Постанова від 06.04.2012 по справі 9101/152017/2011

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2012 р. справа № 2а-1819/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області

на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2011 року

у справі № 2а-1819/11

за позовом ОСОБА_1

до управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області

про визнання протиправними дій та стягнення допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся в Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області з позовом до управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання протиправними дій та стягнення допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано дії протиправними та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області здійснити перерахунок з врахуванням виплачених сум та виплату ОСОБА_1 разову грошову допомогу на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 року в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.

Вирішуючи спірні правовідносини та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у 2008-2010 роках має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому статтею 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, судом першої інстанції не застосовано до позовних вимог положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 14 лютого 2011 року, клопотання про поновлення строку обґрунтував тим, що про порушення свого права дізнався у 2010 році із засобів масової інформації (а.с. 1-4).

Виплата щорічної допомоги на оздоровлення проведена відповідачем у розмірі 75 гривень за 2008 рік у 2008 році, за 2009 рік у 2009 році та за 2010 рік у 2010 році.

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Таким чином, позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при здійсненні щорічного виплати допомоги, у 2008 році та у 2009 році.

Під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовом про нарахування та виплату пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд першої інстанції мав керуватися нормами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Всупереч наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції не з'ясував причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та безпідставно розглянув його вимоги за період поза межами шестимісячного процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій та зобов'язання виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2008, 2009 роки розгляду не підлягають.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог за 2010 рік.

Так, Кабінетом Міністрів України у 2010 році нормативно-правові акти, які визначають розміри щорічної допомоги на оздоровлення, не прийняті. При цьому, дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинялася та не змінювалася.

Таким чином, в 2010 році управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області повинно було виплачувати ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Управлінням праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області у 2010 році щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 гривень (а.с. 9).

Разом з тим, пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати.

Так, мінімальний розмір заробітної плати, з розрахунку якої виплачується щорічна допомога на оздоровлення, згідно із Законом України «Про встановлення мінімальної заробітної плати» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» в значно більший, ніж встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, аналіз наведених норм правових актів дає підстави дійти висновку, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення суперечить статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено більший розмір такої допомоги з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У 2005 році Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розмір щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Конституцією та Законами України прав, застосуванню не підлягає.

Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області в 2010 році повинно було виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції припустився порушень вимог норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області - задовольнити частково.

Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2011 року - скасувати.

Позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області призначити і виплатити одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2008, 2009 року - залишити без розгляду.

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо невиплати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 3 мінімальних заробітних плат - неправомірними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Попередній документ
36467728
Наступний документ
36467732
Інформація про рішення:
№ рішення: 36467729
№ справи: 9101/152017/2011
Дата рішення: 06.04.2012
Дата публікації: 31.12.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: