26.12.2013
Справа № 434/4285/13-ц
провадження № 2/434/4812/13
10 грудня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська
в особі судді Селезньової Т.В.,
при секретарі Піддубняк О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
встановив:
В уточненому позові позивач просить стягнути з відповідача борг з кредиту за договором № DNH4KP50361498 від 06.05.2006 р. в сумі 35753,61 грн., який складається з наступного: 10831, 83 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 23201,25 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 17,98 грн.- штраф (фіксована частина); 1702,55 грн.- штраф (процентна складова) та судові витрати, мотивуючи тим, що взяті на себе за договором кредиту зобов'язання відповідач не виконав.
Відповідач до суду не з'явився, подав письмові заперечення, в яких посилався на те, що на підставі судового наказу Артемівського районного суду м.Луганська від 02.04.2009 р. з нього на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» вже стягнута заборгованість за кредитним договором DNH4KP50361498 від 06.05.2006 р. в сумі 10622,41 грн. Судовий наказ є чинним. Посилаючись на ст. 61 Конституції України, зазначив, що позивач вдруге намагається стягнути з нього заборгованість за період до 02.04.2009 р. за вказаним кредитним договором, що є суттєвим порушенням його прав. Щодо заборгованості, яка утворилась після 02.04.2009 року, ОСОБА_1 зазначив, що дія договору минула 06.05.2008 р., при цьому у відповідності до ст. 258 ЦК України загальний строк позовної давності становить 3 роки, між тим як позивач звернувся до суду з дійсним позовом 16.07.2013 р., тобто після закінчення 3-річного строку для звернення до суду з вимогами за захистом своїх прав і законних інтересів. Просив суд застосувати строк позовної давності і залишити позов ПАТ КБ «Приватбанк» без задоволення.
Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:
Між ЗАТ КБ „Приватбанк ” і відповідачем 06.05.2006 р. було укладено договір кредиту № DNH4KP50361498 на суму 2874,30 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредит було надано на строк 24 місяці з кінцевим терміном повернення 06.05.2008 р. Термін сплати та розмір щомісячних грошових сум, які включають частину кредиту і нараховані проценти, зазначено у заяві позичальника.
Факт укладення такого договору між сторонами підтверджено заявою позичальника про видачу кредиту; в заяві зазначено, що позичальник згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) , і що сукупність даних документів складає кредитний договір між позичальником і банком-кредитором.
За змінами, внесеними до Статуту банкової установи - кредитора, з 17.07.2009 р. змінено
його назву на ПАТ „ КБ „ПриватБанк ”. Той факт, що ПАТ „ КБ „ПриватБанк ” є належним позивачем, відповідач не оспорює.
Відповідно до заяви позичальника погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 122,30 грн. для погашення заборгованості за Кредитом , яка складається із заборгованості за Кредитом , за відсотками , комісією , а також інші витрати згідно Умов.
Відповідно п.5.3 Умов надання споживчого кредиту, при порушенні клієнтом строків платежу по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів , клієнт зобов'язаний відшкодувати банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.
Тобто за даними вимогами підстава для пред'явлення вимоги про стягнення штрафу виникла через три місяці після допущення позичальником прострочення платежу, і у будь-якому разі така підстава вже виникла станом на день закінчення кінцевого строку повернення кредиту і плюс три місяці по тому.
Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно п. 5.5. Умов, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами в 5 років.
давності у п'ять років.)
Частинами 1, 5 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, строк позовної давності за вказаним договором розпочав свій перебіг з 06.05.2008 р. , і збіг 06.05.2013 р. (виходячи з встановленого сторонами у договорі строку позовної
Як видно з дати реєстрації вхідної кореспонденції, - позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 16.07.2013р., тобто позивачем пропущено строк позовної давності, визначений законом у три роки і продовжений сторонами строк позовної давності 5 років.
Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовні давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На застосуванні строку позовної давності ОСОБА_1 наполягав.
Крім того, згідно п. 7 ч. 11 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції від 13.01.2006 р.) - кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Позивач не просив поновити строк позовної давності і не подав доказів наявності у нього поважних причин пропуску строку позовної давності.
Тому є підстави для відмови у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Крім того, встановлено, що 02.04.2009 р. за заявою Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Привабанк» Артемівським районним судом м.Луганська було видано судовий наказ № 2н-227/2009 р., за яким з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Привабанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № DNH4KP50361498 від 06.05.2006 р. в сумі 10622, 41 грн., з якої: 2874,30 грн. - заборгованість за кредитом, 4194,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2571, 76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 482, 02 грн. - штраф (процентна складова).
Позивач посилається, що дана обставина перервала перебіг строку позовної давності. Між тим, суд не може погодитись з позивачем, оскільки дана обставина не є підставою переривання строку позовної давності, а вказує на те, що кредитор використав своє право на звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості , виниклої у позичальника за даним договором кредиту. І вказана обставина є обставиною, яка однозначно припинила кредитні правовідносини між сторонами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.256, 257, ст.ст. 261, 267 ЦК України, п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст.10, 11, 57-60, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
У позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № DNH4KP50361498 від 06.05.2006 р. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Т.В.Селезньова