Справа №436/1984/13ц
2/436/942/13
01 листопада 2013 року Кам'янобрідський районний суд м. Луганська, в складі:
головуючого судді:ОСОБА_1
при секретарі:
за участю позивача:ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення часток земельної ділянки яка знаходиться у сумісні власності, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення часток земельної ділянки яка знаходиться у сумісні власності. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 26.09.2012 року помер ОСОБА_6, який є її рідним братом та рідним братом чоловіка ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 4/8 частки домоволодіння та земельної ділянки розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова, 145. Свідоцтво про право на спадщину ? частки домоволодіння позивачкою отримано, але у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки їй відмовлено, оскільки в державному акті на право власності на земельну ділянку співвласниками земельної ділянки зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 без визначення їх часток у спільній власності.
У зв'язку з зазначеним вона вимушена звернутись до суду з даним позовом, в якому просить встановити розмір часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_7 по 4/8 часток.
У судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просила встановити, що на земельній ділянці площею 0,0730 га за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова, 145, який знаходився в спільній приватній власності ОСОБА_8 та ОСОБА_4, їх частки є рівними по 4/8 частки кожного.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась. Надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, заявлені позовні вимоги визнала.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Згідно ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Відповідно до ст.89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину виданого першою Ворошиловградською державною нотаріальною конторою від 29.03.1979 року ОСОБА_6 успадкував 5/8 часток домоволодіння №145 по вул. Жукова, м. Луганська (а.с. 5). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину виданого першою Луганською державною нотаріальною конторою від 11.09.2006 року ОСОБА_4 успадкувала 4/8 частки житлового будинку з прибудовами за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова, 145 (а.с. 6, 7). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину виданого першою Луганською державною нотаріальною конторою від 23.07.2013 року ОСОБА_3 успадкувала 4/8 частки житлового будинку за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова, 145 (а.с. 8, 9).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №640262 виданого ОСОБА_8, він є власником земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова, 145 площею 0,0730 га, разом із співвласником ОСОБА_4, частки у спільній власності не визначені (а.с. 11). Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №640282 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова , 145, разом із співвласником ОСОБА_8, частки у спільній власності не визначені (а.с. 12). Згідно свідоцтва про смерть 1-ЕД №337451, ОСОБА_8 помер 26.09.2012 року (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1, ч.4 ст. 42 ЗК України, громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до ст. 87 ЗК право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок; б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; г) за рішенням суду.
Відповідно до ч.1- ч.4 ст. 88 ЗК володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно до п. 19, п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 із наступними змінами «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» У справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. Абзаци перший і другий цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди... Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої…
Враховуючи вищевикладене, те, що представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував, суд вважає вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ч. 1, ч.4 ст. 42 ЗК України, ст.ст. 86-88, 158 ЗК України, ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, суд, -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Встановити, що на земельній ділянці площею 0,0730 га за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова, 145, ОСОБА_8, який помер 26.09.2012 року, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №640262, належало 4/8 частки земельної ділянки.
Встановити, що на земельній ділянці площею 0,0730 га за адресою: м. Луганськ, вул. Жукова, 145, ОСОБА_4, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №640282 належить 4/8 частки земельної ділянки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Г.О. Шабрацький