Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2013 р. Справа № 805/16896/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., суддів - Бабаш Г.П., Скріпніка А.І., при секретарі судового засідання Музиканті В.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку, про визнання дій протиправними, скасування рішення № 7264548 від 28.10.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку про визнання дій протиправними щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, скасування рішення № 7264548 від 28.10.2013 та зобов'язання провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень відносно права власності на нерухоме майно «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі заяви № 6163097 від 24.09.2013.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Донецької області від 11.09.2013 по справі № 905/6098/13 за ним визнано право власності на нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
24.09.2013 позивач звернувся до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначене нежитлове приміщення.
22.11.2013 позивач отримав від Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку рішення відповідача № 7264548 від 28.10.2013, яким йому відмовлено в реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам та не дають можливості встановити відповідність заявлених прав документам, які посвідчують майнове права на земельну ділянку.
Позивач вважає відмову відповідача в реєстрації його права на будівлю необґрунтованою, а подані для реєстрації документи такими, що відповідають вимогам ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме мано та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 22.06.2011 № 703.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У порушення вимог пп. 44, 46 цього Порядку заявником до реєстрації права власності на нежитлове приміщення не надано документу, що підтверджує наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку (державний акт, договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір дарування земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки, тощо) на якій розташовано об'єкт нерухомості. У зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без його участі.
У відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець у встановленому порядку Виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.05.1999, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Відповідач - Державна реєстраційна служба України є суб'єктом владних повноважень, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, яка в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.09.2013 по справі №905/6098/13 визнано право власності за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», літ. М-1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Частиною першою ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини
Як вбачається з листа Господарського суду Донецької області від 24.09.2013 №905/6098/13, рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2013 по справі № 905/6098/13 набрало законної сили 23.09.2013, з огляду на що, обставини, встановлені даною постановою, не можуть оспорюватись в даній справі.
Отже нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», літ. М-1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 є власністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
24.09.2013 ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 18.01.2012 ВРП № 337284 в інтересах ОСОБА_1, звернувся із заявою до реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності).
Згідно з карткою прийому заяви № 6163097 від 24.09.2013 до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) ОСОБА_2 надано рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2013 №905/6098/13, технічний паспорт від 19.08.2004, декларація про готовність об'єкта до експлуатації ДЦ 20211103991 від 15.12.2011, копії паспортів, ІНН та довіреність.
28.10.2013 державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 7264548. Відповідно до цього рішення, державним реєстратором прав на нерухоме майно відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1).
Листом Державної реєстраційної служби України від 07.11.2013 № 7506/05-15-13 повідомлено Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку про результати розгляду такої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 24.09.2013 № 3100778.
Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі за текстом - Закон № 1952- IV) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Частиною п'ятою зазначеної статті передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
За правилами ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Частиною другою цієї статті передбачено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (далі за текстом - Порядок), визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктом четвертим зазначеного Порядку визначено, що державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини проводиться незалежно від того, чи зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Колегія суддів вважає, що у відповідності положень ст. 120 Земельного кодексу України до позивача разом з правом власності на нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», літ. М-1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 перейшло й право на земельну ділянку.
Разом із тим, колегія суддів вважає посилання представника третьої особи у своїх запереченнях на пп. 44, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень необґрунтованим. Зазначеними пунктами Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник додатково подає органові державної реєстрації прав, зокрема, документ, що підтверджує наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку на якій розташовано об'єкт нерухомості. Однак з наданої позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації на «ІНФОРМАЦІЯ_1» вбачається, що будівництво Майстерні з ремонту взуття АДРЕСА_2 закінчено у 1981 році, та реконструкцій цього об'єкту не проводилось.
Отже, з урахуванням зазначених положень законодавства, проведення державної реєстрації права власності на будівлю (нежитлове приміщення) проводиться незалежно від того, чи зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій вона розташована.
На підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Положеннями Закону №1952-IV та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачено обов'язку особи надавати до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю, споруду (нежитлове приміщення) документ, що посвідчує право на земельну ділянку.
За таких обставин, Державна реєстраційна служба України протиправно прийняла рішення № 7264548 від 28.10.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень оскільки підставою для прийняття такого рішення було не подання документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку, надання якого законодавством не передбачено. З огляду на це, суд приходить до висновку про необхідність скасування спірного рішення, та зобов'язує відповідача провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень відносно права власності на нерухоме майно «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі заяви № 6163097 від 24.09.2013.
Стосовно позовних вимог в частині визнання дій протиправними щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, суд зазначає наступне.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дій являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Саме воно має вплив на її права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
З урахуванням вищевикладеного, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку, про визнання дій протиправними, скасування рішення № 7264548 від 28.10.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язання вчинити певні дії суд задовольняє частково.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 2, 11, 17-20, 69-72, 94, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної реєстраційної служби України № 7264548 від 28.10.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень відносно права власності на нерухоме майно «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 45 (сорок п'ять) гривень 88 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Дмитрієв В.С.
Судді Бабаш Г.П.
Скріпнік А.І.