встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення реалізації коксового дріб'язку за контрактом з компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED» (Нова Зеландія) № 1 від 01 серпня 2012 року з додатками № 1 від 01 серпня 2012 року та № 2 від 05 жовтня 2012 року.
Тобто, відповідачем встановлено заниження доходу позивача по певній господарській операції з нерезидентом.
Як вказано у висновках акту перевірки, позивачем порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.
Відповідно до приписів пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Порядок визначення доходів та їх склад визначається статтею 135 ПК України. Так, згідно з п.135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
01 серпня 2012 року між позивачем (продавець) та компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED» (Нова Зеландія) (покупець) було укладено контракт № 1, згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та сплатити коксовий дріб'язок МК 1,2 на умовах DAF (кордон Україна/Росія) згідно правил Інкотермс 2000 (а.с. 20-25). Одержувачем товару є ОАО «ЭНЕРГОПРОМ - Новочеркасский электродный завод», Росія, Ростовська область, м. Новочеркаськ, залізнична станція Локомотивстрой. Ціна за поставлений товар визначається згідно додатків та додаткових угод, що є невід'ємними частинами.
01 серпня 2012 року між позивачем та компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED» (Нова Зеландія) було укладено додаток № 1 до зазначеного вище договору, згідно якого позивач поставляє на адресу вантажоотримувача - ОАО «ЭНЕРГОПРОМ - Новочеркасский электродный завод» на умовах DAF (кордон Україна/Росія) згідно правил Інкотермс 2000 до станції Успенська, РФ 300 тон коксового дріб'язку за ціною 115,00 доларів США за тону, а усього на суму 34500,00 доларів США (а.с. 26).
05 жовтня 2012 року між позивачем та компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED» (Нова Зеландія) було укладено додаток № 2 до договору від 01 серпня 2012 року № 1, згідно якого позивач поставляє на адресу вантажоотримувача - ОАО «ЭНЕРГОПРОМ - Новочеркасский электродный завод» на умовах DDU (кордон Україна/Росія) згідно правил Інкотермс 2000 до станції Локомотивстрой, РФ 400 тон коксового дріб'язку за ціною 115,00 доларів США за тону, а усього на суму 46000,00 доларів США (а.с. 27).
Господарська операція з постачання позивачем коксового дріб'язку до митного кордону Російської Федерації не є спірною між сторонами та описана в акті позапланової перевірки у вигляді таблиці (а.с.13).
Позивачем здійснено три поставки коксового дріб'язку на загальну суму 360995,45 гривень: 14 серпня 2012 року у кількості 233,352 тони, 26 жовтня 2012 року у кількості 40,092 тони, 31 жовтня 2012 року у кількості 119,286 тон. Постачання не заперечується сторонами та підтверджується вантажними митними деклараціями з відповідними датами постачання.
При цьому, ціна за тону коксового дріб'язку становила 115,00 доларів США або 919,195 гривень за курсом НБУ.
Спірним питанням даної справи є встановлення звичайної ціни на поставку позивачем коксового дріб'язку на адресу нерезидента.
Відповідач вважає, що позивачем порушено пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ПК України, у редакції, що діяла на час спірних правовідносин, відповідно якого, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
Звичайна ціна на поставку позивачем коксового дріб'язку на адресу нерезидента відповідачем встановлена згідно відповідей від 24 квітня 2013 року № 06-20/0189 дсп@ Міжрайонної інспекції ФНС Росії по крупним платникам податків по Ростовській області, від 20 травня 2013 року № 12-30/174 дсп@ Міжрегіональної інспекції Федеральної податкової служби з централізованої обробки даних Міністерства фінансів Росії, оборотно-сальдової відомості платежів по постачальникам з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до пп. 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України в редакції, чинній на дату спірних правовідносин, витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
Оскільки, позивач здійснював постачання на умовах DAF - поставка до кордону та DDU - поставка без сплати мита (кордон Україна/Росія) згідно правил Інкотермс 2000, тобто, за власний рахунок, транспортні витрати також увійшли до складу витрат позивача.
З зазначеного податківці дійшли висновку, що нерезидент компанія «ВТG CONTRACTS LIMITED» здійснив мінімальну суму витрат, пов'язаних з доставкою вантажу, тому ціна поставки є заниженою.
За приклад податковим органом враховано інформацію, отриману від податкових органів Російської Федерації, а саме: контракт з компанією «ВТG CONTRACTS LIMITED» від 09 лютого 2011 року № 11/03, згідно якого ОАО «ЭНЕРГОПРОМ - Новочеркасский электродный завод» (РФ) є вантажоотримувачем коксового дріб'язку, де ціну вказано на рівні 146,00 доларів США (1166,98 гривень згідно курсу НБУ).
За висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 12 вересня 2013 року прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 23 вересня 2013 року № 0000882202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 20435,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5109,00 гривень (а.с. 19), яке позивач просить скасувати з посиланням на статтю 39 ПК України.
На дату спірних правовідносин методи визначення грошових зобов'язань і застосування звичайних цін були урегульовані статтею 39 ПК України.
Так, згідно п. 39.1 - 39.2 ст. 39 ПК України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.
Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:
а) бартерних операцій;
б) операцій з пов'язаними особами;
в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;
г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:
а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
б) ціни перепродажу;
в) "витрати плюс";
г) розподілення прибутку;
ґ) чистого прибутку.
При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).
При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.
Відповідно до вимог п. 39.15 ст. 39 ПК України, у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.
За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Зі змісту наведеної законодавчої норми вбачається послідовний алгоритм дій органу державної податкової служби з визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Цей алгоритм передбачає такі обов'язкові етапи, як проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.
У разі оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення платником податків або несплати визначеної в ньому суми таке повідомлення-рішення вважається відкликаним. І лише після цього керівник органу державної податкової служби звертається з позовом до платника податків про зобов'язання нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Виходячи з викладеного, звернення керівника органу державної податкової служби з наведеним позовом є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій податкового органу із застосування звичайних цін. При цьому обов'язковою передумовою для звернення із розглядуваним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 статті 39 ПК України.
Таким чином, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 ПК України.
Отже, норма пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 ПК України надає органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Крім того, слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04 липня 2013 року № 408-VІІ статтю 39 викладено в новій редакції, а підпунктами 39.5.2.22 та 39.5.2.23 пункту 39.5 статті 39 ПК України встановлено, що прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контрольованої операції здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу, а оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контрольованої операції, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» набрав чинності з 01 вересня 2013 року, тобто, до дати прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.
Суд зазначає, що норми права - це підстава прийняття рішення для реалізації якої необхідно навести обставини, що обумовлюють її застосування. Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення від 23 вересня 2013 року № 0000882202, користуючись нормою права у редакції, що втратила чинність, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 23 вересня 2013 року № 0000882202.
З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожно-будівельна компанія «Україна» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000882202 від 23 вересня 2013 року - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0000882202 від 23 вересня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожно-будівельна компанія «Україна» (86060, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 22, код ЄДР 32684192) судові витрати з судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок.
Постанову проголошено в судовому засіданні 24 грудня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.